а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua
24 червня 2008 р. Справа № 2-а-7346/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олену Іванівну,
При секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
За участю представників сторін:
позивача : Шевчук А.В.
відповідача : Гиренко Т.А.
розглянувши матеріали справи
за позовом: Управління праці та соціального захисту населення Мурованокуриловецької районної державної адміністрації
до: Мурованокуриловецької загальноосвітньої санаторної школи-інтернат І-ІІІ ступенів
про: повернення коштів
Управління праці та соціального захисту населення Мурованокуриловецької районної державної адміністрації звернулося до суду з позовом до Мурованокуровецької загальноосвітньої санаторної школи-інтернат І-ІІІ ступенів про повернення коштів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” Управління праці та соціального захисту населення Мурованокуриловецької районної державної адміністрації з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р. проводило виплату компенсації на придбання твердого пічного побутового палива працюючим педагогам, які проживають у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області.
Ст. 42 Закону передбачалося, що розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами педагогічних працівників не повинен перевищувати величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (в 2005 році -630 гривень).
Мурованокуровецькою загальноосвітньою санаторною школою-інтернат І-ІІІ ступенів включено в списки, які подавались до управління для призначення пільг на придбання твердого палива, осіб, доходи яких перевищували встановлену податкову соціальну пільгу. Внаслідок чого, Управлінням праці та соціального захисту населення Мурованокуриловецької районної державної адміністрації у Вінницькій області 16 особам було зайво виплачена пільга на придбання твердого палива в сумі 5328,00 гривень.
Тому позивач був змушений звернутися до суду з позовом щодо повернення надміру виплачених коштів.
У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, крім того, просив суд відмовити в позові в зв'язку з пропущенням позивачем річного строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач знав про порушення своїх прав ще з 2005 року, однак не звертався за їх захистом до суду у встановленому порядку.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та знайшло підтвердження в судовому засіданні, з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р. Управління праці та соціального захисту населення Мурованокуриловецької районної державної адміністрації у Вінницькій області проводило виплату компенсації на придбання твердого пічного побутового палива працюючим педагогам, які проживають у Мурованокуриловецькому районі.
Вказані виплати здійснювалися позивачем у відповідності до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”від 23.12.2004 року та відповідно до Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2003 року №426.
Ст. 42 цього Закону передбачалося, що розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом з грошовими доходами педагогічних працівників не повинен перевищувати величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (в 2005 році -630 гривень).
Таким чином, Мурованокуровецька загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів було включено в списки осіб, які подавались до Управління для призначення пільг на придбання твердого палива, доходи яких перевищували встановлену податкову соціальну пільгу. Внаслідок чого, Управлінням праці та соціального захисту населення Мурованокуриловецької районної державної адміністрації у 2005 році зайво виплачена 16 особам пільга на придбання твердого палива в сумі 5328,00 гривень.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.
В судовому засіданні представником відповідача було заявлено усне клопотання, згідно із яким він наполягав, щоб суд відмовив позивачеві у задоволенні позову в зв'язку з пропущенням останнім річного строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України.
Частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Оскільки, позивач знав про порушення свого права ще з 2005 року, що підтверджується наявними у адміністративній справі матеріалами, але в установлений строк не звернувся до суду з позовом, крім того, ним не доведено поважності пропущення строку для звернення, суд прийшов до висновку відмовити у задоволенні даного позову.
Згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та проаналізувавши норми чинного законодавства, суд приходить до висновку відмовити у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -
В задоволенні позову Управління праці та соціального захисту населення Мурованокуриловецької районної державної адміністрації до Мурованокуриловецької загальноосвітньої санаторної школи-інтернат І-ІІІ ступенів про повернення коштів відмовити повністю.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 01.07.08
Суддя/підпис/Іващук Олена Іванівна
Станом на 01.07.2008 року постанова не набрала законної сили
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: