01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.10.2011 № 41/189
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів:
за участю секретаря судового засідання Мельник О.П.
за участю представників
від позивача: не з'явилися
від відповідача: ОСОБА_1 - дов. від 01.08.2011 року № 08-08/11-д
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Медіапрайсцентр” на рішення господарського суду м. Києва від 30.08.2011 року
у справі № 41/189 (суддя Спичак О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавництво „Твій Формат”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Медіапрайсцентр”, м. Київ
про стягнення 41 698 грн. 13 коп.
До господарського суду м. Києва звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавництво „Твій Формат” з позовом та уточненнями до нього до Товариства з обмеженою відповідальністю „Медіапрайсцентр” про стягнення з відповідача на користь позивача 24 521 грн. 03 коп. основної заборгованості за виготовлення поліграфічної продукції по 19 листах-заявках, 601 грн. 21 коп. 3% річних та 1 909 грн. 69 коп. розміру інфляції із суми заборгованості за весь час прострочення.
Рішенням від 30.08.2011 року господарський суд м. Києва позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з ТОВ „Медіапрайсцентр” на користь ТОВ „Видавництво „Твій Формат” 24 521 грн. 03 коп. - основного боргу, 1 381 грн. 01 коп. - інфляційних втрат, 379 грн. 75 коп. - 3% річних, 262 грн. 82 коп. державного мита та 229 грн. 45 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ТОВ „Медіапрайсцентр” звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 30.08.2011 року у справі № 41/189 в частині стягнення судових витрат.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 року апеляційна скарга позивача була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 41/189 у судовому засіданні за участю представників сторін.
Позивач надіслав клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі його представників, яке після обговорення судова колегія задовольнила. Також позивачем було надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
В судовому засіданні 13.10.2011 року представник відповідача підтримала вимоги своєї апеляційної скарги.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва має бути змінено, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі листів - заявок на виготовлення поліграфічної продукції виконав роботи щодо виготовлення обумовленої сторонами продукції, що засвідчується видатковими накладними від 25.12.2010 року № РН-0000424, від 25.12.2010 року № РН-0000425, від 08.01.2011 року № РН-0000010, від 15.01.2011 року № РН-0000011, від 15.01.2011 року № РН-0000012, від 22.01.2011 року № РН-0000013, від 22.01.2011 року № РН-0000014, від 22.01.2011 року № РН-0000015, від 29.01.2011 року № РН-0000016, від 29.01.2011 року № РН-0000017, від 05.02.2011 року № РН-0000029, від 05.02.2011 року № РН-0000030, від 07.02.2011 року № РН-0000070, від 12.02.2011 року № РН-0000031, від 12.02.2011 року № РН-0000032, від 19.02.2011 року № РН-0000033, від 19.02.2011 року № РН-0000034, від 19.02.2011 року № РН-0000035, від 26.02.2011 року № РН-0000036, від 26.02.2011 року № РН-0000037, від 04.03.2011 року № РН-0000046, від 04.03.2011 року № РН-0000047, від 04.03.2011 року № РН-0000048 та довіреностями та отримання товарно-матеріальних цінностей серії НБГ № 986559/473 від 13.01.2011 року, серії НБГ № 986562/483 від 21.01.2011 року, серії НБГ № 986565/485 від 28.01.2011 року, серії НБГ № 986567/487 від 04.02.2011 року, серії НБГ № 986594/492 від 11.02.2011 року, серії НБГ № 986596/493 від 18.02.2011 року, серії НБГ № 086578/499 від 25.02.2011 року, серії НБГ № 986580/501 від 04.03.2011 року.
Проте відповідач за виконані роботи розрахувався частково, у зв'язку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 24 521 грн. 03 коп., що не заперечується відповідачем.
Станом на день розгляду справи в суді першої інстанції суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 24 521 грн. 03 коп.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч.2 ст. 207 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, то позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 24 521 грн. 03 коп.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 601 грн. 21 коп. 3 % річних та 1 909 грн. 69 коп. інфляційних втрат.
Колегія суддів апеляційного господарського суду здійснила перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат та погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме 3% річних - в сумі 379 грн. 75 коп. та інфляційні втрати в сумі 1 381 грн. 01 коп.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до абз. 4 ч. 5 ст. 49 ГПК України Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 262 грн. 82 коп. державного мита та 148 грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Оскільки судові витрати не обраховуються при обчисленні розміру задоволених позовних вимог та апеляційна скарга відповідача залишається без задоволення, то державне мито за апеляційне оскарження рішення господарського суду м. Києва від 30.08.2011 року по справі № 41/189 відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Медіапрайсцентр” на рішення господарського суду м. Києва від 30.08.2011 року по справі № 41/189 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 30.08.2011 року по справі № 41/189 змінити.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
„1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Медіапрайсцентр” (місцезнаходження: 01133, м. Київ, Печермський р-н, вул. Щорса, буд. 29, код ЄДРПОУ 32827913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавництво „Твій Формат” (місцезнаходження: 04116, м. Київ, Шевченківський район, вул. Ванди Василевської, буд. 18, код ЄДРПОУ 35743889) 24 521 (двадцять чотири тисячі п'ятсот двадцять одну) грн. 03 коп. - основного боргу, 1 381 (одну тисячу триста вісімдесят одну) грн. 01 коп. - інфляційних втрат, 379 (триста сімдесят дев'ять) грн. 75 коп. - 3% річних, 262 (двісті шістдесят дві) грн. 82 коп. державного мита та 148 (сто сорок вісім) грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.”.
3. Видачу виконавчих документів доручити господарському суду м. Києва.
4. Матеріали справи № 41/189 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано__18.10.2011 р. __
Головуючий суддя
Судді