Торезький міський суд Донецької області
Справа № 2-1242/11
17 листопада 2011 року Торезький міський суд Донецької області у складі:
головуючої-судді Фролової Л.Д.
при секретарі Покусаєвій О.М.
за участю
представника позивача ОСОБА_13
відповідача ОСОБА_3
прокурора Полозюк І.Л
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Торезі цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Торезької міської ради Донецької області до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, -
У жовтні 2011 року орган опіки та піклування Торезької міської ради Донецької області звернувся в порядку ст.ст. 164, 165, 180 Сімейного кодексу України (далі -СК України) до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини, передачу дитини органу опіки та піклування для подальшого влаштування. В обгрунтування своїх вимог посилалися на те, що відповідач ОСОБА_3, яка є матір*ю малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, належним чином не виконує батьківські обов*язки. 02 квітня 2011 року дитина ОСОБА_4 була госпіталізована у дитяче інфекційне відділення у зв'язку із хворобою. За період перебування дитини у лікарні мати дитину не відвідувала, не цікавилася її життям та здоров*ям. Спеціалістами лікувального закладу 11 квітня 2011 року був складений акт про покинуту дитину. Рішенням виконкому № 219 від 06 травня 2011 року малолітня дитина була влаштована до державного закладу. Позивач зазначає що відповідач негативно характеризується за місцем проживання. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо її дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягувати щомісячно аліменти на утримання дитини.
Ухвалою суду допущено до участі у справі прокурора міста Тореза Полозюк Ірину Леонідівну.
Представник позивача органу опіки та піклування Торезької міської ради в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі. Дала пояснення, аналогічні викладеним у позові. Додатково пояснила, що ОСОБА_3 за період перебування дитини у державному закладі не цікавилася її життям та здоров*ям, матеріальної допомоги не надавала. Відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків, що виражається в тому, що вона не піклується про фізичний стан і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала. Зазначила, що її дитина ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі без державної реєстрації. Реєстрація дитини проведена згідно ч.1 статті 135 СК України. Після припинення фактичних шлюбних відносин у вересні 2010 року з ОСОБА_5, дочку ОСОБА_4 часто забирали до себе ОСОБА_5 та його мати, яка приходилася бабусею дівчинці. Відповідач захворіла і попросила бабусю ОСОБА_7 забрати дитину до її виздоровлення. 02 квітня 2011 року сусідка повідомила ОСОБА_3 що зателефонувала бабуся і сказала що тяжко захворіла ОСОБА_4 і її поклали до лікарні у місті Донецьк. Так як бабуся та колишній чоловік у цивільному шлюбі ОСОБА_5, не відповідали на телефонні дзвінки, відповідач розшукувала дочку у Донецьку. Після встановлення знаходження дитини у лікарні в місті Торезі позивач прийшла до лікарні, але її повідомили що складений акт про покинуту дитину, їй не дозволили спілкуватися з дитиною і зазначили що її викличуть до органу опіки та піклування. 04 травня 2011 року відповідача викликали до органу опіки та піклування, підтвердили відомості про акт та зазначили що її буде позбавлено батьківських прав. Крім того, їй запропонували надати паспорт та показати гроші, які вона отримує на дитину. Фактично паспорт знаходився у хазяйки квартири, яку орендувала відповідач і заборгувала їй гроші. Були відсутніми також грошові кошти, які виплачувалися позивачу як соціальна допомога. Відповідач прийняла рішення поїхати до міста Москва Російської Федерації на заробітки для пред'явлення коштів органу опіки та піклування. Після повернення 29 серпня 2011 року відповідач дізналася що дитина знову знаходиться у лікарні. Побачення їй не дозволили, але вона привозила дитині продукти харчування. Відповідач працевлаштувалася, уклала шлюб з ОСОБА_8 і просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Свідок ОСОБА_9 пояснила що працює старшою медичною сестрою у дитячому інфекційному відділенні Торезької міської лікарні. Дитину до лікарні привезла «швидка допомога». Дитина була з бабусею, але остання від госпіталізації відмовилася посилаючись на роботу. Мати до лікарні не приходила. Приблизно через два тижні після госпіталізації до лікарні приходила жінка, яка назвалася тіткою ОСОБА_4 і з*ясувала чи знаходиться дитина у лікарні. Потім був складений акт про покинуту дитину.
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що її син ОСОБА_5 перебував у шлюбі з ОСОБА_3 без державної реєстрації. У них народилася дитина ОСОБА_4, але вона була зареєстрована в порядку ч.1 статті 135 СК України для отримання державної допомоги. У вересні 2010 року відповідач забрала дитину, речі та пішла від ОСОБА_5. Зазначила, що відповідач веде аморальний образ життя, зловживає спиртними напоями, залишала дитину одну на тривалий час. Вона дійсно взяла дитину до себе, але у зв*язку з її хворобою вимушена була відвезти до лікарні. Після влаштування дитини до дитячого будинку вона ОСОБА_4 не провідувала, так як їй повідомило керівництво будинку що є сім*я, яка має намір її усиновити.
Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 пояснили що ОСОБА_3 проживає в їх сім*ї з жовтня 2011 року. Про ситуацію з дитиною відповідач їм повідомила. Відповідач працює, спиртними напоями не зловживає, намагається вжити заходи по поверненню дитини. В їх будинку є всі необхідні умови для проживання дитини, для неї спеціально виділена та обладнана кімната на другому поверсі будинку. Крім того, ОСОБА_8 зазначив що він машиною відвозив ОСОБА_3 та її сестру ОСОБА_12 до м.Донецьк де вони по лікарнях відшукували ОСОБА_4, поки не встановили її місцезнаходження у лікарні м.Тореза.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про народження матір*ю малолітньої дитини ОСОБА_4, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_3(а.с.4). Відомості про батька записані за вказівкою матері відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України (а.с. 4-5).
11 квітня 2011 року складений акт про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров*я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину. В акті зазначено, що дитина була доставлена до лікарні 02 квітня 2011 року в 11 год.50 хв. у супроводі біологічної бабусі(а.с.6). 06 травня 2011 року рішенням виконавчого комітету ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 була влаштована до державного закладу на повне державне утримання як дитина, яка покинута в дитячому інфекційному відділенні(а.с.7). Директор дитячого будинку Тимченко Т.В. довідкою № 170 від 22.09.2011 року зазначила що за час перебування дитини мати її не відвідувала, не цікавилася життям та здоров*ям дівчинки, не допомагає матеріально(а.с.8).
Згідно актів обстеження матеріально-побутових умов громадсько-дільничого комітету «Северний»від 07 квітня 2011 року, 04 травня 2011 року, 16 червня 2011 року за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 орендувала квартиру і проживала з дочкою та сестрою ОСОБА_12(а.с.7,12). Згідно характеристики громадсько-дільничого комітету «Северний»ОСОБА_3, зі слів сусідів, за вищезазначеною адресою характеризується задовільно, має пристрасть до вживання пива, недостатньо приділяє увагу дитині, залишає її на тривалий час (а.с.10). Зі слів сусідів(без зазначення прізвищ та адрес) складена негативна характеристика на відповідача з місця проживання оперуповноваженим ВКМСД Торезького міського відділу Данилюк Д.С.(а.с.70).
В результаті профілактичного рейду 05 травня 2011 року були обстежені умови утримання та виховання малолітньої ОСОБА_4. Зі слів сусідів мати характеризується не з кращого боку, так як в квартирі часто збираються компанії, відповідач вживає пиво, дитину часто залишає на чужих людей(а.с.34)
Орган опіки та піклування Торезької міської ради Донецької області 10 жовтня 2011 року склав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3(а.с.25).
15 жовтня 2011 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_8(а.с.52).
Згідно актів обстеження матеріально-побутових умов громадсько-дільничого комітету «Северний»від 20 жовтня 2011 року ОСОБА_3 мешкає за адресою: АДРЕСА_2з чоловіком ОСОБА_8 та його батьками: ОСОБА_10 та ОСОБА_11.(а.с.53).
ОСОБА_3 працює в відокремленому підрозділі «Ремонтно-будівельне управління»ДП «Торезантрацит»з 03 жовтня 2011 року(а.с.69). За місцем роботи зарекомендувала себе з позитивної сторони, працьовита, вимоглива до себе, виробничі завдання виконує якісно та у строк, поважно відноситься до колег по роботі(а.с.68). Чоловік відповідача ОСОБА_8 працює на відокремленому підрозділі «Шахта Прогрес»ДП «Торезантрацит», характеризується позитивно(а.с.85-86).
В матеріалах справи в наявності є медична довідка від 23 березня 2011 року про захворювання відповідача ОСОБА_3 на фолікулярну ангіну(а.с.84).
Дослідив добуті докази, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Відповідно до Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради № 789 від 27.02.91р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини. У відповідності до вимог ст.ст.7,155 Сімейного Кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України.
У даному випадку особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, повинна довести, що батьки (один з батьків) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. В свою чергу батьки (один з батьків) повинні довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов'язки.
Пленум Верховного Суду України в пп. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Враховуючи зазначені роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, суд приходить до висновку що безспірні докази про ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини суду позивачем не надані. В судовому засіданні не доведені винна поведінка відповідача та свідоме нехтування ним своїми обов'язками. Встановлені обставини по справі свідчать, що відповідач захворіла і була не взмозі знаходитися з дитиною у лікарні. Тривалий час їй було не відомо про місце знаходження дитини. Відсутність грошових коштів та вимога органу опіки та піклування надати грошові кошти для підтвердження їх наявності, змусила відповідача виїхати з України на заробітки та бути відсутньою декілька місяців. Суд бере до уваги спроби відповідача знайти дитину та наладити з дитиною контакт, візити відповідача до лікарні та дитячого будинку, працевлаштування на роботі, соціально-побутові умови життя, укладення шлюбу та бажання чоловіка виховувати дитину відповідача. Судом не встановлено, що у відповідача закріпилася стійка поведінка щодо невиконання обов”язків по вихованню дитини.
Крім того, суд вважає, що письмовий висновок органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав відповідача є недостатньо обгрунтованим, суперечить інтересам дитини і тому не береться до уваги.
Критично відноситься суд і до актів обстеження наданих позивачем, в яких відповідач характеризується сусідами з негативного боку, оскільки прізвища сусідів, у цих актах відсутні і вони суперечать показанням свідків, допитаним у судовому засіданні.
За встановлених обставин, надавши оцінку всім зібраним по справі доказам, відповідно до положень ст. 212 ЦПК України, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем обставин на які він посилається як на підставу для задоволення позову про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В судовому засіданні не знайдено будь-яких доказів, які свідчили б про обставини, з яким законодавець пов'язує позбавлення особи батьківських прав та стягнення аліментів, а тому позов задоволенню не підлягає.
При подачі заяви позивач орган опіки та піклування Торезької міської Ради звільнений від сплати судового збору за подачу позову про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, а тому питання розподілу судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 6, 164-166 Сімейного кодексу України, ст. 60 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 60, 79, 88, 209, 212, 214, 215, 223,367 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог органу опіки та піклування Торезької міської ради Донецької області до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, - відмовити.
Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 18 листопада 2011 року.
Повний текст рішення виготовлений 22 листопада 2011 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Л.Д.Фролова
Справа №2-1242/11
(вступна та резолютивна частина)
17 листопада 2011 року Торезький міський суд Донецької області у складі:
головуючої-судді Фролової Л.Д.
при секретарі
за участю
представника позивача ОСОБА_13
відповідача ОСОБА_3
прокурора Полозюк І.Л
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Торезі цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Торезької міської ради Донецької області до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів -
Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов'язаного з потре бою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає на необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст.ст. 6, 164-166 Сімейного кодексу України, ст. 60 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 60, 79, 88, 209, 212, 214, 215, 223,367 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог органу опіки та піклування Торезької міської ради Донецької області до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, - відмовити.
Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 18 листопада 2011 року.
Повний текст рішення буде виготовлений 22 листопада 2011 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:Л. Д. Фролова