01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.10.2011 № 6/630
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів:
при секретарі:
за участю представників
від позивача: не з'явились
від відповідача: ОСОБА_1, дов. № 046-10/2278 від 20.06.2011р.
від третьої особи-1: не з'явились
від третьої особи-2: не з'явились
від прокуратури: Ткаченко Т.М., посв. № 160 від 30.05.2011р.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу
скаргу Прокуратури міста Києва
на рішення Господарського суду м. Києва
від 10.12.2009р.
у справі № 6/630 (суддя Ковтун С.А.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Укрліфтсервіс”
до Головного управління житлового господарства
виконавчого органу Київської міської ради (Київської
міської державної адміністрації)
треті особи які не
заявляють самостійних
вимог на предмет спору на
стороні відповідача 1.Київська міська державна адміністрація
2.Головне управління Державного казначейства у
місті Києві
про стягнення 24014920,12 грн.,
Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.12.2009 року у справі № 6/630 позов задоволено повністю. Стягнуто з Головного управління житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укрліфтсервіс” 24014920,12 грн. заборгованості, 25 500,00 грн. державного мита та 236.,00 грн. витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Прокуратура міста Києва звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2009 року у справі № 6/630 та прийняти нове рішення, яким в задоволення позову відмовити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2011р. у справі № 6/630 апеляційну скаргу було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Новіков М.М., Зубець Л.П. та призначено до розгляду на 03.08.2011р..
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2011р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Мартюк А.І., судді Ільєнок Т.В., Сулім В.В..
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2011р. у справі № 6/630 було відкладено на 19.09.2011 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та третіх осіб.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2011 р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Мартюк А.І., судді Сулім В.В., Зубець Л.П.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2011р. у справі № 6/630 було відкладено на 03.10.2011 р. у зв'язку з неявкою представників третіх осіб та в зв'язку з продовженням строку розгляду справи.
В судовому засіданні 03.10.2011р. було оголошено перерву до 05.10.2011р.
Представники третьої особи у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третьої особи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Судом встановлено, що 23.05.2008 р. між Головним управлінням житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і відкритим акціонерним товариством «Укрліфтсервіс» укладено договір № 69 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору його предметом є виконання робіт з заміни та модернізації 263 ліфтів у м. Києві згідно з п. 7.1 та технічних вимог п. 1 тендерної документації, які замовник доручає, а підрядник приймає до виконання за рахунок коштів бюджету, в житлових будинках Деснянського, Дніпровського, Оболоньського, Дарницького та Подільського районів Києва.
Згідно з п. 2.2 ціна Договору за результатами проведених торгів на закупівлю робіт у 2008 році з заміни та модернізації ліфтів за рахунок бюджету складає 51078160 грн.
Відповідно до п. 3.1 Договору розрахунки здійснюються шляхом поетапної оплати:
- 1 етап: замовник перераховує підряднику аванс (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 р. № 1440) на виготовлення обладнання в розмірі 30 відсотків вартості обсягу робіт - 15323448,00 грн., що підлягають виконанню в 2008 р., згідно з п. 2.2 Договору. Використання авансу підтверджується підрядником актами передачі обладнання протягом трьох місяців після отримання авансу згідно з наданим реєстром;
- 2 етап: оплата вартості обладнання здійснюється замовником на підставі актів прийому - передачі обладнання в 5 - денний термін та підписання актів і реєстрів замовником з переліком об'єктів (ліфтів), за які здійснюється оплата;
- 3 етап: розрахунки за виконані проектні та будівельно-монтажні, пусконалагоджувальні роботи, роботи з диспетчеризації здійснюються замовником щомісяця на підставі актів форми КБ - 2В.
Згідно з п. 3.2, п. 4.1.2 Договору замовник зобов'язаний оплатити виконані підрядником роботи відповідно до актів виконаних робіт протягом 5 банківських днів з дати отримання бюджетних коштів на фінансування робіт на свій реєстраційний рахунок.
Відповідач своє зобов'язання щодо оплати виконаних робіт виконав частково сплативши за період з травня по грудень 2008 р. на користь позивача 26304543,93 грн.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначені їй вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ст. 612 цього кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
На підставі ст. 625 цього кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим, ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
За змістом ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, зокрема шляхом звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням житлового господарства надавались суду докази, що підтверджують вжиття ним заходів з метою забезпечення повного виконання зобов'язання в частині оплати за підрядним договором № 69 від 23.05.2008, разом з тим повна оплата не була здійснена з обставин відсутності бюджетного фінансування, що не залежали від відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
Згідно вимог ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Відповідно до ч. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Згідно вимог п. 6 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетна установа - орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органи місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.
Відповідно до п. 36 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.
Згідно вимог п. І, п. 2 ч. 1 ст. 48, ст. 78 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів.
Отже, Головне управління житлового господарства, як розпорядник бюджетних коштів, не є безпосереднім користувачем бюджетних коштів та не має прямого доступу до бюджету, оскільки одержує бюджетні кошти шляхом їх перерахування на рахунки управління в органах Державного казначейства України у встановленому законом порядку.
Таким чином, нездійснення перерахування бюджетних коштів на рахунки Головного управління житлового господарства у певний період беззаперечно позбавляє управління можливості розпоряджатися в такий період, бюджетними коштами та здійснювати відповідні платежі за виконані роботи.
Обов'язковою передумовою виникнення у Головного управління житлового господарства обов'язку щодо оплати за виконані роботи за договором протягом 5 банківських днів з урахуванням вищезазначених вимог законодавства та положень договору є наявність на реєстраційному рахунку Головного управління житлового господарства коштів, перерахованих на його рахунки у встановленому законом порядку.
Згідно п. 2.11. Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 04.11.2002р. № 205 зі змінами та доповненнями від 06.02.2004 № 21 (далі-Порядок), зокрема, зазначено, що після затвердження місцевих бюджетів фінансові органи та/або міські (міст районного значення), сільські, селищні ради або їх виконавчі органи складають річний розпис доходів місцевих бюджетів та помісячний розпис доходів загального фонду місцевих бюджетів, розпис фінансування місцевих бюджетів та помісячний розпис фінансування загального фонду місцевих бюджетів, розпис асигнувань місцевих бюджетів та помісячний розпис асигнувань загального фонду місцевих бюджетів за формами згідно з додатками 1, 2 і на паперових та електронних носіях направляють органам Державного казначейства України у визначені чинним законодавством терміни.
Статтею 22 Бюджетного кодексу України, передбачено що для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Підпунктами 2, 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України, зокрема зазначено, що головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно - за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), головні управління, управління, відділи та інші самостійні структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Згідно з ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема:
1) розробляє плани діяльності на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди (включаючи заходи щодо реалізації інвестиційних програм (проектів));
2) організовує та забезпечує на підставі плану діяльності та індикативних прогнозних показників бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди складання проекту кошторису та бюджетного запиту і подає їх Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу);
3) отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань;
4) затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.
До завдань Головного управління Державного казначейства України у м. Києві у відповідності до його Положення, затвердженого Головою Державного казначейства України 14.04.2009 (надалі - Положення), є забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевого бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає: розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями; у межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства.
Пунктом. 2.2. Порядку, зокрема, зазначено, що у процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів органи Державного казначейства України здійснюють такі функції:
- обслуговують місцеві бюджети за доходами, видатками, кредитуванням та фінансуванням дефіциту бюджету;
- установлюють порядок відкриття та відкривають рахунки в органах Державного казначейства України:
- формують розрахункові документи і проводять повернення помилково та/або надмірно зарахованих до місцевих бюджетів платежів на підставі відповідних документів органів, за якими згідно із законодавством закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету, погоджених з відповідними місцевими фінансовими органами. За умови надходження до органів Державного казначейства України судових рішень про повернення коштів з відповідного місцевого бюджету органи Державного казначейства України виконують ці рішення відповідно до вимог законодавства;
- здійснюють операції щодо виконання платіжних доручень розпорядників та одержувачів бюджетних коштів на підставі підтвердних документів, зареєстрованих зобов'язань, відповідно до розпису місцевих бюджетів і кошторисів, планів асигнувань із загального фонду місцевих бюджетів (далі - план асигнувань) розпорядників бюджетних коштів та/або відповідно до планів використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів.
Згідно з п. 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника, відкритих в органах Казначейства, здійснює державний виконавець у порядку та на підставі виконавчих документів.
За таких обставин, відсутність бюджетних коштів на рахунках Головного управління житлового господарства, а відтак і відсутність у управління можливості оплатити кошти за виконані роботи, спричинені іншими обставинами незалежними від волевиявлення Головного управління житлового господарства, що згідно вимог вищезазначених законодавчих норм та умов договору звільняє управління від обов'язку оплатити у строки визначені договором, а відтак факт порушення умов договору з боку Головного управління житлового господарства - відсутній.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо стягнення коштів, оскільки за умовами договору розрахунок здійснюється після надходження бюджетних коштів на рахунок відповідача, а договір в судовому порядку не був визнаний недійсним.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2011 р. у справі № 6/630 не відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам і матеріалам справи та підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1) Апеляційну скаргу Прокуратури міста Києва задовольнити.
2) Рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2011 р. у справі № 6/630 скасувати.
3) Прийняти нове рішення.
4) В позові відмовити повністю.
5) Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Укрліфтсервіс” (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 24 А, код ЄДРПОУ 05472637) на користь Державного бюджету Укарїни за подачу апеляційної скарги суму державного мита в розмірі 12750,00 грн.
7) Матеріали справи № 13/183/28 повернути до Господарського суду м. Київ.
8) Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді