01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
24.10.2011 № 23/189
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів:
при секретарі:
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія
„АХА Страхування”
на рішення Господарського суду м. Києва від 21.06.2011
у справі № 23/189 (суддя Кирилюк Т.Ю.)
за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування”
до Відкритого акціонерного товариства
„Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”
про стягнення 25 046,67 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - дов. № 471/18 від 17.03.2011р.
від відповідача : не з»явились
Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „АХА Страхування” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” про стягнення 25 046,67 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2011р. у справі № 23/189 в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із згаданим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 21.06.2011р. у справі № 23/189 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким стягнути у якості відшкодування шкоди в порядку регресу з відповідача 25046,67 грн. та понесені судові витрати..
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2011р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування” було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Шипко В.В., судді Ільєнок Т.В., Разіна Т.І. і розгляд справи призначено на 23.08.2011р.
Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/13 від 22.08.2011 р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Шипко В.В., судді Ільєнок Т.В., Борисенко І.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2011р. справу № 23/189 прийнято до провадження у складі головуючого судді Шипко В.В., судді Ільєнок Т.В., Борисенко І.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2011р. справу № 23/189 було відкладено розгляд апеляційної скарги на 15.09.2011р., в зв'язку з неявкою представника відповідача.
14.09.2011р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2011р. у справі № 23/189 без змін.
Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2011р. № 01-24/614 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, справу № 23/189 було передано для розгляду судді-доповідачу - Мартюк А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2011р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування” було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Лосєв А.М., Зубець Л.П. і розгляд справи призначено на 10.10.2011р.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/2 від 10.10.2011 р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Мартюк А.І., судді Новіков М.М., Зубець Л.П.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2011р. справу № 23/189 було відкладено розгляд апеляційної скарги на 24.10.2011р., в зв'язку з неявкою представника відповідача та витребуванням додаткових доказів.
В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення, в яких зазначив, що підтримує доводи апеляційної скарги та просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення Господарського суду м. Києва від 21.06.2011р. у справі № 23/189 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд справи за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Судом встановлено, що 27.02.2008 р. на перехресті вул. Советська та вул. Дьоміна в м. Луганськ відбулося ДТП за участю транспортного засобу «Сузукі Гранд Вітара», реєстраційний НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в Відкритому акціонерному товаристві "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - відповідач) за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів В А/ 3543518 від 31.05.2007 р.
У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у ЗАТ «Страхова компанія «ВЕСКО», згідно рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ «СК ВЕСКО» (протокол № 21 від 29.08.2008 р.) товариство іменується АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» і є його правонаступником, (далі - позивач), згідно з умовами договору страхування № 270-а/07Л від 21.11.2007р. (надалі - Договір), транспортний засіб «Фольксваген Пасат», реєстраційний НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 (надалі - Страхувальник), відповідно до якого позивач прийняв під страховий захист автомобіль.
Згідно з умовами Договору, на підставі рахунку-фактури № СМ 1210 ТОВ «Риво-Моторс» від 03.04.2008 р., звіту № 2/111-08 автотоварознавчого дослідження факту спричиненої матеріальної шкоди власнику автомобіля «Фольксваген Пасат» державний д.н.з. НОМЕР_3 від 14.04.2008р. та інших зібраних по справі документів було розраховано та виплачено страхове відшкодування у розмірі 25 046,67 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 135 від 07.05.2008 р.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання перед Страхувальником згідно умов Договору.
Предметом розгляду справи є вимога позивача про стягнення з відповідача 25 046,67 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Частиною 1 ст. 25 закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
За приписами п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічне зазначено і в ст. 27 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.
Оскільки в матеріалах справи наявні докази виплати страховиком (позивачем) страхового відшкодування, його звернення з позовною заявою до суду про стягнення грошових коштів в порядку регресу не суперечить положенням чинного законодавства.
На підставі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Оскільки, згідно Постанови Аретмівського районного суду м. Луганськ по справі № 3-8951/08 від 03.2008 р. винним у настанні ДТП є ОСОБА_2.
На підставі зазначеного до позивача перейшло право регресної вимоги до ОСОБА_2, але оскільки його цивільно-правова відповідальність була застрахована, то відповідач, на виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повинен надати своєму страхувальнику страховий захист та відшкодувати завдані ним в результаті ДТП збитки.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що позивач в порушення ст. ст. 32-34 ГПК України не надав належних та допустимих доказів факту страхування відповідачем цивільно-правової відповідальності власника автомобіля «Сузукі Гранд Вітара», реєстраційний НОМЕР_1, ОСОБА_2, який діяв на час ДТП., за таких підстав відмовив в задоволенні позовних вимог.
Колегія Київського апеляційного господарського суду не погоджується з таким твердженням, оскільки суд першої інстанції міг зобов'язати сторін надати суду Поліс № ВА/3543518.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Позивачем в апеляційній інстанції було надано суду копію Полісу № ВА/3543518 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно Полісу № ВА/3543518, тип Договору 1, ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, складає 35 000,00 грн.
Отже, ВАТ „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” зобов'язане відшкодувати позивачу суму в порядку регресу у розмірі 25 046,67 грн..
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за таких обставин апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2011 у справі № 23/189 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування” - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2011 у справі № 23/189 скасувати.
3. Позов задовольнити повністю.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” (04070, м. Київ, вул. Еллінська, 2, код ЄДРПОУ 20474912, р/р 26503253730300,в АКІБ «УкрСиббанк» м. Харкова, МФО 351005) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 0003418602) суму в порядку регресу у розмірі 25 046,67 грн., державне мито в сумі 250,46 грн., 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
5 Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” (04070, м. Київ, вул. Еллінська, 2, код ЄДРПОУ 20474912, р/р 26503253730300,в АКІБ «УкрСиббанк» м. Харкова, МФО 351005) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „АХА Страхування” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 0003418602) державне мито в сумі 125,23 грн. за подання апеляційної скарги.
7. Доручити Господарському суду м. Київ видати наказ.
8. Матеріали справи № 23/189 повернути до Господарського суду м. Київ.
9. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді