01 листопада 2011 року Справа № 18/5026/2281/2011
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді -Васяновича А.В.,
секретар судового засідання -Гень С.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1. - представник за довіреністю,
від відповідача -представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2,
м. Сімферополь
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3,
с. Ятранівка, Уманського району, Черкаської області
про стягнення 4 978 грн. 83 коп.,-
До господарського суду Черкаської області з позовом звернувся фізична особа - підприємець ОСОБА_2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору № 179 від 09 січня 2007 року в розмірі 4 978 грн. 83 коп., в тому числі: 2 341 грн. 63 коп. основний борг, 480 грн. 03 коп. інфляційні втрати та 2 157 грн. 17 коп. 36,5 % річних.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18 жовтня 2011 року порушено провадження у справі та було призначено розгляд справи на 01 листопада 2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18 жовтня 2011 року було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.
Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні, яке відбулося 01 листопада 2011 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/2281/2011.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 09 січня 2007 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (продавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (покупець) було укладено договір за №179.
Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору продавець зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець в свою чергу - прийняти цей товар, оплатити його вартість та повернути тару у відповідності з умовами даного договору.
Згідно п. 3.7. договору товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем в момент підписання видаткової накладної: по кількості -згідно кількості та/або ваги, вказаної у видаткових накладних; по якості -згідно ДСТУ та ТУ.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та поставив відповідачу товар на загальну суму 2 341 грн. 63 коп., що підтверджується копіями товарно -транспортних накладних:
- №ПКВ-372170 від 25 березня 2009 року на суму 1 436 грн. 17 коп.;
- №ПКВ-375692 від 27 березня 2009 року на суму 905 грн. 46 коп.
Товар було прийнято фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, що підтверджується підписом останньої у вищенаведених накладних.
Відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав.
В зв'язку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідача 2 341 грн. 63 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договору №179 від 09 січня 2007 року.
09 вересня 2011 року позивач надіслав відповідачу вимогу від 08 вересня 2011 року за №103/п про сплату заборгованості в розмірі 2 341 грн. 63 коп., що підтвержується копіями фіскального чеку від 09 вересня 2011 року та опису вкладення до цінного листа.
Однак, відповідач не повідомив позивача про результати розгляду вимоги, заборгованість не сплатив.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно п. 4.1. договору оплата за придбаний товар, який передається по даному договору, проводиться покупцем у національній валюті України шляхом оплати готівкою через касу продавця (з оформленням прибутково -касових документів) або шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, вказаний у розділі 9 договору на протязі п'яти банківських днів з моменту отримання товару покупцем.
Отже, з урахуванням п. 4.1. договору відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за поставлений товар:
- за накладною №ПКВ-372170 від 25 березня 2009 року до 01 квітня 2009 року;
- за накладною №ПКВ-375692 від 27 березня 2009 року до 03 квітня 2009 року.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, сума боргу в розмірі 2 341 грн. 63 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.
Пунктом 5.2.2. договору визначено, що у випадку затримки платежів за прийнятиий товар більш ніж 10 днів, покупець додатково до суми боргу виплачує продавцю відсоток по невиконаним грошовим обов'язкам у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день користування грошовими коштами продавця.
Так, позивач зазначав, що оскільки п. 5.2.2. договору було встановлено інший розмір процентів річних, а саме: 0,1 % від суми за кожний день користування грошовими коштами, тобто 36,5% річних, то позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 2 157 грн. 17 коп. 36,5% річних нарахованих за період з 02 квітня 2009 року по 10 жовтня 2011 року на суму боргу 1 436 грн. 17 коп. та за період з 04 квітня 2009 року по 10 жовтня 2011 року на суму боргу 905 грн. 46 коп.
Однак слід зазначити, що п. 5.2.2. договору сторони фактично визначили розмір пені за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання, оскільки згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В зв'язку з чим, підстав для нарахування 36,5% річних у позивача не має, оскільки розмір річних встановлених ст.625 ЦК України сторони не змінювали.
Вимоги про стягнення пені позивач не заявляв.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 177 грн. 30 коп. нарахованих за період з 02 квітня 2009 року по 10 жовтня 2011 року на суму боргу 1 436 грн. 17 коп. та за період з 04 квітня 2009 року по 10 жовтня 2011 року на суму боргу 905 грн. 46 коп.
В решті стягнення з відповідача 1 979 грн. 87 коп. річних слід відмовити, в зв'язку з безпідставним нарахуванням.
Також, позивачем заявлено до стягнення 480 грн. 03 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з 02 квітня 2009 року по 10 жовтня 2011 року на суму боргу 1 436 грн. 17 коп. та за період з 04 квітня 2009 року по 10 жовтня 2011 року на суму боргу 905 грн. 46 коп.
Слід вказати, що інфляційні нараховані позивачем в меншому розмірі, проте позивач самостійно визначив суму інфляційних втрат, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 в філії ЗАТ “ОТП Банк”, м. Київ, МФО 300528 -2 341 грн. 63 коп. -основного боргу, 177 грн. 30 коп. 3% річних, 480 грн. 03 коп. інфляційних втрат, 61 грн. 43 коп. витрат на сплату державного мита та 142 грн. 14 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті вимог -в позові відмовити.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Суддя А.В.Васянович
Повний текст судового рішення підписано 02 листопада 2011 року.