01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"07" листопада 2011 р. Справа № 13/165-11
За позовом Компанії "Автодеск Інкорпорейтед" в особі представника товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Ві Ай Пі Консалтинг", м. Київ
до Приватного підприємства "Білоцерківагропроект", Київська область, м. Біла Церква,
про стягнення 155 630,00 грн.
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники:
від позивача: ОСОБА_1. - довіреність №15/01/11 від 12.04.2011р.;
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність б/н від 01.11.2011р.;
ОСОБА_3. - довіреність б/н від 01.11.2011р.
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Компанії "Автодеск Інкорпорейтед" в особі представника товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Ві Ай Пі Консалтинг" (далі -позивач) до Приватного підприємства "Білоцерківагропроект" (далі -відповідач) про стягнення 155630 грн. грошової компенсації за порушення авторських майнових прав на комп'ютерні програми.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що 08 жовтня 2010 року на адресу ТОВ «Юридична фірма «Ві Ай Пі Консалтинг»надійшов лист з Управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУМВС України в Київській області від 07.10.2010 року № 12/5034 у якому повідомлялось, що працівниками УДСБЕЗ ГУМВС України в Київській області 20 вересня 2010 року в приміщенні Приватного підприємства «Білоцерківагропроект», що розташоване за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Чуйкова, 2, приміщення 1 було задокументовано факт використання у господарській діяльності зазначеного підприємства на шістьох системних блоках комп'ютерів неліцензійних комп'ютерних програм, а саме AutoCAD 2002 - 1 примірник, AutoCAD 2004 - 4 примірники та AutoCAD 2006 - 1 примірник, авторські майнові права на які належать позивачу. Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позивачу завдані порушенням авторських прав збитки.
Представник відповідача в судовому засідання 07.11.2011 р. надав суду відзив на позов згідно якого позовні вимоги не визнає повністю з огляду на наступне:
- відповідно до ст. 32 ПК України відсутній такий засіб доказування як висновок спеціаліста, і тому посилання позивача на висновок спеціаліста № 146-2010 від 28.09.2010 року як на доказ використання відповідачем не ліцензійних програм, права на які належать позивачу є неправомірним;
- наданий позивачем доказ у вигляді Листа Управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУМВС України в Київській області від 07.10.2010 року №12/5034 є недопустимим оскільки при перевірці 20.09.2010 року співробітниками Управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУМВС України в Київській області підприємства відповідача, було порушено порядок здійснення такої перевірки;
- позивачем необгрунтовано розмір компенсації за можливе порушення відповідачем авторських прав позивача.
Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.
ТОВ «Юридична фірма «Ві Ай Пі Консалтинг»є офіційним представником Компанії «Автодеск Інкорпорейтед»в частині захисту прав інтелектуальної власності останньої на території України, що підтверджуються довіреністю копія якої міститься в матеріалах справи. Компанія «Автодеск Інкорпорейтед»володіє виключними авторськими майновими правами на комп'ютерні програми власного виробництва (AutoCAD, MapGuide та інші).
08 жовтня 2010 року на адресу ТОВ «Юридична фірма «Ві Ай Пі Консалтинг»надійшов лист з Управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУМВС України в Київській області від 07.10.2010 року № 12/5034 у якому повідомлялось, що працівниками УДСБЕЗ ГУМВС України в Київській області 20 вересня 2010 року в приміщенні Приватного підприємства «Білоцерківагропроект», що розташоване за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Чуйкова, 2, приміщення 1,було задокументовано факт використання у господарській діяльності зазначеного підприємства на шістьох системних блоках комп'ютерів неліцензійних комп'ютерних програм, а саме AutoCAD 2002 - 1 примірник, AutoCAD 2004 - 4 примірники та AutoCAD 2006 - 1 примірник, авторські майнові права на які належать позивачу.
Згідно висновку спеціаліста № 146-2010 від 28 вересня 2010 року, виявлені на шести системних блоках комп'ютерів, вилучених у відповідача, копії комп'ютерних програм AutoCAD 2002, AutoCAD 2004 та AutoCAD 2006, містять ознаки контрафактності.
Отже, проведеною перевіркою було встановлено і зафіксовано факт незаконного відтворення Відповідачем копій комп'ютерних програм AutoCAD 2002 - 1 примірник, AutoCAD 2004 - 4 примірника та AutoCAD 2006 - 1 примірник, які були відтворені ним без належного дозволу (ліцензії) Позивача, чим було порушено авторські майнові права останнього.
Відповідач не надав на вимогу співробітників міліції будь-яких документів, щодо правомірності використання перелічених комп'ютерних програм.
Статтею 8 закону України «Про авторське право і суміжні права»та пунктом 2 частини 1 статті 433 Цивільного кодексу України визначено, що комп'ютерні програми є об'єктами авторського права.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», пункту 2 статті 440 ЦК, враховуючи те, що позивачу належать майнові права автора на комп'ютерні програми власного виробництва (AutoCAD, MapGuide та інші), останньому належить і виключне право на дозвіл або заборону використання комп'ютерних програм іншими особами.
Згідно з частиною 3 статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права»виключне право автора на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти відтворення творів будь-яким способом та у будь-якій формі. Відтворення твору - це виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер.
Згідно зі статтею 18 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та частиною четвертою статті 433 Цивільного кодексу комп'ютерні програми охороняються як літературні твори.
Відповідно до статті 4 Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності (1996) про авторське право комп'ютерні програми охороняються як літературні твори в розумінні статті 2 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів. Така охорона застосовується до комп'ютерних програм незалежно від способу або форми їх вираження.
Отже, як було встановлено перевіркою, проведеною правоохоронними органами, відповідач без згоди позивача відтворив комп'ютерні програми, авторські майнові права на які належать останньому, на своїх робочих комп'ютерах.
Абзацом 5 пункту 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 року № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»передбачено, що неправомірне зберігання копії комп'ютерної програми в пам'яті електронного засобу (комп'ютера тощо) є порушенням майнового авторського права.
Викладене дозволяє стверджувати, що, виходячи з пункту «б»статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права»відповідач порушив авторські майнові права позивача на комп'ютерні програми, оскільки відтворив їх без дозволу позивача.
Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву щодо того, що відповідно до ст. 32 ПК України відсутній такий засіб доказування як висновок спеціаліста, і тому посилання позивача на висновок спеціаліста № 146-2010 від 28.09.2010 року як на доказ використання відповідачем не ліцензійних програм, права на які належать позивачу є неправомірним не приймається судом до уваги оскільки обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, довести наявність суб'єктивного права, за захистом якого він звернувся, довести, що воно дійсно порушено, надати докази, що підтверджують позов та відповідача, який повинен довести юридичні факти, які обґрунтовують його заперечення.
У цивільному праві встановлено принцип презумпції вини боржника (заподіювача шкоди): він вважається винним, поки не доведе що неналежне виконання зобов'язання (шкода) виникло не з його вини. Тобто, вина припускається, обов'язок же доведення протилежного покладається на самого заподіювача шкоди.
Відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про правомірність використання ним ліцензійних програм, що належать позивачу, натомість висновок спеціаліста, який заперечує відповідач оцінюється судом як письмовий доказ у справі у сукупності з наявним у матеріалах справи іншими доказами.
Щодо тверджень відповідача, що наданий позивачем доказ у вигляді листа Управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУМВС України в Київській області від 07.10.2010 року №12/5034 є недопустимим оскільки при перевірці 20.09.2010 року співробітниками Управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУМВС України в Київській області підприємства відповідача, було порушено порядок здійснення такої перевірки, то відповідачем не надано суду доказів звернення до суду за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів щодо дій або бездіяльності співробітників Управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУМВС України в Київській області при перевірці підприємства відповідача.
Стаття 431 ЦК встановлює, що порушення права інтелектуальної власності, у тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність.
Відповідно до пункту «а»статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», порушенням авторського права, що дає підстави для судового захисту, є, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права.
Отже, як було встановлено судом вище відповідач без згоди позивача відтворив комп'ютерні програми, авторські майнові права, які належать останньому, на своїх робочих комп'ютерах.
Як зазначено, у статті 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», при порушеннях будь-якою особою авторського права, недотриманні передбачених договором умов використання творів, використанні творів з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права, суб'єкти авторського права мають право: вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право, звертатися до суду з позовом про припинення дій, що порушують авторське право, подавати позови про відшкодування моральної (немайнової шкоди), подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.
Абзацом 2 пункту 42 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 року № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»передбачено, що при вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. При цьому слід враховувати загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею З ЦК України, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Як стверджує позивач, зазначений у позові розмір компенсації є справедливим, добросовісним та розумним враховуючи наступні обставини:
- За своїм характером порушення полягає у відтворенні комп'ютерних програм на персональних комп'ютерах, що використовуються у підприємницькій діяльності тобто -з метою отримання прибутку. Зазначене свідчить про його більш суспільно-небезпечний характер ніж, наприклад, використання для задоволення побутових потреб.
Суд погоджується з позицією позивача, що неправомірними діями відповідача позивачу було заподіяно збитки, що виражаються в неодержаних доходах (упущеній вигоді) у розмірі 156'340 (сто п'ятдесят шість тисяч триста сорок) гривень 80 копійок, які позивач міг би одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Підставою для відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою божника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.
За ступенем вини порушення є умисним, про що свідчить обізнаність відповідача з негативними наслідками використання неліцензійного програмного забезпечення позивача, з якими відповідач мав можливість і був зобов'язаний ознайомитись до початку інсталяції комп'ютерних програм на жорсткі диски своїх комп'ютерів.
Суд бере до уваги, що всі комп'ютерні програми Компанії Автодеск створені таким чином, що перед початком їх інсталяції на жорсткий диск комп'ютера, користувач повинен ознайомитись з ліцензійним договором, що з'являється в діалоговому вікні, та погоджуючись з його умовами натиснути кнопку «Я ЗГОДЕН»(І ACCEPT) прийнявши при цьому на себе всі юридичні ризики пов'язані з порушенням цього ліцензійного договору.
Таким чином, перелічені ознаки порушення (характер, ступінь вини відповідача та обсяг) надають позивачу право, вимагати від відповідача сплати вартості ліцензійних комп'ютерних програм.
Згідно інформаційного листа ТОВ «Софтпром» від 26 вересня 2011 року №260911/2, яке є офіційним дистриб'ютором Компанії «Автодеск Інкорпорейтед»та уповноважене імпортувати в Україну легальне програмне забезпечення зазначеного правовласника, станом на 20 вересня 2010 року, роздрібна ціна одного примірника програмного забезпечення позивача, а саме: комп'ютерної програми AutoCAD 2002 чи/або AutoCAD 2004 чи/або AutoCAD 2006, становила 26056 (двадцять шість тисяч п'ятдесят шість) гривень 80 копійок за один примірник.
Тобто, станом на «20» вересня 2010 року, вартість комп'ютерних програм (шести примірників), які незаконно використовувались відповідачем без дозволу (ліцензії) позивача складала:
26056,80 + (4 х 26056,80) + 26056,80 = 156340 (сто п'ятдесят шість тисяч триста сорок) гривень 80 копійок.
Оскільки розмір компенсації за порушення авторського права, передбачений пунктом «г» частини 2 статті 52 Закону «Про авторське право і суміжні права»може коливатися від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат з огляду на це, позивачем було визначено розмір компенсації у сумі 155630 гривень 00 копійок, що становить 158 (сто п'ятдесят вісім) мінімальних заробітних плат.
За таких обставин збитки, які поніс позивач документально підтверджені та підлягають задоволенню повністю в сумі 155630 грн.
Відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що твердження позивача про те, що вартість комп'ютерних програм AutoCAD 2002, AutoCAD 2004 та AutoCAD 2006 станом на 20.09.2010 року становила 1 примірник 26056,80 грн. є необґрунтованими оскільки зазначені версії програмних продуктів є застарілими та їх вартість не повинна бути прирівняна до діючої версії такого програмного продукту. Крім того, незрозумілим, на думку відповідача є розмір в сумі 26056,80 грн., оскільки на запит представника відповідача до ТОВ «Софткей-Україна»офіційного продавця ліцензійного програмного забезпечення розмір найновішої версії програмного продукту AutoCAD 2011 становить 9287, 50 коп.
Проте суд вважає за необхідне зазначити, що наведені заперечення відповідача стосуються іншої версії програмного продукту, як сам зазначив відповідач AutoCAD 2011, а тому не приймаються судом до уваги оскільки предметом дослідження у даній справі є обставини, що стосуються версій програмного продукту за 2002, 2004 та 2006 роки, контррозрахунку вартості яких відповідачем суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню
Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Білоцерківагропроект" (09100, Київська обл., м. Б. Церква, 2, приміщення 1; код 33223217) на користь Компанії "Автодеск Інкорпорейтед" в особі представника товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Ві Ай Пі Консалтинг" (м. Київ, вул. Радищева, 10/14, а/с №30; код 33747038) 155630 (сто п'ятдесят п'ять тисяч шістсот тридцять) грн. збитків, а також судові витрати: 1556 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 30 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Ю. Наріжний
Дата виготовлення та підписання рішення 11.11.2011 р.