донецький апеляційний господарський суд
02.11.2011
Постанова
Іменем України
02.11.2011 р. справа №22/5009/5826/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівСкакуна О.А.,
Колядко Т.М., Татенко В.М.
за участю
представників сторін:
від позивача:ОСОБА_4 -за дов.,
від відповідача:не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Січ” м.Запоріжжя
на ухвалу господарського судуЗапорізької області про повернення позовної заяви
від30.09.2011 року
у справі№22/5009/5826/11 (суддя Ярешко О.В.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Січ” м.Запоріжжя
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м.Запоріжжя
простягнення заборгованості у розмірі 17 518,40 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Січ” м.Запоріжжя (далі по тексту - ТОВ “Фоззі-Січ”) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м.Запоріжжя (далі по тексту - ФОП ОСОБА_5) про стягнення заборгованості у розмірі 17 518,40 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.09.2011 року по справі №22/5009/5826/11 вищевказану позовну заяву та додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду згідно п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Ухвалу мотивовано порушенням позивачем правил об'єднання позовних вимог.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.09.2011 року по справі №22/5009/5826/11, ТОВ “Фоззі-Січ” звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати вказаний судовий акт та направити справу для розгляду по суті до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що зазначена ухвала винесена з порушенням норм процесуального права. Зокрема, скаржник вважає безпідставним висновок господарського суду про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, оскільки позовні вимоги про стягнення 17 518,40 грн. заборгованості обґрунтовані спільними доказами: листом відповідача б/н від 01.10.08р. про визнання боргу в сумі 17 518,40 грн., актами звірки від 31.12.09р. та 15.09.2011р., в яких відображено сальдо на користь позивача в сумі 17 518,40 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом щодо участі свого повноважного представника у судовому засіданні апеляційної інстанції.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи.
Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що господарський суд повертає позов без розгляду у випадку: якщо порушено правила об'єднання вимог; якщо об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог і сумісний розгляд цих вимог суттєво утруднить вирішення спору чи перешкоджатиме з'ясуванню прав та взаємовідносин сторін.
Правила щодо об'єднання позовних вимог встановлено ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, згідно з ч. 1 якої в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Матеріали справи свідчать, що позивачем в одній позовній заяві заявлено вимоги, пов'язані з виконанням різних договорів суборенди, а саме: №71/1-08В від 01.08.2008р., № 28-08Х від 19.04.2008р., № 37/1-08ГР від 01.03.2008р., № 110-07К від 01.12.2007р., № 117-07КГ від 01.12.2007р., № 118-07КР від 01.12.2007р., № 18/1-08М від 01.03.2008р., № 108-07К від 01.12.2007р., № 71-07В від 01.09.2007р., № 109-07К від 01.12.2007р., які до того ж незв'язані спільними доказами.
З огляду на викладене, висновок господарського суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, є цілком обґрунтованими.
Об'єднання у позові вимог, не пов'язаних підставою виникнення або поданими доказами в силу вимог процесуального закону не допускається.
Зазначені обставини унеможливлюють розгляд заявлених ТОВ “Фоззі-Січ” вимог у межах одного позову.
Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, в зв'язку з чим підставно повернув позовну заяву ТОВ “Фоззі-Січ”.
Доводи апелянта щодо пов'язаності позовних вимог поданими доказами, а саме, листом відповідача від 01.10.08р. про визнання останнім боргу в сумі 17 518,40грн. та складеними актами звірки від 31.12.09р. та 15.09.2011р. на вказану суму, до уваги судовою колегією апеляційної інстанції не приймаються, оскільки ні вищевказаний лист, ні акти звірки взаєморозрахунків, які, до речі, не підписані в двосторонньому порядку та в розумінні статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” взагалі не є первинними документами бухгалтерського обліку та не можуть підтверджувати факт здійснення господарської операції, наявність чи відсутність заборгованості, а є документами, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а тому вони не є тими самими доказами, що засвідчували (доводили) б обставини, на яких ґрунтуються заявлені позивачем по 10 (десяти) окремим договорам суборенди позовні вимоги і однозначно свідчили б про неможливість розгляду позовних вимог по кожному договору суборенди окремо.
Крім того, позивачем не додано до позовної заяви та не надано господарському суду платіжні документи, які б підтверджували часткову сплату суборендної плати по всім оспорюваним договорам.
Що стосується інших доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, то вони судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.
З огляду на вищевикладене, ухвала господарського суду Запорізької області від 30.09.2011 року по справі №22/5009/5826/11 відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.09.2011 року по справі №22/5009/5826/11 -залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Січ” м.Запоріжжя - залишити без задоволення.
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу -товариству з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Січ»м.Запоріжжя.
Справу №22/5009/5826/11 повернути до господарського суду Запорізької області.
Головуючий О.А. Скакун
Судді Т.М.Колядко
В.М.Татенко
Надруковано: 5 прим. 1-позивачу; 2-відповідачу; 3-у справу; 4-ГСЗО; 5-ДАГС