01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.10.2011 № 35/220-40/195
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсакової Г.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від прокуратури: Угринович О.М.
від позивача 1: ОСОБА_1 - за довіреністю
від позивача 2: ОСОБА_2 - за довіреністю
від відповідача: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Генезис" на рішення господарського суду м.Києва від 21.07.2011р.
у справі № 35/220-40/195 (Пукшин Л.Г.)
за позовом Прокурора Солом"янського району м. Києва в інтересах держави в особі:
1. Київської міської ради;
2. Комунального підприємства «Дирекція з у правління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної м. Києва ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Генезис"
про розірвання договору оренди та виселення
Прокурор Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Солом'янської районної в м. Києві ради, Комунального підприємства “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду” Солом'янської районної м. Києва ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Генезис” про розірвання договору оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва № 852/Б від 01.09.2008р. та додаткової угоди про внесення змін до даного договору від 20.11.2008р., укладених між Комунальним підприємством “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду” Солом'янської районної м. Києва ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Генезис"; зобов'язання відповідача передати по акту прийому-передачі нежиле приміщення в м. Києві по вул. Урицького, 43, загальною площею 70,9 кв. м. Комунальному підприємству «Дирекція з у правління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної м. Києва ради; зобов'язання відповідача привести орендоване приміщення в попередній придатний до використання стан.
Прокурор Солом'янського району м. Києва уточнивши позовні вимоги просив розірвати договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва № 852/Б від 01.09.2008р. та додаткову угоду про внесення змін до договору від 20.11.2008 р. укладених між Комунальним підприємством “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду” Солом'янської районної м. Києва ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Генезис", виселити ТОВ „Генезис” із вказаного приміщення, зобов'язавши передати його по акту прийому-передачі КП „Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду” Солом'янської районної м. Києва ради; зобов'язати ТОВ „Генезис” привести спірне приміщення в попередній придатний для використання стан.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.06.10 у справі № 35/220 позов задоволено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.11 рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.10 скасовано, в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.05.11 постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.11 та рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.10 по справі № 35/220 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Підставами скасування попередніх судових рішень Вищим господарським судом України зазначено, що судами попердніх інстанцій належним чином не досліджувались обставини щодо законності виконання відповідачем в орендованому приміщенні ремонтних робіт, в тому числі перепланування, реконструкції тощо.
Ухвалою від 14.06.2011р. господарським судом міста Києва на підставі ст. 25 ГПК України замінено позивача-1 Солом'янську районну в м. Києві раду на Київську міську раду.
Комунальним підприємством «Дирекція з у правління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної м. Києва ради подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач 2 просив припинити провадження у справі в частині дострокового розірвання договору оренди № 852/Б в зв'язку з закінченням терміну дії договору.
Прокурор підтримав заяву позивача 2 про уточнення позовних вимог.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2011р. припинено провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору оренди нежитлових приміщень №852/Б від 01.09.2008 та додаткової угоди до нього від 20.11.2008. Позовні вимоги задоволені. Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю „Генезис” з нежилого приміщення загальною площею 70,9 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Урицького №43, зобов'язавши передати зазначене приміщення по акту прийому - передачі Комунальному підприємству „Дирекція з управління та обслуговуванням житлового фонду” Солом'янської районної у м. Києві ради. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Генезис” привести орендоване приміщення загальною площею 70,9 кв. м., за адресою: м. Київ, вул. Урицького №43 в попередній придатний до використання стан. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Генезис” в дохід Державного бюджету України 85,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Генезис” звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2011р. по справі № 35/220-40/195 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Скаржник вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2011р. прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи.
На підставі апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Генезис” на рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2011 року, згідно ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 22.08.2011р. порушено апеляційне провадження.
Прокурором та Комунальним підприємством «Дирекція з у правління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної м. Києва ради подано відзиви на апеляційну скаргу, в якому прокурор та позивач 2 просять рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2011 року у справі № 35/220-40/195 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
З метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи, розгляд справи відкладався.
Представник відповідача в судові засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, оскільки ухвали Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та про відкладення розгляду справи надсилались на адресу відповідача, яка зазначена скаржником в апеляційній скарзі (м. Київ вул. Урицького,43).
Ухвала від 22.08.2011р. була повернута поштовим відділенням з відміткою «за закінченням терміну зберігання», ухвала від 14.09.2011р. з відміткою - «за зазначеною адресою не проживає».
Відповідно до абз.3 п.3.6 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.
В пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Згідно з п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005р.» примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Враховуючи викладене, а також те, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, участь представника відповідача в судовому засіданні обов'язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Прокурор та представники позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзивах.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників позивачів, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 01.09.08 між Комунальним підприємством “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду” Солом'янської районної м. Києва ради (орендодавець, позивач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Генезис” (орендар, відповідач) було укладено Договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва № 852/Б.
Згідно з п. 1.1. Договору орендодавець на підставі Розпорядження Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації № 2492 від 29.12.2007р., № 2251 від 07.12.2007р. передає, а Орендар приймає в оренду нежиле приміщення на першому поверсі (цоколь) для адміністративних потреб, загальною площею 78,0 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Урицького, буд. № 43.
На виконання умов Договору позивач передав відповідачу орендоване приміщення, про що сторонами було складено та підписано відповідний Акт прийому-передачі від 01.09.2008р., копія якого наявна в матеріалах справи.
20.11.08р. на підставі п. 2 ст. 19, ст. 21 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, розпорядження № 2251 від 07.12.2007р. та плану БТІ сторони шляхом підписання додаткової угоди внесли зміни до Договору в частині визначення загальної площі орендованого приміщення - 70,9 кв. м., орендної плати - 5367,92 грн. на місяць та суми компенсації плати земельного податку - 162,38 грн.
Згідно п.п. 7.3, 7.4 Договору орендар не має права без письмової згоди Орендодавця проводити переобладнання, перепланування, ремонт об'єкта оренди, вести будівельні роботи на прибудинковій території. Дозвіл на виконання таких робіт оформляється листом Орендодавця, в якому зазначається про надання дозволу, погодження проекту (якщо його наявність передбачена законодавством України), кошторису витрат та термін на виконання робіт. Будівельні роботи на об'єкті оренди виконуються тільки на підставі проектно-кошторисної документації, розробленої та затвердженої в установленому чинними нормативними актами порядку та при наявності дозволу на ведення будівельних робіт, отриманого в установленому порядку.
Пунктами 9.3.1, 9.3.5. Договору передбачено, право орендодавця вимагати дострокового розірвання Договору та стягнення з Орендаря збитків якщо орендар:
користується об'єктом оренди не у відповідності з цим договором,
не проводить капітальний ремонт в тих випадках, коли договором це передбачено, або проводить ремонт, перепланування, прибудови, надбудови без погодження з Орендодавцем.
Пунктом 9.1 договору встановлено строк його дії з 01.09.2008р. до 07.11.2010р.
Згідно акту від 11.11.09, складеного заступником директора з благоустрою КП „Батиївське”, відповідач без дозвільної документації самовільно здійснив роботи по влаштуванню вхідної групи буд. №43 по вул. Урицького, до орендованого ним нежитлового приміщення.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.09 за результатами обстеження нежитлового приміщення в буд. № 43 по вул. Урицького, директором КП „Батиївське” було складено протокол № 33 про адміністративне правопорушення на директора відповідача, в якому зазначено, що без дозволу та відповідної проектно-дозвільної документації влаштовано вхідну групу до нежитлового приміщення ТОВ „Генезис”, чим порушені вимоги ст. 150 КУпАП.
За результатами розгляду матеріалів адміністративного правопорушення, 10.12.09р. адміністративною комісією Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації на директора ТОВ „Генезис” було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Як вбачається з матеріалів справи, 08.02.10р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві було проведено перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства, про що було складено акт перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства, яким встановлено, що в цокольному поверсі будинку по вул. Урицького, 43 у віконному отворі встановлено дверний блок (з вибиванням частини наружної стіни), без дозволу на виконання будівельних робіт і проектної документації, чим порушено ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій».
10.02.10 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 96 КУпАП та постановою № 136 від 11.02.10 накладено штраф на директора ТОВ „Генезис” за порушення вимог ст. ст. 28, 29 Закону України „Про планування і забудову територій». Доказів оскарження вказаних протоколу та постанови суду не надано.
Крім того, як вбачається з акту від 25.02.10р, складеного представниками Управління приватизації комунального майна Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, КП „Батиївське” в присутності мешканців будинку та відповідача, в нежитловому приміщенні площею 70,9 кв.м. в буд. 43 по вул. Урицького, що передано в оренду ТОВ „Генезис”, проведено ремонтні роботи з елементами перепланування та розпочато роботи по облаштуванню окремого входу в приміщення.
За таких обставин, позивач звернувся до відповідача, шляхом направлення пропозиції № 1005/57 від 26.03.2010р., в якій запропонував достроково розірвати договір оренди № 852/Б від 01.09.08р.
Враховуючи викладене, а також використання відповідачем орендованого приміщення не за призначенням (замість адміністративних потреб - під магазин продовольчих товарів), з урахуванням уточнень позовних вимог від 05.07.11р. прокурор та позивачі просять суд виселити відповідача з нежилого приміщення площею 70,9 кв.м. в будинку за адресою: м. Київ, вул. Урицького, 43, зобов'язавши передати останнє за актом прийому - передачі позивачу 2 та привести приміщення в попередній придатний до використання стан.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та виходить з наступного.
Відповідно до п. 2.4 договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва і знаходиться на балансі КП „Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом'янської районної у місті Києві ради.
Відповідно до п. 9.1 договору його укладено з 01.09.08 до 07.11.10.
Договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Продовження терміну договору оформлюється письмово угодою сторін, яка є додатком до цього договору оренди, або укладенням нового договору (п. 9.2 договору).
Згідно з п.9.7.1 договору він припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Нормами ч.ч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
При цьому законодавчо не встановлений початок перебігу строку для надіслання заяви однією із сторін про припинення або зміну умов договору. Має значення лише те, чи збіг встановлений місячний термін для заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди після закінчення терміну дії такого договору, оскільки саме із його закінченням пов'язане продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. При цьому відповідне волевиявлення орендодавця може бути висловлено ним як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.
Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
В матеріалах справи наявні листи орендодавця від 26.03.10 № 1005/57 та від 31.05.10 № 1731/57, що містять заперечення орендодавця щодо продовження строку дії договору, а також пропозицію звільнити приміщення.
В матеріалах справи відсутні докази узгодження сторонами нових умов договору в частині строку його дії.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Частиною 4 ст. 284 Господарського кодексу України встановлено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною першою статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Згідно з п. 9.2 договору оренди орендар зобов'язаний звільнити об'єкт оренди по закінченню терміну дії договору та передати орендодавцю об'єкт оренди по акту приймання-передачі.
Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Як вбачається з матеріалів справи, термін дії договору оренди № 852/Б від 01.09.08 закінчився 07.11.10р., як це передбачено п. 9.1 договору, в зв'язку з чим, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору оренди нежитлових приміщень № 852/Б від 01.09.08 та додаткової угоди до нього від 20.11.08р.
Відповідачем не надано жодних доказів на спростування обставин щодо закінчення терміну дії договору оренди, таким чином позовні вимоги про виселення ТОВ „Генезис” з нежилого приміщення загальною площею 70,90 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Урицького, 43, зобов'язавши передати по акту прийому-передачі позивачу-2, є обґрунтованими, документально підтвердженими та правомірно задоволені місцевим господарським судом.
Також судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача привести приміщення в попередній придатний до використання стан, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з актів обстеження від 11.11.09р., 25.02.10р., акта перевірки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 08.02.10р., постанов про накладення адміністративного стягнення від 10.12.09р. та 11.02.10р., висновку № 10754/10-15 експертного будівельно-технічного дослідження від 17.12.10р. нежитлового приміщення загальною площею 70,90 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Урицького, 43 (цокольний поверх), відповідачем самовільно без відповідного дозволу та проектної документації здійснювались роботи по переплануванню орендованого нежитлового приміщення, а саме:
- проведено ремонтні роботи з елементами перепланування;
- у віконному отворі встановлено (прибудовано) дверний блок (з вибиванням частини зовнішньої стіни).
Доказів на спростування зазначених обставин відповідачем ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному господарському суді надано не було.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач зобов'язаний забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Відповідно до ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій” (в редакції чинній станом на момент проведення ремонтних робіт та перепланувань) здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Як вбачається з матеріалів справи нежитлове приміщення, яке орендується відповідачем за договором оренди № 852/Б від 01.09.08, розташоване в житловому будинку.
Пунктом 1.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. № 76 (далі Правила), визначено умови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень.
Відповідно до підпункту 1.4.1 Правил переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.
Згідно підпунктом 1.4.4 Правил, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання окремих громадян у будинку не допускається.
Згідно з п. 1.4.5 Правил для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи:
- копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення;
- копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку;
- проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку;
- згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.
В матеріалах справи (т.1 а.с. 17) наявна скарга мешканців будинку будинок №43 по вул. Урицького,43 в м. Києві, з якої вбачається відсутність згоди співвласників на проведення будівельних робіт з перепланування нежитлового приміщення цокольного поверху зазначеного будинку та влаштування окремого входу з фасаду будинку.
Крім того, відповідно до п. 8.1.1 Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27.01.2005р. № 11/2587, дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівлі, споруди, технічного переоснащення підприємства надається за принципом організаційної єдності за встановленою формою, наведеною у додатку 7, за заявою замовника (забудовника), складеною за формою, наведеною у додатку 8, управлінням державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до вимог Положення про надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.2000 N 273 та зареєстрованого Міністерством юстиції України від 25.12.2000 N 945/5166.
В пункті 8.2 зазначених Правил встановлено, що будівельні роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівлі, споруди, технічного переоснащення без оформлення дозволу на виконання будівельних робіт не допускається.
Згідно з п. 10.1 Правил забудови міста Києва дозвіл на перепланування квартир та нежитлових приміщень надається Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і, як правило, за погодженням з відповідною районною в м. Києві державною адміністрацією. Проектна документація на перепланування квартир та нежитлових приміщень виконується на підставі такого дозволу і погоджується спеціально уповноваженим місцевим органом містобудування та архітектури відповідної районної у м. Києві державної адміністрації в установленому порядку.
Житловий будинок №43 по вул. Урицького в м. Києві станом на момент проведення відповідачем перепланувань належав до комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва, а з 02.12.10 відповідно до рішення Київської міської ради № 284/5096 „Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва” віднесений до комунальної власності територіальної громади м. Києва та закріплений на праві господарського відання за позивачем-2.
Позивач-2 відповідно до своєї статутної діяльності, здійснює складання технічних умов і організацію розробки проектно-кошторисної документації на реконструкцію та ремонт об'єктів комунальної власності, проведення її експертизи; забезпечує проведення ремонтних робіт на об'єктах житлового та нежитлового фонду Солом'янського району; здійснює нагляд за санітарно-технічним станом будівель, території та інженерного обладнання.
Підпунктом 1.4.6. Правил встановлено, що власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.
Відповідно до п. 7.5. договору у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом прийому-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому об'єкт оренди перебував на момент передачі його в оренду.
Жодного письмового доказу отримання та погодження у встановленому чинним законодавством порядку дозвільної документації на здійснені перепланування відповідач суду не надав.
Посилання відповідача на лист позивача-2 від 12.01.09 № 109/57, як на доказ надання згоди на проведення перепланувань в орендованому приміщенні судом першої інстанції правомірно не взяті до уваги, оскільки вказаним листом позивач-2 повідомив про відсутність заперечень щодо перепланування об'єкту оренди за умови виготовлення відповідачем проектно-технічної та дозвільної документації та їх погодження з відповідними міськими та районними службами, докази чого в матеріалах справи відсутні.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 43 ГПК України), та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України), колегія суддів вважає, що вимоги прокурора є документально доведеними.
Доводи апеляційної скарги судова колегія вважає необгрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2011р. прийняте на підставі фактичних обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Генезис" на рішення господарського суду м.Києва від 21.07.2011р. у справі № 35/220-40/195 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2011 року у справі № 35/220-40/195 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 35/220-40/195 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді