а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua
26 червня 2008 р. Справа № 2-а-7222/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Гонтарук Віктор Миколайович
При секретарі судового засідання: Зелінській Ірині Василівні
За участю представників сторін:
позивача : Горобець Юлії Сергіївни
відповідача : Лимара Андрія Вікторовича
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом: управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі
до: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Шаргородському районі
про: зобов'язання вчинити дії
Управлінням пенсійного фонду України в Шаргородському районі заявлено позов до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Шаргородському районі про зобов'язання останнього включити в акти щомісячних звірок витрати по особових справах потерпілих суму 1354,08 грн. за період з січня 2008 року по квітень 2008 року
Позов мотивовано тим, що відповідач, не виконуючи вимоги Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, відмовився включати до актів звірки суму виплачених пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника за період з січня 2008 року по квітень 2008 року на суму 1354,08 грн.
В судовому засіданні представник позивача просила позов задоволити, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Заявлені вимоги мотивує обставинами, наведеними в адміністративному позові.
Представник відповідача позов не визнав з підстав викладених в запереченнях, так як вважає, що відповідно до Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписаної 9 вересня 1994 року між частиною держав колишнього СРСР, зокрема ст. 2 відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, судом встановлено, що спір між управлінням Пенсійного фонду України у Шаргородському районі та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шаргородському районі виник на стадії проведення звірки витрат по особових справах потерпілих та підписання акту щомісячної звірки.
З січня 2008 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань знову не включає до актів звірки всю суму виплачених пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника. Доказом вказаного факту є акти щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та інформація щодо витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника у Шаргородському районі, які долучені до матеріалів справи.
Згідно статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення”виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, які формуються за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями на заходи соціального страхування.
Відповідно до ст. 26 “Основ законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”Пенсійний фонд є страхувальником у сфері пенсійного забезпечення.
В силу ст. 81 вищевказаного Закону призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Статтею 6 Закону України №1105-ХІУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”від 23.09.1999р. визначено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України закріплений в якості страхувальника в сфері соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Статті 21, 28 Закону України №1105-ХІУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”передбачають обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, перебували на його утриманні; та пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Статтею 46 Закону України №1105-ХІУ, ст.1, ст.2 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”№ 2272-ІІІ від 01.04.2001р. передбачено, що збір та акумулювання коштів на виплату пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і які підлягають виплаті при настанні страхового випадку, а призначення самих пенсій здійснює пенсійний фонд України.
Пунктом 5 ст. 24 Закону України №1105-ХІУ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
З аналізу вищевказаної норми вбачається, що витрати понесені Пенсійним фондом України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених ст. 26 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави на території якої вони проживають.
Сумісною Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 року №5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003р. за №376/7697 затверджено “Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання” (далі - Порядок), згідно якого встановлено механізм погодження та відшкодування таких витрат.
Згідно п. 2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.
Пунктом 5 цього Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання провадять з відділеннями виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення (далі - відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків ) звірку витрат за особовими справами потерпілих, складається акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідним головним управлінням Пенсійного Фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду).
Крім того, суд не враховує посилання представника відповідача про поширення на спірні відносини положень Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписаної 9 вересня 1994 року між частиною держав колишнього СРСР.
Відповідно до ст.2 цієї Угоди відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.
Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює відшкодування відповідно до свого національного законодавства.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона регулює інші відносини, а не ті, що є предметом спору в даному випадку, та пов'язані з відшкодуванням витрат ПФУ, понесених у зв'язку з виплатою пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності.
Разом з тим, твердження відповідача, що роботодавець відповідальний за заподіяну шкоду, здійснює її відшкодування у відповідності до свого національного законодавства, спростовується поясненнями представника позивача про те, що відшкодування шкоди фізичній особі і відшкодування витрат на пенсійне забезпечення у зв'язку з каліцтвом -різні поняття, які регулюються різними нормативно-правовими актами.
Порядок відшкодування витрат передбачає здійснення відповідних розрахунків та проведення стягнення пенсійних витрат на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним Фондом України.
Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів та вищезазначених положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку про доцільність задоволення даного позову повністю, зобов'язавши відповідача включити до актів звірок витрат по особових справах потерпілих в загальній сумі 1354,08 грн. за період з січня 2008 року по квітень 2008 року.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -
Позов задоволити.
Зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Шаргородському районі включити в акти щомісячних звірок витрати по особових справах потерпілих суму 1354,08 грн. за період з січня 2008 року по квітень 2008 року.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова згідно ст.ст. 160, ч.4 .167 КАС України виготовлена в повному об'ємі 27 червня 2008 року.
Суддя/підпис/ Гонтарук Віктор Миколайович
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: