01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"15" листопада 2011 р. Справа № 12/175-11
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.
секретар: Кулакова С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТІЯ»
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у розмірі 896,97 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 -представник (довіреність №401 від 03.10.2011 року);
від відповідача: не з'явився,
02 вересня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТІЯ»(далі -позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідача) про стягнення заборгованості у розмірі 896,97 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору на централізовану охорону №730 від 27.12.2006 року (далі -договір), згідно з якими позивач зобов'язувався прийняти під охорону торгівельний павільйон АДРЕСА_1, територія Центрального ринку (далі -об'єкт охорони), а відповідач зобов'язувалась об'єкт охорони передати та оплачувати надані послуги вчасно і в повному обсязі.
Відповідач послуги, надані позивачем у період з серпня 2008 року до грудня 2008 року, не оплатила.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 800,00 грн., 19,34 грн. пені, три проценти річних у розмірі 64,83 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 12,80 грн.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 02.09.2011 року, справу призначено до розгляду 04.10.2011 року.
03 жовтня 2011 року відповідач направила на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю з'явитись у судове засідання, яке підлягало задоволенню судом.
04 жовтня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 18.10.2011 року.
18 жовтня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім цього, заявив клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 15.11.2011 року.
15 листопада 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Враховуючи те, що відповідач була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:
27 грудня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТІЯ»(далі -позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі -відповідач) був укладений договір на централізовану охорону №730 (далі -договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався прийняти під охорону торгівельний павільйон АДРЕСА_1, територія Центрального ринку (далі -об'єкт охорони), а відповідач зобов'язувалась об'єкт охорони передати та оплачувати надані послуги вчасно і в повному обсязі.
Позивач у період з вересня 2008 року до грудня 2008 року надав відповідачу послуг на загальну суму 800,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0006959 від 18.12.2008 року, № ОУ-0006441 від 28.11.2008 року, № ОУ-0005786 від 30.10.2008 року, № ОУ-0005332 від 30.09.2008 року.
Проте відповідач, надані йому послуги, не оплатила.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 800,00 грн., 19,34 грн. пені, три проценти річних у розмірі 64,83 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 12,80 грн.
Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України закріплено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).
Відповідач жодних документів, що спростовують доводи позивача або підтверджують оплату заборгованості перед позивачем, суду не надала.
Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача щодо стягнення основного боргу в розмірі 800,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім стягнення основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача 19,34 грн. пені, три проценти річних у розмірі 64,83 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 12,80 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
П. 8.3 договору передбачено, що оплата послуг охорони проводиться щомісячно, і вноситься відповідачем протягом 15 календарних днів кожного поточного місяця за минулий місяць, згідно з рахунком-фактурою шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
П. 5.5 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату охоронних послуг відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
Суд вважає, що розмір пені, враховуючи період заборгованості з 16.10.2008 року до 20.01.2009 року, суму боргу у розмірі 800,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 12,0% (Постанова НБУ від 21.04.2008 р. №107), складає 26,83 грн.
Оскільки позивачем пеня визначена у розмірі 19,34 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Прострочення платежу з 18.12.2008 року до 30.08.2011 року складає 986 днів, тому три проценти річних від суми 800,00 грн. становлять 64,36 грн., що підлягають стягненню.
Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 16.10.2008 року до 20.01.218.12.2008 року у 2008 році: у листопаді - 101,5% (УК №231 від 09.12.2008р.), грудні - 102,1% (УК №1 від 09.01.2009р.), враховуючи, що розмір заборгованості становив 800,00 грн., складає 11,40 грн., що підлягають стягненню.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТІЯ»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 896,97 грн. задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТІЯ»(Київська обл., м. Бориспіль, вул. Матросова, 34, код 20582961) 800,00 грн. (вісімсот грн. 00 коп.) основного боргу; пеню в сумі 19,34 грн. (дев'ятнадцять грн. 34 коп.); три проценти річних у розмірі 64,36 грн. (шістдесят чотири грн. 36 коп.); суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 11,40 грн. (одинадцять грн. 40 коп.); 101,79 грн. (сто одну грн. 79 коп.) витрат на сплату державного мита; 235,51 грн. (двісті тридцять п'ять грн. 51 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С. Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 18.11.2011 року.