2-332/11
03 серпня 2011 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Хацько Н.О., при секретарі Костенко К.О., за участю позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача Тришкіна Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»про відшкодування моральної шкоди,-
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди у зв,язку зі смертю сина, в якому зазначили, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, є їхнім сином, він перебував у трудових відносинах, працюючи гірничим майстром у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»м. Красноармійськ. Під час виконання трудових обов'язків ІНФОРМАЦІЯ_3 о 22 год. 15 хв. з ОСОБА_6 трапився нещасний випадок - він був уражений в шахті електричним струмом і помер. Нещасний випадок був зафіксований на підприємстві, про що був складений Акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5, затверджений 12.10.2010р., та Акт № 83 від 12.10.2010р. про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1. Вони втратили найдорожчу людина -сина. Моральні страждання їхні довічні, зі смертю сина вони втратили інтерес до життя. Після смерті сина, без чоловіка та батька залишилась його сім'я - дружина Ірина, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, та донька померлого, їх онука, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Із втратою сина у них погіршилось здоров'я, у них виникли хвороби, яких раніше не було. ОСОБА_1 перебував на лікуванні у Новогродівській ЦМЛ з 05.10.2010р. по 29.10.2010р. з приводу: ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба II ступеню, повільно прогресуюче протікання СН 01, ситуаційний невроз, дисциркуляторна гіпертонічна енцефалопатія з цефалгією, вестибулопатія, астенічний синдром, гострий бронхіт, ангіопатія судин сітківки на обох очах, Враховуючи те, що він також працював в шахті, відповідно до наказу МЗУ № 246 робота в підземних умовах йому протипоказана та рекомендовано працевлаштування на поверхні, про що 29.10.2010р. ЛКК Новогродівської ЦМЛ видана довідка № 5І0. Таким чином, в зв'язку із смертю сина і, як наслідок погіршенням його здоров'я, він втратив місця роботи, яке було головним джерел існування їхньої з дружиною сім'ї. Невизначеності подальшого життя в зв'язку з втратою роботи та стабільного заробітку, додає йому додаткових хвилювань. ОСОБА_2 також перебувала на лікуванні у Новогродівській ЦМЛ з 05.10.2010р. по 11.10.2010р. з приводу: абсцес верхнього віка правого ока, підгострий блефарит правого ока, ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба І ступеню, повільно прогресуюче протікання СН 01, ситуаційний невроз. Конституцією України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є і людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений. Тому вони вважаємо, що як батьки загиблого, мають право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю сина за рахунок підприємств, на якому він загинув і яке є винним у його гибелі, оскільки відповідач не забезпечив безпечних умов праці своєму робітнику, у зв'язку з чим їхній син загинув при виконанні трудових обов'язків. Діями відповідача їм спричинені значні моральні страждання, пов'язані із безповоротною втратою близької людини, відчуттям самотності та відчаю від того, що їхня дитина пішла з життя надто молодою у віці 27 років , та і не пізнавши радощів сімейного життя та батьківства в повній мірі. Моральні страждання є прямим наслідком нещасного випадку, в наслідок якого помер їх син ОСОБА_6, працюючи у шкідливих та небезпечних умовах на вугледобувному підприємстві. Загибель сина була несподіваною, на час смерті йому виповнилося лише 27 років, тобто він був молодою людиною у розквіті сил, не хворів і міг би ще довго жити. Він був опорою та підтримкою для нас. Після отриманого стресу вони досі не можуть оговтатись, повернутись до звичайного життя. Враховуючи характер та обсяг душевних страждань, безпорадність, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках, моральну шкоду вони оцінюють у розмірі 200 000,00 (двісті тисяч) грн. кожному позивачеві і вказані суми просять стягнути з відповідача - ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»м. Красноармійськ.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у зв,язку зі смертю сина у розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримала свої позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, пояснив, що ОСОБА_6, син позивачів, під час виконання свої трудових обов,язків, в наслідок нещасного випадку на виробництві, був уражений електричним струмом та загинув, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку за формою Н-5, затверджений 12.10.2010р. та актом про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 № 83 від 12.10.2010р. Після смерті сина позивачі перенесли значні моральні страждання, погіршився їх стан здоров,я. Враховуючи, що ОСОБА_6 загинув на підприємстві відповідача під час виконання трудових обов,язків, позивачі є батьками загиблого, нещасний випадок трапився з вини відповідача, оскільки останній не забезпечив належних безпечних умов праці своєму робітнику, вважає, що позивачі мають право на відшкодування моральної шкоди за рахунок відповідача. Просив суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень кожному.
Представник відповідача - ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»- у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що обов,язок по відшкодуванню моральної шкоди у зв,язку з нещасним випадком на виробництві покладається на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України. Крім того, зазначений нещасний випадок на виробництві трапився, як з вини померлого ОСОБА_6, оскільки останній згідно своєї посадової інструкції був відповідальний за порушення, що стали наслідком нещасного випадку на виробництві, так і з вини працівників підприємства, які зазначені в акті розслідування нещасного випадку за формою Н-5, затверджений 12.10.2010р. та акті про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 № 83 від 12.10.2010р. Також, після смерті ОСОБА_6 позивачі отримали компенсацію у вигляді додаткові виплати у зв,язку зі смертю сина, що передбачено колективною угодою підприємства. На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області у судове засідання не з,явився, надав суду заяву в якій просив розглянути справу без їх участі, рішення по справі винести на розсуд суду.
Суд, вислухав пояснення сторін, вивчив матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі ПАТ «Шахтоуправління «Покровське».
ІНФОРМАЦІЯ_3 о 22 годині 15 хвилин під час виконання своїх трудових обов.язків гірничого майстра ділянки ВТБ, в наслідок нещасного випадку на виробництві, ОСОБА_6 отримавши ураження електричним струмом та загинув, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку по формі Н-5, затвердженого 12.10.2010 року та актом про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом по формі Н-1 № 83 від 12.10.2010 р.
Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Як вбачається з свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданим відділом ЗАГСУ м.Селидове Донецької області 25.02.1983 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_6
Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є особами, які мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав.
Пунктом 2 частини 2 вказаної статті передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Як наслідок, у даному випадку моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинила порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя.
Статтею 153 КЗпП України встановлено , що „Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган”.
Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових обов»язків.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загально обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності »від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загально обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності »від 23.03.2007 р. № 717-V ( п.1.абз.3 п.5,п.9, абз 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України , право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Тому, суд вважає заперечення представника відповідача відносно того, що відшкодування моральної шкоди повинно бути проведено відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у м. Красноармійськ Донецької області такими, що не ґрунтується на вимогах закону.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що позивачам після нещасного випадку в рахунок компенсації вже була виплачена грошова сума у вигляді добровільних виплат передбачених умовами колективної угоди, оскільки зазначені виплати не є компенсацією моральної шкоди.
Враховуючи, що смерть ОСОБА_6 сталася під час виконання трудових обов,язків на підприємстві відповідача, позивачі є батьками загиблого, відповідач не забезпечив належних безпечних умов праці суд вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право на відшкодування моральної шкоди у зв,язку зі смертю сина за рахунок відповідача.
Ст.3 Конституції України встановлено , що людина , її життя і здоров”я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Судом встановлено, що у зв'зку зі смертю ОСОБА_6 внаслідок нещасного випадку на виробництві завдано моральну шкоду ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка полягає у душевних, психічних стражданнях, яких вони зазнали в зв'язку з втратою близької людини -сина, характер яких полягає в тому, що їх неможливо відновити. Також після смерті сина у позивачі значно погіршився стан здоров,я.
При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує глибину фізичних і душевних страждань кожного з позивачів, те, що ці страждання у них довічні, ступень вини відповідача, який повинен був забезпечити належні умови праці, суттєві негативні змін , які відбулися в особистому житті позивачів, їх стан здоров,я , а також виходить з засад розумності, виваженості та справедливості, що узгоджується з роз”ясненнями, що містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31 березня 1995 року № 4 ( зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року № 5), де вказано, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягнувши на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 33000 грн. на користь кожного.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати: 8 (вісім) грн. 50 коп. по сплаті судового збору та 15 (п,ятнадцять) грн. -по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 153, КЗпП України, ст. ст. 16, 23, 268, 1167, 1168, 1172 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»на користь ОСОБА_1 33000 (тридцять три тисячі) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_6.
Стягнути з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»на користь ОСОБА_2 33000 (тридцять три тисячі) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_6.
Стягнути з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»в доход держави судовий збір в розмірі 4950 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 39 грн. 60 коп.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя
№2-332/2011
про виправлення описки у судовому рішенні
08 серпня 2011 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Хацько Н.О., при секретарі Костенко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»про відшкодування моральної шкоди,-
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 03 серпня 2011 року, ухваленому у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»про відшкодування моральної шкоди, позовні вимоги ОСОБА_1та ОСОБА_2 -задоволенні частково.
Але в резолютивній частини рішення, ухваленого Селидівським міським судом Донецької області допущені описки, а саме в частині стягнення судового збору та витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи помилково були зазначені суми «4950 грн.»та «39 гривень 60 коп.», в той час як в мотивувальній частині вказаного рішення правильно зазначено: «з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати: 8 (вісім) грн. 50 коп. по сплаті судового збору та 15 (п,ятнадцять) грн. -по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.»
В судове засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з,явилися про слухання справи повідомлені належним чином. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Представник позивача у судовому засіданні не заперечував проти виправлення описки.
Представник відповідача - ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» у судовому засіданні не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином. Його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Представник третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області у судове засідання не з,явився про слухання справи повідомлені належним чином. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши сторін, вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд у відповідності до ст.219 ЦПК України може виправити допущені у судовому рішенні описки.
Враховуючи, що у резолютивній частині рішення ухваленого Селидівським міським судом від 03.08.2011 року, а саме в частині стягнення судового збору та витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи помилково були зазначені суми «4950 грн.»та «39 гривень 60 коп.» суд вважає, необхідним виправити описки в резолютивній частині рішенні Селидівського міського суду Донецької області у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»про відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст.219 ЦПК України,
Виправити описки в резолютивній частині рішення, ухваленного Селидівським міським судом Донецької області від 03 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»про відшкодування моральної шкоди, а саме в частині стягнення судового збору вказати замість «4950 грн.» цифри та слова «8 (вісім) грн. 50 коп.»та в частині стягнення витрат на інформаційно-технічний розгляд справи вказати замість «39 гривень 60 коп.» цифри та слова «15 (п,ятнадцять) грн.».
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя