Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307
Іменем України
08.11.2011Справа №5002-33/3857-2011
за позовом Республіканського комітету АР Крим з охорони культурної спадщини (м. Сімферополь, 95011, вул. Гоголя, 14)
до товариство з обмеженою відповідальністю «Наталія» (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова, 46)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Фонд майна АР Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17)
про спонукання до виконання певних дій
Суддя Радвановська Ю.А.
Представники :
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 17.03.11 р., представник, Республіканський комітет АРК з охорони культурної спадщини.
Від відповідача: не з'явився, ТОВ «Наталія».
Від третьої особи: ОСОБА_2, довіреність № 62-Д від 17.05.11 р., представник, Фонд майна АР Крим.
Суть спору: Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про виселення відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Наталія», із нежитлового приміщення, площею 141,9 кв.м., розташованого за адресою: м. Сімферополь, пр. Кірова, 46.
В процесі розгляду справи позивач надав заяву, відповідно до якій просив суд виправити технічну помилку, допущену в резолютивній частині позовної заяви, а саме, пункт 1 викласти в наступній редакції: зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Наталі» звільнити нежитлові приміщення, площею 141.9 кв.м., розташовані за адресою: м. Сімферополь, пр. Кірова, 46 (а.с. 118).
Свої вимоги позивач вмотивовує тим, що охороно-орендний договір частини нежитлових приміщень, площею 141.9 кв.м., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Наталія» та Республіканським комітетом АР Крим з охорони культурної спадщини припинив свою дію 31 жовтня 2008 року та рішенням господарського суду АР Крим у справі № 2-26/936-2009 товариство з обмеженою відповідальністю «Наталія» було зобов'язано усунути перешкоди в користуванні Фондом майна АР Крим спірними приміщеннями, однак на момент подання даного позову майно відповідачем повернуто не було.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на статті 387, 785 Цивільного кодексу України.
Відповідач позов не визнав, за мотивами, що викладені у відзивах (т. 1 а.с. 30-33, т. 2 а.с. 2-9).
Третя особа, Фонд майна АР Крим, надав суду пояснення, відповідно до яких повідомила, що охоронно-орендній договір припинив свою дію, у зв'язку з чим відповідач безпідставно ухиляється від звільнення майна, у зв'язку з чим відповідач безпідставно ухиляється від звільнення майна (т. 1, а.с. 114-115).
В судове засідання 08 листопада 2011 року представник відповідача не з'явився, до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв'язку з тим, що представник відповідача не має можливості брати участь у даному судовому засіданні.
Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання представника відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, представником відповідача, зокрема, не було надано доказів неможливості явки його представника до судового засідання або поважності таких причин.
Крім того, статтею 28 Господарського процесуального кодексу України перелік осіб, які можуть представляти інтереси юридичних осіб в суді, не обмежений будь-якими особами.
Одночасно, суд приймає до уваги, що розгляд даної справи неодноразово відкладався за клопотанням представника відповідача (т. 1 а.с. 29, т. 1 а.с. 113).
Також, суд враховує, що строк розгляду даної справи сплинув 08 листопада 2011 року, однак можливості продовжити його в порядку частини 4 статті 69 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений за відсутності відповідного клопотання представників сторін, у зв'язку з чим справу було розглянуто за наявними у неї матеріалами.
Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам позивача та третьої особи роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням представників позивача та третьої особи, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд -
встановив:
Згідно зі статутом, відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю «Наталія», є правонаступником всіх прав та обов'язків товариства покупців орендного підприємства «Наталія» (т. 1, а.с. 70-83).
Республіканський комітет АР Крим з охорони культурної спадщини є правонаступником Комітету з охорони культурної спадщини Ради міністрів АР Крим (пункт 16 положення) (т.1, а.с. 91-94).
04 січня 1999 року між Республіканським комітетом з охорони та використання пам'ятників історії та культури АР Крим (орендодавець) та товариством покупців орендного підприємства «Наталія» (орендар) був укладений охоронно-орендний договір на користування нерухомими пам'ятниками історії та культури, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду частину нежитлового приміщення по вул. Кірова, 46 у м. Сімферополі, загальною площею 141,9 кв.м. (т. 1, а.с. 45-48).
Приміщення передається орендарю для розміщення підприємства громадського харчування, торгівлі та побутового обслуговування (крім пралень, саун) (пункт 1.2 договору).
Розділом другим цього договору визначено, що він діє з 01 січня 1999 року по 30 липня 2007 року.
Пунктом 6.1 договору визначено, що його дія припиняється у випадках: спливу строку, на якій його було укладено; банкрутства або ліквідації орендаря; загибелі об'єкту оренди; створення орендарем загрози для зберігання будівлі пам'ятника; з інших підстав, передбачених законодавством України.
Пунктом 6.4 договору визначено, що у випадку припинення або розірвання договору оренди орендар зобов'язаний передати Республіканському комітету з охорони та використання пам'ятників історії та культури АР Крим пам'ятник у повному збереженні з усіма дозволеними поліпшеннями на підставі двостороннього акту.
Крім того пунктом 7.3 договору встановлено, що у разі закінчення строку договору та наявності згоди сторін на його продовження Республіканський комітет з охорони та використання пам'ятників історії та культури АР Крим та орендар складають письмову угоду, в якій зазначають нові строки початку та закінчення дії договору, розмір і строки платежів.
30 липня 2007 року між Республіканським комітетом АР Крим з охорони культурної спадщини та товариством покупців орендного підприємства «Наталія» укладена додаткова угода № 1, відповідно до якої строк дії охоронно-орендного договору від 04 січня 1999 року був продовжений до 30 січня 2008 року (а.с. 44).
Також, 30 січня 2008 року додатковою угодою № 2, строк дії договору продовжений до 30 квітня 2008 року (а.с. 43).
В подальшому, додатковою угодою від 30 квітня 2008 року строк дії охороно-орендного договору від 04 січня 1999 року був продовжений до 31 жовтня 2008 року (а.с. 42).
З огляду на те, що охоронно-орендний договір припинив свою дію, але орендар не звільнив займане приміщення, Фонд майна АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Наталія» про усунення перешкод в користуванні майном.
Рішенням господарського суду АР Крим від 22 жовтня 2009 року у праві № 2-26/936-2009 (т. 1, а.с. 16-17), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2010 року (т. 1, а.с. 12-15), товариство з обмеженою відповідальністю «Наталія» зобов'язано усунути перешкоди в користуванні частиною нежитлового приміщення по вул. Кірова, 46, у м. Сімферополі, загальною площею 141.9 кв.м., шляхом передачі зазначеного майна за актом приймання-передачі Республіканському комітету з охорони культурної спадщини АР Крим.
Постановою державного виконавця Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ від 20 липня 2011 року виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду АР Крим у справі № 2-26/936-2009 закінчено, у зв'язку з виконанням рішення в повному обсязі (т. 1, а.с. 10).
Однак, 03 серпня 2011 року представниками Республіканського комітету АР Крим з охорони культурної спадщини складений акт, яким зафіксовано, що нежитлові приміщення по вул. Кірова, 46, у м. Сімферополі товариством з обмеженою відповідальністю «Наталія» не звільнені та використовуються, та проникнення в дане приміщення неможливо через чинення перешкод останнім (т. 1, а.с. 11).
Факт використання даного приміщення відповідачем в процесі розгляду даної справи також не заперечувався.
Оскільки, відповідач відмовився добровільно звільнити спірне приміщення Республіканський комітет АР Крим з охорони культурної спадщини звернувся до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Оскільки спірні правовідносини виниклі у зв'язку порушенням умов договору оренди нерухомого майна, що знаходиться в комунальній власності, вони регулюються положеннями Закону України «Про оренду державного та комунального майна» а також § 1 глави 58 Цивільного кодексу України та § 5 глави 30 Господарського кодексу України.
Предметом позову у даній справі є вимоги Республіканського комітету АР Крим з охорони культурної спадщини до товариства з обмеженою відповідальністю «Наталія» про звільнення останнім з частини нежитлового приміщення, розташованого по вул. Кірова, 46, у м. Сімферополі, загальною площею 141,9 кв. м.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України та статтею 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк для здійснення господарської діяльності.
Як вже зазначалося, 04 січня 1999 року між Республіканським комітетом з охорони та використання пам'ятників історії та культури АР Крим (орендодавець) та товариством покупців орендного підприємства «Наталія» (орендар) був укладений охоронно-орендний договір на користування нерухомими пам'ятниками історії та культури, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду частину нежитлового приміщення по вул. Кірова, 46, у м. Сімферополі, загальною площею 141,9 кв.м. (т. 1, а.с. 45-48).
Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму і при розгляді справ застосовуються норми як Закону України «Про оренду державного та комунального майна», так і норми Цивільного та Господарського кодексів України.
Відповідно до приписів статей 2, 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди.
Статтею 17 вказаного Закону унормовано, що термін дії договору визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди упродовж одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Дана норма кореспондується з приписами статті 764 Цивільного кодексу України.
Зі змісту вказаних статей вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовженим на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому, такі заперечення мають бути висловлені ним упродовж одного місяця після закінчення строку договору.
Відповідно до пункту 7.5 спірного охоронно-орендного договору, його дія припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який було укладено цей договір.
Так, судом встановлено, що строк дії договору оренди закінчився 30 липня 2007 року.
В подальшому, дія цього договору була продовжена шляхом підписання сторонами додаткових угод до 31 жовтня 2008 року (т. 1, а.с. 42-44).
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини листом від 15 серпня 2008 року за № 1420 (т. 1, а.с. 87) повідомив товариство з обмеженою відповідальністю «Наталія» про відмову від пролонгації охоронно-орендного договору, у зв'язку із закінченням строку, на якій його було укладено, та просив передати майно за актом приймання-передачі в строк, визначений у договорі.
Отже, орендодавець не погодився продовжити дію договору оренди і висловив свої заперечення упродовж одного місяця після закінчення строку договору, як і передбачено сторонами у пункті 6.4 договору.
Згідно з приписами статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Після припинення договору орендар зобов'язаний звільнити приміщення.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі закінчення строку дії договору та відмови від його продовження він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди.
Відповідно до приписів статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Судом встановлено, це підтверджується матеріалами справи та не заперечувалося відповідачем, що товариство з обмеженою відповідальністю «Наталія» після закінчення строку дії договору орендоване майно не повернув.
Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, про те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Наталія» у встановленому порядку за договором купівлі-продажу № 18 від 25 червня 1997 року був придбаний патент на право оренди приміщень, розташованих по пр. Кірова, 46, у м. Сімферополі та приватизований повний майновий комплекс кафе «Ладья», розташований у м. Сімферополі по вул. Кірова/Ушинського, 46/2, парк ім. Тренева, суд не вважає такі доводи достовірними та обґрунтованими з огляду на те, що спірний об'єкт нерухомого майна - «колишній житловий будинок Сарибана» внесений до Переліку нерухомого майна, що обліковується на балансах органів влади АР Крим (додаток 11 до постанови Верховної Ради АР Крим від 15 березня 2000 року № 982-2/2000), є об'єктом культурної спадщини та приватизації не підлягає.
Доказів здійснення приватизації саме спірного приміщення відповідачем надано також не було, він обґрунтовує свої заперечення лише посиланням на невід'ємність цього приміщення від цілісного майнового комплексу кафе, однак правового обґрунтування такі доводи не мають.
З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність будь-яких підстав для зайняття та користування товариством з обмеженою відповідальністю «Наталія» спірним приміщенням, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача звільнити об'єкт оренди.
Судові витрати відносяться на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 14 листопада 2011 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Наталія» (м. Сімферополь, пр. Кірова, 46, ЄДРПОУ 22235956) звільнити нежитлові приміщення, площею 141.9 кв.м., розташовані за адресою: м. Сімферополь, пр. Кірова, 46.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Наталія» (м. Сімферополь, пр. Кірова, 46, ЄДРПОУ 22235956) на користь Республіканського комітету АР Крим з охорони культурної спадщини (м. Сімферополь, 95011, вул. Гоголя, 14, ЄДРПОУ 33713469) 102.00 грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Радвановська Ю.А.