"06" жовтня 2011 р. м. Київ К-19055/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),
суддівВеденяпіна О.А.,
Зайця В.С.,
Розваляєвої Т.С.,
Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника військового прокурора Центрального регіону України
на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 13 листопада 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2009 року
у справі за позовом військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах ОСОБА_6 до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області про визнання рішення нечинним та зобов'язання нарахування та виплати надбавку до пенсії,
У червні 2008 року військовий прокурор Полтавського гарнізону в інтересах ОСОБА_6 звернувся до суду з позовною заявою про зобов'язання виплатити надбавку до пенсії. Зазначив, що позивач є військовим пенсіонером і згідно статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»має право на надбавку на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте, з квітня 2008 року відповідач припинив виплату зазначеної доплати до пенсії ОСОБА_6, у зв'язку з досягненням непрацездатним членом сім'ї 18-річного віку. Вважаючи, відмову ГУ ПФУ в Полтавській області неправомірною, просив визнати рішення від 04 квітня 2008 року №301/24-03 неправомірним та зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області провести нарахування з червня 2007 року та виплатити надбавку до пенсії ОСОБА_6 на сина ОСОБА_7
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 13 листопада 2008 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2009 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі заступник військового прокурора Центрального регіону України порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового про задоволення позовних вимог. Зазначає, що судами порушено норми матеріального права, зокрема, не взято до уваги положення статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_6 є військовим пенсіонером і йому призначено пенсію за вислугою років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
На утриманні позивача знаходиться син -ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, який є студентом денної форми навчання Полтавського університету споживчої кооперації.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 301/24-03 від 04 квітня 2008 року ОСОБА_6 відмовлено у нарахуванні та виплаті надбавки до пенсії у розмірі 50 відсотків від прожиткового мінімуму на його сина у зв'язку з досягненням ним 18 річного віку.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»до пенсії за вислугу років, що призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується надбавка непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Частиною 4 статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»визначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються: а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків; б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку (чоловіки - 60 років, жінки - 55 років) або є інвалідами; в) батьки та дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років або якщо вони є інвалідами; г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати; д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.
Оскільки частина 4 статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»містить вичерпний перелік непрацездатних членів сім'ї, до яких син позивача не відноситься, то суди першої та апеляційної інстанцій інстанції дійшли правильного висновку, що відповідач правомірно відмовив ОСОБА_6 у призначенні надбавки до пенсії як непрацюючому пенсіонеру відповідно до частини 4 пункту «а»статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Посилання у касаційній скарзі на те, що відповідно до ст.16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»непрацездатними членами сім'ї вважаються діти, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору з огляду на наступне.
У статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності 01 січня 2004 року, визначено термін непрацездатного громадянина. Зокрема, це особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.
Спірні правовідносини щодо права позивача на отримання спеціальної надбавки непрацюючого пенсіонера регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»і положення п. «а» ст.16 цього закону містить посилання на ст.30 Закону № 2262-ХІІ, що визначає непрацездатних осіб.
Отже, положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щодо визначення непрацездатних осіб на спірні правовідносини не поширюються.
Враховуючи викладене, підстав для скасування ухвалених судових рішень колегія суддів не вбачає.
Відповідно до частини першої ст. 224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу заступника військового прокурора Центрального регіону України залишити без задоволення, а постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 13 листопада 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Головуючий суддя С.В. Головчук
Судді О.А. Веденяпін
В.С. Заяць
Т.С. Розваляєва
Ю.І. Цвіркун
Суддя С.В. Головчук