91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
27.10.11 Справа № 14/116/2011
За позовом
Державного підприємства “Донецька залізниця” в особі Дебальцівської дирекції залізничних перевезень ДП “Донецька залізниця”, м. Дебальцеве Донецької області
до Державного підприємства “Луганськвугілля”, м. Луганськ
про стягнення 21 115 грн. 00 коп.
Суддя Василенко Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1., дов. № Н-01/595 від 22.02.2011;
від відповідача - представник не прибув.
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 21 115 грн. 00 коп. за неправильно зазначену у накладній маси вантажу.
Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву від 08.09.11, за яким останній проти позовних вимог заперечує та зокрема зазначає, що 11.05.11 ДП «Луганськвугілля»в особі ВП «шахта Вергелівська»за накладною № 51521490 на групу вагонів відвантажило кам'яне вугілля марки Т-пісний на адресу ЗАТ «Янівське»у чотирьох на піввагонах №№ 60333952, 66240482, 64354061, 60615010 навалом загальною кількістю 271000 кг. Вказане вугілля було прийнято до перевезення 11.05.11 але в акті загальної форми № 1045 від 12.05.11 вказана накладна № 51521490 від 10.05.11. У витязі з книги обліку контрольних зважувань вантажів в графі «дата»вказана дата 10.05.11 час 11.10-11.30, найменування відправника ДП (яке не вказано), в графі 12 (перевантаження, недовантаження) вказана недостача вантажу у вагонах 60333952 -1340 кг, 66240482 -1 300 кг, 64354061 -1280 кг, 60615010 - 1220 кг. Такі ж самі дані внесені в цю книгу і при повторному зважуванні, яке проводилося 10.05.11 з 11.30 до 11.45 години. Тобто, 10 травня 2011 року вказана недостача вантажу, який був прийнятий до відправки тільки 11.05.11. В комерційних актах в розділі «А»відомості про вагон вказано, що дані вагони прибули на ст. Штерівка Донецької залізниці 12.05.11 о 02.13 годин ночі. Тобто, на думку відповідача, вказані розбіжності свідчать про те, що фактичного переважування залізницею здійснено не було.
Крім цього, в комерційних актах зазначено найменування вантажу -антрацит, але фактично постачалося вугілля кам'яне марки «Т»- тощий. Жоден з документів, на які посилається позивач не містить відомостей про вагу брутто та вагу тари.
Позивач з доводами відповідача не погодився та представником позивача були надані відповідні заперечення.
Розглянувши матеріали справи, суд
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на наступне.
12.05.11 на ст. Штерівка Донецької залізниці із ст. Боржиковка по накладній № 51521490 від 11.05.11 прибули вагони №№ 60333952, 66240482, 64354061, 60615010, вантаж вугілля кам'яне марки «Т»- тощий, відправник ДП «Луганськвугілля», одержувач ЗАТ «Янівське»по ст. Браунівка.
По ст. Штерівка, відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України у вказаних вагонах було перевірено відповідність даних накладної про масу вантажу у вагонах. При перевірці встановлено, що вагони завантажено нижче бортів, завантаження рівномірне, маркування не порушене, вагони у технічному та комерційному стані справні. В той же час, вагон № 60333952 недовантажено на 1340 кг, вагон № 66240482 недовантажено на 1300 кг, вагон № 64354061 недовантажено на 1280 кг, вагон № 60615010 недовантажено на 1220 кг, про що було складено акт загальної форми № 1045 від 12.05.11, а потім в присутності представника одержувача вантажу ЗАТ «Янівське»була проведена контрольна перевірка маси вантажу у вказаних вагонах та складено комерційні акти №№ 642730/3, 642731/4, 642736/9 та 642737/10 від 12.05.11.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України був нарахований штраф за невірно вказані дані в накладну в сумі 21 115,00 грн. (4223,0 х 4 х 5).
Відповідач проти позову заперечив з підстав наведених у відзиві та вказаних вище.
Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
Будь-яка залізниця - відправлення чи призначення вантажу, або транзитна має право заявляти позов про стягнення штрафу на підставах, передбачених пунктами 118 та 122 Статуту залізниць України до вантажовідправника. Статут залізниць України не містить чітких приписів того, якій саме залізниці (відправлення, призначення чи транзитній) належить право вимагати стягнення цього штрафу, а також не встановлює будь-яких обмежень, тому такі позови можуть заявляти як залізниці відправлення, так і призначення або транзитні.
Оскільки накладна є письмовою формою договору перевезення вантажу, укладається вантажовідправником із залізницею, у відповідності із пунктом 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, - то і відповідачем за позовами про стягнення штрафу за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача має бути відправник вантажу, про що зазначено у пункті 3.23 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі -Статут), накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно з п.5.5 розділу 5 “Правил оформлення перевізних документів”, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084 якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику. Усі ці документи заповнюються на друкарській машинці або іншим друкованим способом.
Із матеріалів справи вбачається, що 11.05.11 зі станції Боржниковка Донецької залізниці ДП «Луганськвугілля» здійснило відправлення 4 вагонів №№ 60333952, 66240482, 64354061, 60615010 згідно накладної № 51521490 від 11.05.11 на станцію призначення Браунівка Донецької залізниці вантажоодержувачу ЗАТ «Янівске»із вантажем -вугілля кам'яне марки «Т»- тощий за загальною масою 271 000 кг.
При контрольному переважуванні групи вагонів за вказаною накладною, проведеному залізницею на станції Штерівка Донецької залізниці були виявлені факти невідповідності маси вантажу даним, внесеним у накладну, так:
- за накладною у вагоні № 60333952 маса нетто вказана -69000 кг, а фактично залізницею було виявлено -67 660 кг, що на 1340 кг менше;
- за накладною у вагоні № 66240482 маса нетто вантажу -69 000 кг, а фактично - 67 700 кг, що на 1300 кг менше;
- за накладною у вагоні № 64354061 маса нетто вантажу вказана - 64 000 кг, а фактично -62 720 кг, що на 1280 кг менше;
- за накладною у вагоні № 60615010 маса нетто вантажу вказана -69 000 кг, а фактично 67 780 кг, що на 1220 кг менше.
За вказаними фактами на станції Штерівка Донецькою залізницею було складено акт загальної форми № 1045 від 12.05.11 (арк. справи 10), а потім комерційні акти за кожним вагоном окремо №№ 642730/3, 642731/4, 642736/9, 642737/10 (арк. справи11-14).
При огляді акту загальної форми № 1045 вбачається, що в графі «Накладна»зазначено № 51521490 від 10.05.11, але в даному випадку зазначена накладна датована 11.05.11.
Також в акті загальної форми наведені маса брутто та тара з бруса за кожним із вказаних вагонів. Але фактично накладна № 51521490 не містить таких відомостей.
В той же час, у комерційних актах визначений вантаж «Антрацит»тоді як за накладною № 51521490 вказаний вантаж -вугілля кам'яне марки «Т»- тощий.
Також всі зазначені вище комерційні акти містять посилання на масу брутто та масу тари с бруса за кожним вагоном, але у накладній таких відомостей не вказано. В той же час, в усіх комерційних актах є посилання саме на накладну та вказано «по документу значиться»(мовою оригіналу).
Крім цього позивачем, в якості доказу по справі надана виписка із журналу контрольних зважувань де в графі «дата»вказана дата 12.05.11, але при детальному огляді вбачається, що зазначена дата була виправлена з 10.05. (цифра «0»виправлена на цифру «2») час 11.10-11.30, найменування відправника ДП (яке саме ДП не вказано), в графі 12 (перевантаження, недовантаження) вказана недостача вантажу у вагонах 60333952 -1340 кг, 66240482 - 1 300 кг, 64354061 -1280 кг, 60615010 - 1220 кг.
В той же час, з цієї ж виписки вбачається, що наступна запис датована 10.05 (повторне переважування) та зазначені ті ж самі відомості, що були наведені вище. Наступний запис датований 12.05.11.
Тобто, в даному випадку виникають розбіжності щодо дати первісного переважування 10.05 та повторного переважування спірних вагонів 12.05, але згідно супровідних документів вагони були відправлені 11.05.11.
Як було наведено, згідно актів загальної форми та комерційних актів, вагони прибули 12.05. о 02.13 годині, але згідно з виписки переважування здійснювалося у 11.30 -11.45.
Тобто, наведені вище обставини свідчать про розбіжності в документах, що складені залізницею в якості доказів припущення відповідачем порушень положень Статуту залізниці України щодо відомостей про масу вантажу.
Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно з п.5.5 розділу 5 “Правил оформлення перевізних документів”, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084 якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Відповідно до п. 2 «Правил складання актів»затвердженого наказом Мінтрансу України 28.05.02 № 334 із змінами та доповненнями, Комерційні акти складаються для засвідчення в тому числі і таких обставин як невідповідність найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.
Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. У тих випадках, коли різниця у масі вантажу, визначеній на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення його маси нетто, комерційний акт не складається, а оформлення видачі вантажу провадиться у порядку, передбаченому Правилами видачі вантажів, затвердженими наказом Мінтрансу від 21.11.2000 N 644.
Але в даному випадку комерційні акти складені позивачем містять відомості які виникли внаслідок припущених розбіжностей за фактичними обставинами справи. Тобто, як було викладено вище, документи якими посвідчувалися факти порушень відповідача містять суперечливі відомості та не можуть підтверджувати факт невірного зазначення відповідачем в накладної № 51521490 даних щодо маси вантажу у спірних вагонах, фактичній масі вантажу.
Тобто слід зауважити, що акти були складені з порушеннями та не можуть бути належними доказами провини відповідача.
В той же час, стаття 118 Статуту залізниць України передбачає відповідальність для вантажовідправника не за ту чи іншу кількість вантажу, невідповідність якого виявлено між даними супровідних документів та даними, отриманими при фактичному переважуванні цього вантажу, а лише за сам факт виявлення такої невідповідності.
Разом з цим, статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до норми ст.19 Основного Закону держави -Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Так, позивач зобов'язаний довести суду обставини щодо наявності збитків, протиправної поведінки відповідача, яка спричинила шкоду, причинний зв'язок між шкодою та поведінкою, вину відповідача як підставу для настання відповідальності, підстави виникнення обов'язку відповідача по відшкодуванню збитків та надати докази понесених позивачем збитків у заявленому розмірі.
В даному випадку, позивачем не доведено суду, правомірність нарахування відповідачу штрафу в сумі 21 115 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вказані положення, позивач при зверненні з позовом мав обґрунтувати свої вимоги поданими суду доказами, а відповідач -спростувати доводи позивача.
В даному випадку, суду позивачем таких доказів позивачем подано не було
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивач належним чином не довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покласти на позивача.
На підставі викладеного, ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1.У задоволенні позову відмовити.
2.Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 01.11.2011.
Суддя Т.А.Василенко