28 вересня 2011 року м. Київ К/9991/35132/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Конюшка К.В.
суддів: Бим М.Є.
Гончар Л.Я.
Сіроша М.В.
Харченка В.В.
при секретарі: Савченку А.В.
розглянувши клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку касаційного оскарження ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009 року
у справі № 2а-6630/08/2 (2-а-6630/08/2/0170)
за позовом ОСОБА_4
до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим
про визнання дій протиправними та спонукання до виконання певних дій
До Вищого адміністративного суду України з Верховного Суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.02.2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009 року.
Крім того, скаржник заявив клопотання, в якому просить поновити строк касаційного оскарження ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009 року з мотивів його пропуску з поважних причин.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції вважає, що клопотання ОСОБА_4 підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що була чинна на момент набрання законної сили оскарженою ухвалою) касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
30.09.2009 року Севастопольським апеляційним адміністративним судом було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали, яка була складена у повному обсязі 06.10.2009 року.
Касаційну скаргу подано до поштового відділення для направлення до суду касаційної інстанції 18.02.2010 року, тобто з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження.
Копія ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009 року надіслана позивачу з порушенням передбаченого ч.3 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України строку, 22.01.2010 року, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи, що скаржник міг визначити підстави касаційного оскарження тільки після ознайомлення з повним текстом названої ухвали, колегія суддів дійшла висновку про наявність у даному випадку поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Згідно зі статтею 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Таким чином, з урахуванням фактичних обставин, судова колегія вважає, що пропущений з поважних причин строк касаційного оскарження ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009 року підлягає поновленню.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність перешкод для відкриття касаційного провадження.
Керуючись ст. ст. 102, 165, 212, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, -
Поновити ОСОБА_4 строк касаційного оскарження ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009 року у справі № 2а-6630/08/2 (2-а-6630/08/2/0170).
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4.
Провести дії по підготовці справи до касаційного розгляду в порядку статті 215 Кодексу адміністративного судочинства України: 1) надіслати копії ухвали про відкриття касаційного провадження особам, які беруть участь у справі разом з копіями касаційної скарги та інформацією про їхні права та обов'язки; 2) встановити 10-ти денний термін (з дня отримання даної ухвали) для подачі заперечень, доповнень, змін, пояснень до касаційної скарги та інших документів. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.