"09" листопада 2011 р.Справа № 5016/2225/2011(6/134)
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого Пироговського В.Т.,
суддів Жекова В.І., Картере В.І.
секретар судового засідання Марінова І.І.
за участю представників учасників процесу:
від Прокуратури не з'явилися
від Лиманівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області не з'явилися
від ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_2
розглянула апеляційну скаргу
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Миколаївської області
від 22.09.2011р.
у справі № 5016/2225/2011(6/134)
за позовом Прокурора Жовтневого району в інтересах держави в особі Лиманівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в сумі 28 472, 04 грн. та розірвання договору оренди земельної ділянки.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.10.2011р., прийнята до провадження та призначена до розгляду на 09.11.2011р. апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Миколаївської області від 22.09.2011р. у справі № 5016/2225/2011(6/134).
Учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання господарського суду апеляційної інстанції, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового повідомлення та реєстром вихідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду за 21.10.2011р.
Відповідно до приписів ст. 85 ГПК України в засіданні 09.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Прокурор Жовтневого району в інтересах держави в особі Лиманівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору оренди земельних ділянок від 14.07.2007р. в частині сплати орендної плати за період з 2009р. по 01.07.2011р. та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, звернувся до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 28 472,04грн. та розірвання вказаного договору.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.09.2011р. зі справи № 5016/2225/2011(6/134) (суддя Коваль С.М.) позов задоволено повністю.
Судове рішення вмотивовано тим, що на теперішній час підприємець не може використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням для обслуговування дитячого санаторію, оскільки відповідача позбавлено права власності на майновий комплекс дитячого санаторію, що підтверджується рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.10.2010р. зі справи № 3/100/10, яким визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу спірного майна від 03.02.2006р., яке залишено без змін постановами апеляційної та касаційної інстанції від 09.12.2010р. та від 06.04.2011р. відповідно.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ФОП ОСОБА_1, звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2011р. з даної справи скасувати, провадження у справі припинити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зокрема, особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що договір оренди землі з юридичної точки зору був обмежений терміном дії в 1 рік, оскільки відсутні державна реєстрація, а відтак спірний договір не набрав чинності в порядку ст. 18 Закону України „Про оренду землі”.
В судовому засіданні представник відповідача доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав.
Представник прокуратури та Лиманівської сільської ради в судове засідання не з'явилися, відзиви не надали, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними доказами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, повноту та об'єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів встановила:
Рішенням Лиманівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області від 12.04.2007р. № 9 ПП ОСОБА_1 надано земельну ділянку площею 5,2 га за адресою -АДРЕСА_1 для ведення підприємницької діяльності терміном на 49 років; рекомендовано заключити договір оренди з Лиманівською сільською радою до 15.07.2007р.
Лиманівська сільська рада Жовтневого району Миколаївської області (орендодавець) та СПД ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі від 14.07.2007р., згідно із яким орендодавець на підставі рішення сільської ради від 12.04.2007р. № 9 надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку для обслуговування дитячого санаторію в АДРЕСА_1 Відповідно до п. 3.1. договір діє на протязі 49 років з дати його державної реєстрації. Положеннями ч. 2 п. 4.2. розмір орендної плати за рік за цим договором на момент його укладення складає 9 285,64грн. За приписами п. 4.4. орендна плата за землю вноситься орендарем за період з 10 до 01 числа, наступного місяця за звітним одноразовим внеском, а далі щомісячно з розрахунку щомісяця, як 1/12 від розміру річної орендної плати (якщо термін оренди менше місяця, розмір орендної плати встановлюється пропорційно строку користування землею у місяці) на протязі 30 днів наступного місяця за звітним. Пунктом 5.1. встановлено, що земельні ділянки передаються в оренду для обслуговування дитячого санаторію. Згідно із п. 5.2. цільове призначення земельних ділянок -землі рекреаційного призначення (а.с. 15-18). Слід зазначити, що судом встановлено та сторонами не заперечується факт того, що на спірній земельній ділянці розташований дитячий санаторій та вказана земельна ділянка призначена для його обслуговування.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.10.2010р. у справі № 3/100/10, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду та постановою Вищого господарського суду України, задоволено позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна в Миколаївській області про визнання недійсним договору купівлі-продажу дитячого санаторію (майнового комплексу МОТ „Радянська України”) від 03.02.2006р.(т. 1 а.с. 9-14), (т. 2 , а.с. 17-30)
Прокурор, посилаючись на невиконання орендарем умов договору оренди землі в частині належної сплати орендної плати та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки дитячий санаторій на підставі вказаного рішення суду вибув з права власності підприємця, звернувся до місцевого господарського суду із відповідним позовом, який задоволено з підстав наведених в описовій частині даної постанови.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновками місцевого господарського суду та зазначає:
Згідно із ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
За приписами ст. 143 вказаного кодексу примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Відповідно до ст. 31 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Положеннями ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно із п. 13.1 спірного договору оренди землі за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність до закону та цього договору.
За приписами ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З урахуванням вказаним норм чинного законодавства та умов договору, господарський суд Миколаївської області дійшов обгрунтованого висновку щодо задоволення позову, оскільки об'єкт нерухомості для обслуговування якого передано земельну ділянку та укладено договір оренди вибув з власності підприємця на підставі рішення суду, а відтак земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази сплати орендної плати в передбачені умовами договору строки та суми за період 2009 - І півріччя 2011р., що є самостійними та достатніми підставами в розумінні ст. 141, 143 Земельного кодексу України, ст. 31 Закону України „Про оренду землі”, ст. 651 ЦК України для розірвання договору оренди землі.
При цьому, колегія суддів зазначає, що позивачем обгрунтовано заявлено вимоги про стягнення заборгованості у сумі 28 472,04грн. відповідно до ставок орендної плати за 2009-2011р.р., згідно із розрахунком, який ніким не оспорено (а.с. 81).
Доводи, особи, яка подала апеляційну скаргу щодо виконання умов договору оренди землі в частині сплати орендної плати у повному обсязі, що підтверджується обмеженням дії договору в 1 рік на підставі висновку начальника відділу земельних ресурсів від 16.08.2007р. № 1581 відносно державної реєстрації договору на 1 рік, до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки на останньому аркуші договору міститься запис щодо проведення державної реєстрації правочину 21.08.2007р. за № 66, який завірено печаткою Жовтневого районного відділу земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах, при цьому, будь які вказівки щодо обмеження дії такої реєстрації відсутні. Крім того, слід відзначити, що чинним законодавством України не передбачена тимчасова реєстрація договорів оренди землі.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що рішення місцевого господарського суду від 22.09.2011р. зі справи № 5016/2225/2011(6/134), прийнято з урахування всіх обставин справи та без порушень норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим оскаржене судове рішення слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 85,99,101-105 ГПК України,
колегія суддів,
Постановила:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 22.09.2011р. у справі № 5016/2225/2011(6/134) -залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.105 ГПК України і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Пироговський В.Т.
СуддіЖеков В.І.
Картере В.І.
Повний текст постанови підписано 14.11.2011р.