донецький апеляційний господарський суд
03.11.2011
Постанова
Іменем України
01.11.2011 р. справа №1/117/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Діброви Г.І.
суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.
при секретарі Клименко К.О.
від позивача:ОСОБА_1. -за дов. б/н від 15.07.11 р.,
ОСОБА_2. -за дов. б/н від 16.09.11 р.
від відповідача:ОСОБА_3. -за дов. № 9/6812 від 13.05.11 р.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат", м. Рубіжне Луганської області
на рішення господарського суду Луганської області
від19.09.2011 року
у справі№ 1/117/2011 (суддя Зюбанова Н.М.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лугпромекотех", м. Луганськ
до відповідачаПублічного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат", м. Рубіжне Луганської області
простягнення 310989 грн. 22 коп.
У 2011 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Лугпромекотех", м. Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат", м. Рубіжне Луганської області про стягнення 310989 грн. 22 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 19.09.11 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугпромекотех", м. Луганськ були задоволені повністю.
Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Рубіжанський картонно-тарний комбінат", м. Рубіжне Луганської області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 19.09.11 р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу -без задоволення. При цьому позивач клопотав перед судом апеляційної інстанції у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги вирішити питання про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на оплату послуг адвоката. Судова колегія розглянула надане клопотання та відмовила у його задоволенні, оскільки нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено відшкодування витрат на оплату послуг адвоката на кожній стадії розгляду справи.
Відповідач надав суду апеляційної інстанції клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду господарським судом Луганської області справи № 19/149пд/2011, яке судовою колегією розглянуто та відмовлено у його задоволенні через недоцільність.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 1/117/2011 та наданих представниками сторін пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.11 року між Відкритим акціонерним товариством “Рубіжанський картонно-тарний комбінат” (правонаступником якого є відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лугпромекотех" було укладено договір купівлі-продажу № 198, згідно умов якого позивач зобов'язався поставити макулатуру відповідачу, який мав прийняти та оплатити товар на протязі 10 банківських днів з дати поставки, але не рідше 1 разу на місяць, що передбачено п. 2.2 договору.
Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем своїх договірних зобов»язань з поставки на адресу відповідача товару за видатковими накладними від 13.04.11 р. № 162 на суму 31783 грн. 68 коп., від 13.04.11 р. № 163 на суму 31756 грн. 80 коп., від 13.04.11 р. № 164 на суму 36364 грн. 80 коп., від 14.04.11 р. № 165 на суму 37940 грн. 28 коп., від 15.04.11 р. № 166 на суму 5250 грн. 00 коп., від 15.04.11 р. № 167 на суму 30892 грн. 80 коп., від 15.04.11 р. № 168 на суму 34560 грн. 00 коп., від 15.04.11 р. № 170 на суму 33084 грн. 24 коп., від 18.04.11 р. № 171 на суму 34608 грн. 00 коп., від 18.04.11 р. № 172 на суму 30681 грн. 60 коп., від 18.04.11 р. № 173 на суму 31069 грн. 32 коп., від 18.04.11 р. № 174 на суму 36480 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 374471 грн. 52 коп. Факт одержання відповідачем товару також підтверджено наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними на перевезення макулатури.
Однак відповідач оплату товару здійснив лише частково у розмірі 69723 грн. 96 коп. Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат", м. Рубіжне Луганської області боргу у розмірі 304747 грн. 56 коп., інфляційних у розмірі 4214 грн. 76 коп. та 3% річних у розмірі 2026 грн. 90 коп.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав письмових належних та допустимих доказів погашення боргу, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 304747 грн. 56 коп. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню, через неналежне виконання відповідачем його договірних зобов'язань всупереч вимогам статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Згідно приписів ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2026 грн. 90 коп. за період з 28.04.11р. по 18.07.11р. та інфляційні у розмірі 4214 грн. 76 коп. за період з травня 2011р. по липень 2011р.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, покладаються при задоволенні позову -на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 17, ч.ч. 1-6 ст. 33 Правил адвокатської етики в договорі про надання правової допомоги мають бути чітко і недвозначно визначені усі головні умови, на яких адвокат приймає доручення клієнта. Гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнтові.
Чинники, які повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають:
1) об'єм часу і роботи, які потрібно для належного виконання доручення; міра складності і новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення;
2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або істотно ускладнить їх виконання в звичайному тимчасовому режимі;
3) необхідність виїзду у відрядження;
4) важливість доручення для клієнта;
5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, бажаного клієнтом;
6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, бажаного клієнтом;
7) особлива або додаткова вимога клієнта відносно термінів виконання доручення;
8) характер і тривалість професійних стосунків цього адвоката з клієнтом;
9) професійний досвід, науково -теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.
Жоден з чинників, вказаних в ч. 3 ст. 33 Правил адвокатської етики, не має самостійного значення; вони підлягають обліку в їх взаємозв'язку відносно обставин кожного конкретного випадку.
Таким чином, судова колегія, дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката у всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи, дійшла висновку, що господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача суму витрат на послуги адвоката лише у розмірі 5000 грн. 00 коп., оскільки саме така сума є співрозмірною з розміром заявлених позивачем позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність висновку прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 19.09.2011 р. у справі № 1/117/2011 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат", м. Рубіжне Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 19.09.2011 р. у справі № 1/117/2011 залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 19.09.2011 р. у справі № 1/117/2011 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді К.І. Бойченко
Л.Ф. Чернота
Надр. 5 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3 -відповідачу;
4 -ДАГС;
5-ГС Луг. обл.
Ложка Н.Л.