донецький апеляційний господарський суд
03.11.2011
Постанова
Іменем України
31.10.2011 р. справа №15/5009/897/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Геза Т.Д.
суддів:
при секретарі:
Бойко І.А., Приходько І.В.
Бабечко А.Д.
за участю представників сторін:
від позивача:
не з'явився
від відповідача:
не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Торговий дім "Вакула" м. Мелітополь, Запорізької області
на рішення господарського суду
Запорізької області
від
05.09.2011 року
по справі
№15/5009/897/11
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Торговий дім "Вакула" м. Мелітополь, Запорізької області
до
Державного підприємства "Ресурспостач"
м. Київ
предмет спору
визнання недійсним з моменту укладання договір поставки №407 від 30.09.08р.
Відкрите акціонерне товариство "Торговий дім "Вакула" м. Мелітополь, Запорізької області (далі по тексту -ВАТ "ТД "Вакула") звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Державного підприємства "Ресурспостач" м. Київ (далі по тексту -ДП "Ресурспостач") про визнання недійсним з моменту укладання договір поставки №407 від 30.09.08р., відповідно до ст.ст. 203, 207, 208, 215 Цивільного кодексу України.
В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що спірний договір поставки №407 від 30.09.08р. не містить всіх істотних умов, наявність яких передбачена нормами чинного законодавства, та підписаний заступником директора ТОВ "ТД "Вакула" Фісановим В.А., хоча на момент підписання договору директором був Швестко О.А., у зв'язку із чим позивач просив визнати даний договір недійсним.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.09.11р. по справі №15/5009/897/11 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що договір з боку позивача підписано заступником директора Фісановим В.А. на підставі довіреності б/н від 27.09.08р. Сторонами не надано суду довіреності, однак і не надано доказів скасування довіреності позивачем. Фісанов В.А. на момент укладання договору перебував у трудових правовідносинах з підприємством позивача та займав посаду заступника директора з 26.09.08р.
Суд першої інстанції також встановив, що договір поставки №407 від 30.09.08р. в подальшому був схвалений відповідачем, шляхом отримання товару від позивача за специфікацією до даного договору, тому суд дійшов до висновку, що відсутні підстави для визнання даного договору недійсним.
На підставі чого, суд першої інстанції дійшов до висновку, що договір поставки №407 від 30.09.08р. укладено у передбаченій законом формі та з узгодженням всіх істотних умов.
ТОВ "ТД "Вакула" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.11р. по справі №15/5009/897/11 скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що господарським судом не у повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому на його думку, суд дійшов невірного висновку відносно відсутності правових підстав для визнання недійсним договору поставки №407 від 30.09.08р.
Заявник зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував вимоги ст. ст. 203, 207, 208 Цивільного кодексу України.
ДП "Ресурспостач" у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.11р. по справі №15/5009/897/11 прийнято без порушень норм матеріального і процесуального права, за наявністю достатніх доказів матеріалів справи, та просить зазначене рішення залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Позивач та відповідач у судове засідання 31.10.11р. не з'явилися. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленням про вручення відповідного відправлення ДП "Ресурспостач" та ТОВ "ТД "Вакула". Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції сторони суд не повідомили, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.09.11р. про порушення апеляційного провадження явка сторін не була визнана обов'язковою.
Враховуючи викладене та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу ТОВ "ТД "Вакула" за відсутністю представників сторін.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Позивач у позові просив суд визнати недійсним з моменту укладання договір поставки №407 від 30.09.08р., відповідно до ст.ст. 203, 207, 208, 215 Цивільного кодексу України.
В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що спірний договір поставки №407 від 30.09.08р. не містить всіх істотних умов, наявність яких передбачена нормами чинного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Вирішуючи спір про визнання угоди або її частини недійсною, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди (її частини) недійсною і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.10.08р. між ТОВ "Торговий дім "Вакула" (постачальник) та ДП "Ресурспостач" (покупець) укладено договір №407, за умовами якого, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити відповідно до умов даного договору м'ясо свинини охолоджене 2-ї категорії в полу тушках (усі полу тушки не менше 40кг) ДСТУ 7724-77 (Україна). Країна походження товару зазначається безпосередньо в специфікації, п. 1.1 договору.
Відповідно до п. 2.1, 2.2, 2.5, 3.1 - 3.3, 9.2 договору поставки №407 від 30.09.08р., поставка товару здійснюється на умовах DDP -адреса місця призначення по зазначенню покупця (s»в редакції 2000р.).
Постачальник здійснює поставку товару окремими партіями після підписання відповідної специфікації.
Загальний об'єм поставки становить 400 тон. Товар (м'ясо свинини охолоджене) повинно бути поставлено у строк не пізніше 5 днів з дати виробництва.
Вартість товару становить 23,02грн. з ПДВ за 1 кілограм товару. Загальна сума по договору становить 9 208 000 грн. у т. ч. ПДВ 1 534 666,67грн.
Розрахунок за продукцію здійснюється покупцем в наступному порядку: 100% вартості партії товару перераховується на розрахунковий рахунок постачальника після отримання рахунку -фактури.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 30.11.2008р., та в будь-якому випадку до закінчення виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, ціну, строк дії договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. ст. 180 Господарського Кодексу України та 638 Цивільного кодексу України).
У відповідності до статті 180 Господарського Кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошву суму.
Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю -продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошву суму.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна інстанція вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сторонами в спірному договорі були узгоджені всі істотні умови (предмет, ціна, порядок розрахунків, строк дії договору).
Також, позивач в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що спірний договір підписаний з боку позивача заступником директора ТОВ "ТД "Вакула" Фісановим В.А., хоча на момент підписання договору директором був Швестко О.А. Дана обставина, на його думку, також є підставою для визнання договору недійсним відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України.
З договору поставки №407 від 30.09.08р. дійсно вбачається, що з боку позивача договір підписано заступником директора - Фісанов В.А. В договорі зазначено, що договір від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вакула" укладено в особі заступника директора Фісанова Валерія Анатолійовича, який діє на підставі довіреності б/н від 27.09.08р.
Згідно із довідкою серія АБ №131073 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на момент підписання договору директором ТОВ "Торговий дім "Вакула" був Швестко Олександр Анатолійович.
30.11.08р. внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців про перетворення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вакула" на Відкрите акціонерне товариство "Торговий дім "Вакула", про що внесено запис до реєстру.
Згідно із п. 9.13 статуту позивача (в редакції, що діяла на момент підписання договору) від імені Товариства заключати угоди та договори цивільно -правового характеру має право директор товариства.
Між тим, з матеріалів справи також вбачається, що на виконання умов договору №407 від 30.09.08р., між сторонами за договором підписано специфікацію від 30.09.08р. за умовами якої визначався товар: найменування товару: м'ясо свинини охолоджене 2-ї категорії в полу тушках (вага полу тушки не менше 40 кг) ДСТУ 7724 -77 (Україна); одиниця виміру -кг; вага нетто - 100 000; вартість за кг в грн. -23,02; сума в грн. з ПДВ -2 302 000,00 грн.
Як зазначає відповідач у відзиві позов на у відзиві на апеляційну скаргу, на виконання умов договору №407 від 30.09.08р., ним 13.10.08р. була проведена 100% передоплата партії товару на рахунок позивача в сумі 2 302 000,00грн., що підтверджується банківською випискою за 13.10.08р., де призначенням платежу зазначено: "передплата за м'ясну продукцію згідно договору 407 від 30.09.08р.
Позивачем не було надано суду доказів повернення відповідачу грошових коштів перерахованих відповідачем, як безпідставно отриманих.
Згідно видаткових накладних та актів приймання-передачі товару, які маються в матеріалах справи, позивач передав, а відповідач прийняв за період з 25.10.08р. по 10.11.08р. м'ясо в кількості 94 745,7кг на загальну суму 2 181 045,24грн.
У зв'язку з недопоставкою продукції відповідачем на адресу позивача було надіслано претензію №812 від 01.10.2010р. з проханням повернути передплату в розмірі 120 954,76грн.
Таким чином, відповідач вчинив дію, а саме перерахував на рахунок позивача попередню оплату, а позивач узгодив дану дію відповідача шляхом поставки відповідної кількості м'яса.
Як вірно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, незважаючи на те, що довіреності, на підставі якої заступником директора - Фісанов В.А. підписаний спірний договір сторонами не надано, однак це не є доказом не існування вказаної довіреності. Доказів скасування довіреності позивачем, ані суду першої, ані апеляційній інстанції надано не було.
Як і не було спростовано позивачем той факт, що Фісанов В.А. на момент підписання договору перебував у трудових відносинах з підприємством та займав посаду заступника директора з 26.09.08р., тому апеляційна інстанція вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку відносно відсутності підстав для визнання недійсним договору поставки №407 від 30.09.08р.
З урахуванням вищевикладеного судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.11р. по справі №15/5009/897/11 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.11р. по справі №15/5009/897/11 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Торговий дім "Вакула" м. Мелітополь, Запорізької області залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області 05.09.11р. по справі №15/5009/897/11 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дня прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили постанови суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.Д. Геза
Судді: І.А. Бойко
І.В. Приходько
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1. ГСЗО