"10" листопада 2011 р.Справа № 5024/526/2011
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Лашина В.В.Судді Єрмілова Г.А.
Воронюка О.Л.
При секретарі: Хом'як О.С.
Склад колегії суддів змінено згідно розпорядження в. о. голови суду № 676 від 10.11.2011 р.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. -довіреність № 08-01-08/63 від 28.04.2011 р.
від відповідача: ОСОБА_2. -довіреність б/н від 30.09.2011 р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Судноплавна компанія „Укррічфлот”
на рішення господарського суду Херсонської області
від 12.08.2011 р.
по справі № 5024/526/2011
за позовом: Публічного акціонерного товариства „Судноплавна компанія „Укррічфлот”
до відповідача: Приватного підприємства „АНК”
про визнання права власності
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.10.2011 р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги до 20.11.2011 р.
02 лютого 2011 року Акціонерна судноплавна компанія «Укррічфлот»(далі -АСК «Укррічфлот») звернулася до господарського суду з позовом до Приватного підприємства «АНК»(в подальшому -ПП «АНК») про витребування майна у відповідача шляхом визнання права власності за позивачем на будівлю лісопильного цеху, розташовану за адресою: м. Херсон, Карантинний острів, 1.
В процесі розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд, посилаючись на ст.ст. 387, 388 ЦК України, витребувати у відповідача зазначене нерухоме майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 1992 року власником цього майна був саме позивач, тоді як 13.01.2000 р. за договором купівлі-продажу № 12-08/75 його продавцем виступило ЗАТ «Херсонський суднобудівний судноремонтний завод ім. Комінтерна», яке не мало права власності на нього, у зв'язку з чим відповідач придбав спірне майно без відповідних правових підстав.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.08.2011 р. (суддя Задорожна Н.О.) у задоволені позову було відмовлено.
Не погоджуючись з цим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укррічфлот»(далі -АСК «Укррічфлот») в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
У відзиві на апеляційну скаргу ПП «АНК»вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, а доводи АСК «Укррічфлот»такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з наказом «Про перетворення підприємств і організацій Українського міжгалузевого державного об'єднання річкового флоту «Укррічфлот»в акціонерне товариство»від 10.11.1992 р. № 477, Фонд державного майна України передав АСК «Укррічфлот»будівлю лісопильного цеху, розташовану за адресою: м. Херсон, Карантинний острів, 1.
20 червня 2002 року АСК «Укррічфлот»було видано свідоцтво про право власності на цей об'єкт нерухомості.
Водночас, 13 січня 2000 року за договором купівлі-продажу № 12-08/75 ПП «АНК»отримало у власність від ЗАТ «Херсонський суднобудівний судноремонтний завод ім. Комінтерна»зазначену будівлю лісопильного цеху вартістю 31200 грн.
Як наголошує відповідач, кошти були сплачені шляхом заліку вимог за договором купівлі-продажу лісопильного обладнання на суму 31200 грн., укладеному між тими ж сторонами. Між тим, угоди щодо взаємозаліку та інших належних доказів матеріали справи не містять.
Аналогічні положення цього договору були викладені у договорі купівлі-продажу № 12-08/75 від 13.01.2000 р., що був укладений вже між філією АСК «Укррічфлот»«Херсонський суднобудівний судноремонтний завод ім. Комінтерна»та ПП «АНК». Натомість, доказів перерахування відповідачем визначеної договором купівлі-продажу вартості будівлі лісопильного цеху саме філії АСК «Укррічфлот»матеріали справи також не містять.
На виконання згаданого договору купівлі-продажу між зазначеними сторонами складений акт прийому-передачі від 20.07.2002 р. спірної будівлі лісопильного цеху.
27 вересня 2010 року на підставі рішення Виконкому Херсонської міської ради від 21.09.2010 р. № 473 відповідачу оформлено свідоцтво про право власності на будівлі та споруди виробничо-майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Херсон, Острівське шосе, 1.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем пропущено загальний строк позовної давності.
Аналізуючи матеріали справи, судова колегія вважає, що судом першої інстанції по суті позовних вимог правильно відмовлено у задоволенні позову.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом не було дано належної правової оцінки щодо існування суб'єктивного цивільного права у АСК «Укррічфлот»і факт його порушення.
Так, відповідно до ст. 225 ЦК УРСР право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно з статтею 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати від нього майно.
Як вбачається з положення філії АСК «Укррічфлот»«Херсонський суднобудівний судноремонтний завод ім. Комінтерна»станом на момент передачі спірного майна у власність ПП «АНК», філія має свій баланс, що є складовою частиною балансу свого засновника -АСК «Укррічфлот», але має розпоряджатися засобами та виконувати угоди лише в рамках Генерального доручення.
Отже, ані ЗАТ «Херсонський суднобудівний судноремонтний завод ім. Комінтерна», ані філія позивача не мали правомочності щодо відчуження спірного майна.
Одночасно з цим, як зазначає позивач, дублювання угоди від 13.01.2000 р., укладеної між ЗАТ «Херсонський суднобудівний судноремонтний завод ім. Комінтерна»і ПП «АНК», та передача 20.07.2002 р. спірного майна відповідачу сталося внаслідок помилки відносно визначення правого статусу ЗАТ «Херсонський суднобудівний судноремонтний завод ім. Комінтерна».
Згідно з ч. 1 ст. 56 ЦК УРСР угода, укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, може бути визнана недійсною за позовом сторони, яка діяла під впливом помилки.
Однак матеріали справи не містять доказів визнання договору купівлі-продажу № 12-08/75 від 13.01.2000 р., укладеного між філією АСК «Укррічфлот»«Херсонський суднобудівний судноремонтний завод ім. Комінтерна»і ПП «АНК», недійсним.
У свою чергу, відповідно до ст. 71 ЦК УРСР (ст. 257 ЦК України) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки, а згідно зі ст. 80 цього Кодексу (ст. 267 ЦК України) закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
Посилання АСК «Укррічфлот»на те, що позивач дізнався про порушення своїх прав, виходячи з довідки відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 03.02.2010 р., за якою позивач не є правонаступником ЗАТ «Херсонський суднобудівний судноремонтний завод ім. Комінтерна», судова колегія вважає неспроможними.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Про те, що позивач не став правонаступником ЗАТ «Херсонський суднобудівний судноремонтний завод ім. Комінтерна»АСК «Укррічфлот»мало довідатися ще під час ліквідації зазначеного товариства.
До того ж, у 2004 року ПП «АНК»звернулося до АСК «Укррічфлот»з пропозицією надання згоди на відведення відповідачу у власність земельної ділянки, на якій була розташована будівля лісопильного цеху. Постановою правління АСК «Укррічфлот»від 27.08.2004 р. № 12/6 було погоджено питання відведення ПП «АНК»згаданої земельної ділянки. Тобто, ще у 2004 році позивач мав довідатися про порушення свого права. Помилковість його суб'єктивної оцінки та юридична хибність висновків по спірним правовідносинам не є достатньою правовою підставою для незастосування позовної давності.
Крім цього, виходячи з приписів ст. ст. 330, 387, 388 ЦК України, предметом віндикаційного позову є вимога власника, що не володіє майном до не власника, який незаконно володіє цим майном про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.
Звертаючись з вимогою про витребування у відповідача будівлі лісопильного цеху, позивач не зазначив його індивідуальних ознак.
З матеріалів справи вбачається, зокрема, з архівної справи Херсонського БТІ щодо предмету спору та свідоцтва про право власності, виданого відповідачу у 2010 році, що склад майна, переданого Фондом державного майна України позивачу у 1992 році, не співпадає зі складом майна, яке зараз знаходиться на праві власності у відповідача і не існує як самостійний об'єкт нерухомості, що, у свою чергу, також є однією з підстав для відмови у задоволені позову АСК «Укррічфлот».
Також судова колегія зазначає, що норми цивільного законодавства про витребування майна з чужого незаконного володіння за своєю метою є такими, що спрямовані на вирішення спору між особами, які не перебувають між собою у договірних відносинах з приводу витребуваного майна.
Натомість, спірні правовідносини обумовлені наявністю договору купівлі-продажу та передачею нерухомого майна філією позивача, що унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень ст. ст. 387, 388 ЦК України.
Клопотання АСК «Укррічфлот»№ 10-11/1/2011 від 10.11.2011 р. про призначення судової будівельної експертизи не підлягає задоволенню з тих підстав, що викладені в ньому відповідні питання не стосуються даного предмету спору.
За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуваним рішенням господарського суду Херсонської області спір по суті позовних вимог вирішений правильно, а тому достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот»залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 12.08.2011 р. по справі № 5024/526/2011 -без змін.
Головуючий суддя В.В. Лашин
Суддя Г.А. Єрмілов
Суддя О.Л. Воронюк
Повна постанова складена 11.11.2011 р.