01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.10.2011 № 05-5-20/10483
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування» на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.09.2011 р. у справі № 05-5-20/10483
за позовом приватного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування», м. Київ
до приватного акціонерного товариства «ІНГО Україна», м. Київ
про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 2653 грн. 00 коп.
У вересні 2011 року приватне акціонерне товариство «ПРОСТО - страхування» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до приватного акціонерного товариства «ІНГО Україна» про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 2653 грн. 00 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що приватним акціонерним товариством «ПРОСТО - страхування» на підставі договору страхування № АТК 12817 від 17.06.2007 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Hyundai Tucson», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, тобто до відповідача.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.09.2011 р. у справі № 05-5-20/10483 позов приватного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування» до приватного акціонерного товариства «ІНГО Україна» було повернуто без розгляду на підставі п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (суддя Палій В.В.).
Ухвала обґрунтована тим, що позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, а саме позивачем не надано доказів того, що адреса, на яку було здійснено направлення поштової кореспонденції, є адресою офіційного місцезнаходження відповідача.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, приватне акціонерне товариство «ПРОСТО - страхування» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу господарського суду міста Києва від 07.09.2011 р. у справі № 05-5-20/10483 скасувати та направити позов приватного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування» до приватного акціонерного товариства «ІНГО Україна» про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 2653 грн. 00 коп. на розгляд господарського суду міста Києва.
Апеляційна скарга мотивована тим, що подана позовна заява відповідає вимогам ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, а також відповідно до ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, законодавством не передбачено, що при подачі позовної заяви позивач повинен надіслати до суду довідку з ЄДРПОУ, що підтверджує місцезнаходження відповідача, а отже, як зазначив апелянт, судом першої інстанції було не правильно застосовано норми процесуального права.
Відповідно до розпорядження секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2011 р. № 01-23/3/1 склад колегії суддів змінено: головуючий суддя Разіна Т.І., судді Остапенко О.М., Дзюбко П.О.
Представник позивача в судове засідання 19.10.2011 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений.
Представник відповідача в судове засідання 19.10.2011 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування господарського суду, до якого подається заява;
2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків);
2-1) документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);
4) зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;
6-1) відомості про вжиття запобіжних заходів відповідно до розділу V-1 цього Кодексу;
7) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищевикладені положення, чинним законодавством не передбачено подання разом із матеріалам позовної заяви довідки з ЄДРПОУ в підтвердження місцезнаходження відповідача.
Крім того, судом першої інстанції не враховано те, що після порушення провадження у справі на стадії підготовки справи до розгляду, в силу ст. 65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі процесуальні дії, зокрема: з'ясовує, які матеріали може бути подано додатково і зобов'язує сторін інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.
Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд після прийняття позовної заяви до провадження у разі виникнення сумнівів щодо місцезнаходження відповідача не позбавлений права витребувати необхідні документи від позивача.
Приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, повернення судом першої інстанції позовної заяви і доданих до неї документів не ґрунтувалось на положеннях чинного господарського процесуального законодавства.
Повертаючи позовні матеріали без розгляду у відсутності правових підстав для цього, господарський суд міста Києва всупереч ст. 19 Конституції України обмежив позивача у захисті свого права і фактично ухилився від здійснення визначених законом повноважень.
За таких обставин справи, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану ухвалу в справі, суд першої інстанції, дійшовши передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви у справі 05-5-20/10483, неналежним чином застосував норми діючого процесуального законодавства, у зв'язку з чим, прийнятий у справі судовий акт, що підлягає скасуванню, як такий, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а справа передачі для розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 07.09.2011 р. у справі № 05-5-20/10483.
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «ПРОСТО - страхування» на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.09.2011 р. у справі № 05-5-20/10483 задовольнити.
Матеріали справи № 05-5-20/10483 передати на розгляд господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
25.10.11 (відправлено)