29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"10" листопада 2011 р.Справа № 11/5025/1753/11
за позовом Дочірнього підприємства "Укрпаркет" Комерційної компанії "АРДІНУ-БОЛ.С.Л." с. Рудня-Новенька, Хмельницька область, Шепетівський район
до Приватного підприємства "Укргранітпром" м. Шепетівка, Хмельницька область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 м. Хмельницький
про визнання мирової угоди №08.06/11 від 08.06.2011 року недійсною; визнання акту прийому передачі до угоди № 08.06/11 від 08.06.2011 року недійсним
Суддя Радченя Д.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за договором від 05.03.2011р.;
від відповідача: Калічак О.О. - керівник підприємства;
від третьої особи: не з'явився.
В судовому засіданні 10.11 2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору:
Позивач - дочірнє підприємство "Укрпаркет" Комерційної компанії "АРДІНУ-БОЛ.С.Л." звернувся з позовом до суду з вимогою про визнання мирової угоди №08.06/11 від 08.06.2011 року недійсною, визнання акту прийому - передачі до угоди № 08.06/11 від 08.06.2011 року недійсним.
На обґрунтування своєї позиції зазначає наступне:
- Мирова угода № 08.06/11 від 08.06.2011 року, укладена в м.Шепетівка ПП "Укргранітпром" в особі директора Калічака О.О. та ДП "Украпаркет" комерційної компанії "Ардіну-БОЛ.С.Л." в особі уповноваженої особи ОСОБА_2, що діяв в момент укладення мирової угоди, на підставі довіреності від 19.05.2011 року, посвідченої приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 запис в реєстрі № 1527, та акт прийому-передачі № 08.06/11 від 13.08.2011 року, що є невід'ємною частиною угоди є недійсною, оскільки дані документи підписані особою, яка не мала відповідного обсягу цивільної дієздатності на укладення даної угоди та акту, що відповідає загальному правилу недійсності правочину, передбаченого ч.1 ст.215 ЦК України.
- Угода № 08.06/11 від 08.06.2011 року не спрямована на реальне настання правових наслідків обумовлених нею, оскільки майно ДП "Украпаркет" КК "Ардіну Бол С.Л", яке мало бути передано за умовами даної угоди так і до сьогоднішнього дня не передано підприємству. Також, даною Угодою стверджується заподіяння збитків ПП "Укргранітпром", які в дійсності не заподіювались, породжуючи право вимоги за даною Угодою у ДП "Украпаркет" КК "Ардіну Бол С.Л.".
В судовому засіданні 10.11.11р. представник позивача надав пояснення суду, що мирова угода № 08.06/11 від 08.06.2011 року судом не затверджувалась, і не є мировою угодою в розумінні положень господарського процесуального кодексу України, а тому її можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні і тому питання про визнання її недійсною належить розглядати у позовному провадженні. Окремо звернув увагу, що акт прийому-передачі № 08.06/11 від 13.08.2011 року є невід'ємною частиною угоди № 08.06/11 від 08.06.2011 р. і питання про визнання його недійсним не є самостійною вимогою позивача, хоча і викладено в позовній заяві окремим пунктом, а тому просить розглядати вказані вимоги в сукупності, як одну.
Представник відповідача в судове засідання з'явився проти позовних вимог заперечив проте письмового відзиву на позов не подав.
В своїх усних запереченнях повідомив суду, що мирова угода підписана повноважними представниками сторін, майно по угоді передано згідно акту прийому-передачі № 08.06/11 від 13.08.2011 року позивачу, про що свідчить наявний в акті підпис повноважної особи ОСОБА_2. Як додаткові докази на підтвердження повноважень ОСОБА_2 вчиняти дії від імені позивача надав суду копії довіреності від 12.04.2011р. та наказ про прийняття на роботу від 11.11.2010р.
Представник позивача в судовому засіданні подав суду письмове заперечення з приводу поданих відповідачем доказів, за змістом якого вони не є доказом повноважень ОСОБА_2 на вчинення дій по укладанню угод від імені позивача.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, ухвали суду направлялись за адресою третьої особи зазначеною позивачем в позовній заяві, яка відповідає місцю проживання ОСОБА_2 (зареєстрований як фізична особа - підприємець) зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців доданий до матеріалів справи) повернуті суду, причина невручення відсутність за зазначеною адресою. Інша адреса третьої особи суду невідома. З огляду на викладене судом вжито всіх необхідних заходів для повідомлення учасників процесу про час та дату судового засідання.
З огляду на викладене, оскільки неявка третьої особи не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Суд, оцінивши подані позивачем по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.
Розглядом наявних у справі доказів судом встановлено:
08.06.2011 року між позивачем у справі - Дочірнім підприємством "Укрпаркет" Комерційної компанії "АРДІНУ-БОЛ.С.Л." с. Рудня-Новенька, Хмельницька область, Шепетівського району та відповідачем - Приватним підприємством "Укргранітпром" м. Шепетівка, Хмельницької області укладено угоду "мирова угода" № 8.06/11.
Вказаною угодою сторони домовились, що відповідач зобов'язується повернути позивачу належне йому на праві власності майно в кількості 8 одиниць, а саме: станок поперечно-розкрійний 4-х шпиндельний; станок повздовж-розкрійний; ПУ до розкроєних станків; прес; накопичувач до преса; котел до преса; станок шліфувальний; многопіл.
На виконання зазначеної угоди відповідач передав, а позивач прийняв майно згідно переліку, про що сторони підписали 13.08.2011р. акт прийому-передачі.
Угода від 08.06.2011 року та акт прийому-передачі від 13.08.2011р. підписаний представниками сторін та скріплені печаткою відповідача.
Від відповідача зазначені угода та акт підписані керівником підприємства - Калічаком О.О., а від позивача фізичною особою - ОСОБА_2.
Повноваження керівника ПП "Укргранітпром" - Калічака О.О. визначені установчими документами та не оспорюються сторонами у справі.
Повноваження ОСОБА_2 на підписання зазначеної угоди підтверджуються довіреностю від 19.05.2011 року, посвідченою приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 запис в реєстрі № 1527.
За змістом зазначеної довіреності юридична особа Іспанії комерційна компанія "АРДІНУ-БОЛ.С.Л." від імені якої діє громадянин Іспанії ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_2 на управління майном компанії з питань діяльності дочірнього підприємства "Укрпаркет" без права відчуження майна.
Пунктом 11.1 ст. 11 розділу ІІІ статуту Дочірнього підприємства "Укрпаркет" Комерційної компанії "АРДІНУ-БОЛ.С.Л." визначено, що управління підприємством здійснює засновник - вищий орган підприємства.
Повноваження засновника визначені статтями 12-13 статуту Дочірнього підприємства "Укрпаркет" Комерційної компанії "АРДІНУ-БОЛ.С.Л."
Вважаючи, що мирова угода № 08.06/11 від 08.06.2011 року та акт прийму передачі до угоди № 08.06/11 від 08.06.2011 року укладені від імені позивача особою, яка немала відповідного обсягу повноважень та угода не була спрямована на реальне настання правових наслідків позивач просить мирову угоду № 08.06/11 від 08.06.2011 року та акт прийму передачі до угоди № 08.06/11 від 08.06.2011 року визнати недійсними.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне:
Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Пунктом 3 ст.3, ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 7 ст.179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 4 ст.116 ГК України підприємства з іноземними інвестиціями мають право бути засновниками дочірніх підприємств, створювати філії і представництва на території України і за її межами з додержанням вимог законодавства України та законодавства відповідних держав.
Відповідно до п. 8 ст. 63 Господарського кодексу України у випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 цього Кодексу, підприємство визнається дочірнім.
Те, що позивач у справі за своєю організаційно-правовою формою являється дочірнім підприємством Комерційної компанії "АРДІНУ-БОЛ.С.Л." випливає з установчих документів останнього, а також підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій №1756 доданою до матеріалів справи.
Право Комерційної компанії "АРДІНУ-БОЛ.С.Л.", як засновника на управління Дочірнім підприємством "Укрпаркет" випливає зі змісту статуту Дочірнього підприємства "Укрпаркет" Комерційної компанії "АРДІНУ-БОЛ.С.Л.".
Судом також враховано, що абзацом 4 п. 13.1 статуту позивача передбачено, що засновник може мати інші права передбачені законодавством і установчими документами, тобто перелік зазначений в статуті позивача не є вичерпним.
Відповідно до ч.1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
За змістом ст 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Пунктом 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Згідно з ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Зі змісту наявної в матеріалах справи довіреності від 19.05.2011 року, посвідченої приватним нотаріусом Шепетівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 запис в реєстрі № 1527 випливає, що засновник Дочірнього підприємства "Укрпаркет" Комерційна компанія "АРДІНУ-БОЛ.С.Л." передала свої права з питань діяльності ДП "Укрпаркет" фізичній особі ОСОБА_2., при цьому обмежила його в праві відчуження майна.
Аналізом укладеної між позивачем у справі - Дочірнім підприємством "Укрпаркет" Комерційної компанії "АРДІНУ-БОЛ.С.Л." с. Рудня-Новенька, Хмельницької області, Шепетівського району та відповідачем - Приватним підприємством "Укргранітпром" м. Шепетівка, Хмельницької області угоди встановлено, що вона за змістом викладених в ній прав та обов'язків не несла для позивача обов'язку відчуження майна, тобто не суперечила правам, обсяг яких було надано ОСОБА_2. за довіреностю від 19.05.2011 року і як наслідок укладена при наявності всіх необхідних повноважень на її укладення.
Окрім того, дослідженням угоди від 08.06.2011 року та акту прийому-передачі від 13.08.2011р. судом встановлено, що вони підписані представниками сторін та скріплені печаткою відповідача.
Зі змісту акту прийому-передачі від 13.08.2011р. вбачається, що майно, яке належить передати по угоді від 08.06.2011 року передається позивачу одночасно з підписанням зазначеного акту.
Нормами ст.204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, а саме правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Із врахуваннням вищевикладеного, суд вважає, що укладена між сторонами угода №08.06/11 від 08.06.2011 року є чинною, підписана уповноваженими представниками та спрямова на реальне настання правових наслідків, що нею обумовлені, оскільки майно згідно зазначеної угоди передано відповідачем повноважному представнику позивача - ОСОБА_2.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні, а тому в позові слід відмовити.
З огляду на відмову в задоволенні позову судові витрати по розгляду справи, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються судом на позивача.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 44-49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
В позові Дочірнього підприємства "Укрпаркет" Комерційної компанії "АРДІНУ-БОЛ.С.Л." с. Рудня-Новенька, Хмельницької області, Шепетівського району до Приватного підприємства "Укргранітпром" м. Шепетівка, Хмельницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 м. Хмельницький про визнання мирової угоди №08.06/11 від 08.06.2011 року недійсною; визнання акту прийму передачі до угоди № 08.06/11 від 08.06.2011 року недійсним відмовити.
Суддя Д.І. Радченя
Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею відповідно ст. 85 ГПК України 11.11.2011р.
З оригіналом згідно
секретар с/з Куржій Н.П.
Віддрук.4 прим.
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу,(рекомендованим з повідомленням)
4 - третій особі.(рекомендованим з повідомленням)