29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"10" листопада 2011 р.Справа № 3/5025/1860/11
За позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький < в особі > < Позивач в особі,назва > < поле >
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька фінансово-будівельна компанія", м. Хмельницький
про стягнення 2849,02 грн., з яких: 2592,40 грн. боргу, 75,34 грн. інфляційних втрат, 29,40 грн. - 3% річних, 151,88 грн. пені
Суддя Вибодовський О.Д.
Представники сторін:
позивач: ОСОБА_1. - довіреність №39/09 від 04.01.2011р.
відповідач: не з'явився
Суть спору: позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2849,02 грн., з яких: 2592,40 грн. боргу, 75,34 грн. інфляційних втрат, 29,40 грн. - 3% річних, 151,88 грн. пені. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №1653/431 на постачання теплової енергії від 07.08.2007 р., укладеного між сторонами, щодо оплати за спожиту теплову енергію.
Повноважний представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, наполягав на його задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмового відзиву не подав.
Повідомляючи відповідача про судовий розгляд справи, йому направлена ухвала про порушення провадження у справі за вказаною у позовній заяві адресою та за його реєстраційною адресою. При цьому судом враховано положення ст. 64 ГПК України, відповідно до якої вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена стороні належним чином, якщо вона надіслана за адресою місцезнаходження сторони, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.
07.08.2007 р. між МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" та товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницька фінансово-будівельна компанія" укладений договір на постачання теплової енергії №1653/431, згідно з яким Енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1. договору).
Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в Додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності Споживача тощо (п. 2.1. договору).
Споживач теплової енергії зобов'язується: виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п. 3.2.2. договору).
Енергопостачальна організація зобов'язується забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором. Повідомляти Споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів (п. 4.2.1., п. 4.2.2 договору).
Розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється Споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.,п. 6.1, 6.2, 6.3 договору).
За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення (п. 7.2.3 договору).
Договір набуває чинності з 07.08.2007р. та діє до 07.08.2008р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (розділ 10 договору).
Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.
Щомісячно відповідачу направлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів. Зокрема, позивачем виставлено рахунки №431 від 25.03.2011р. на суму 2759,70 грн., від 21.04.2011р. на суму 1658,19 грн., від 19.05.2011р. на суму 238,32 грн., від 10.06.2011р. на суму 357,48 грн., від 21.07.2011р. на суму 297,90 грн., від 10.08.2011р. на суму 268,11 грн.
Відповідач свої зобов'язання згідно договору належним чином не виконав, частково оплативши надані послуги в сумі 2987,30 грн. Станом на 01.09.2011р. заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.03.2011р. по 01.09.2011р. становить 2592,40 грн.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно договору, позивач нарахував 151,88 грн. пені за період з 10.04.2011р. по 01.09.2011р.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 75,34 грн. - інфляційних втрат за період з квітня 2011р. по червень 2011р., 29,40 грн. - 3% річних за період з 10.04.2011р. по 01.09. 2011р.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як передбачено приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно з п.п. 1, 2, 7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач своїх зобов'язань по договору №1653/431 на постачання теплової енергії від 07.08.2007 р. належним чином не виконав. Тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Згідно ст.230 ГК України передбачає обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 3 ст.549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
При цьому, сторонами в договорі на постачання теплової енергії передбачено нарахування пені (п. 7.2.3 договору).
Враховуючи те, що нарахування пені здійснено з врахуванням обмежень встановлених п.6 ст. 231 Господарського кодексу України та Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", вимоги в частині стягнення 151,88 грн. пені є правомірними.
Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач правомірно нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 75,34 грн., а також нарахував відповідачу 3% річних в сумі 29,40 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька фінансово-будівельна компанія" (м. Хмельницький, вул. Свободи, 22, кв. 3, код 21336365) на користь міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго” (м. Хмельницький, Пересипкіна, 5, код 03356571) -2592,40 грн. (дві тисячі п'ятсот дев'яносто дві гривні 40 коп.) боргу, 75,34 грн. (сімдесят п'ять гривень 34 коп.) інфляційних втрат, 29,40 грн. (двадцять дев'ять гривень 40 коп.) - 3% річних, 151,88 грн. (сто п'ятдесят одна гривня 88 коп.) пені, 102 грн. (сто дві гривні) державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя О.Д. Вибодовський
Секретар с/з Т.Козій
Віддрук. 3 прим.:
1 - до справи, 2 - позивачу,
3 -відповідачу (надіслати рекомендованим з повідомленням).