01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.10.2011 № 33/194
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність №ДО7/2011/04/22-38 від 22.04.2011 року,
від відповідача - не з'явились,
розглянувши матеріали апеляційної скарги публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» в особі комбінату комунальних підприємств публічного акціонерного товариства «Укргазбуд»,
на рішення господарського суду м. Києва від 06 вересня 2011 року,
у справі № 33/194 (суддя Мудрий С.М.),
за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», місто Київ,
до акціонерного товариства-фірми «Укргазбуд» в особі комбінату комунальних підприємств публічного акціонерного товариства «Укргазбуд», місто Київ,
про стягнення 366 467 грн. 86 коп.,
ПАТ «Київенерго» в особі комбінату СВП «Енергозбут «Київенерго» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до АТ фірми «Укргазбуд» в особі комбінату КП ПАТ«Укргазбуд» про стягнення заборгованості (а.с. 4-6).
Рішенням господарського суду м. Києва від 06 вересня 2011 року по справі №33/194 позовну заяву задоволено повністю, присуджено до стягнення з АТ фірми «Укргазбуд» в особі комбінату КП ПАТ«Укргазбуд» на користь ПАТ «Київенерго» в особі комбінату СВП «Енергозбут Київенерго «Київенерго» заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 329 379 грн. 94 коп., три проценти річних в розмірі 7 185 грн. 22 коп., індекс інфляції в розмірі 29 902 грн. 71 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 3 664 грн. 68 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 91-95).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 15 вересня 2011 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 06 вересня 2011 року по справі №33/194 і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивач не звернувся з вимогами у встановлений строк у справі про банкрутство, а тому вимоги АЕК «Київенерго», які виникли до 31 грудня 2008 року вважаються погашеними.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2011 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін на 18 жовтня 2011 року.
Представник скаржника у судове засідання 18 жовтня 2011 року не з'явився, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2011 року.
Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду сторін було попереджено, що в разі неявки в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України, тому справа розглядалась за наявними матеріалами.
Колегія суддів виходить з того, що представники сторін мали можливість надати необхідні докази та сформулювати свою позицію відносно спору, скаржнику була надана можливість подати суду додаткові докази, поданих матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги та вирішення спору по суті. Неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявним у справі матеріалами.
У судовому засіданні 18 жовтня 2011 року представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість рішення господарського суду міста Києва, просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення - без змін.
Представник позивача заперечив проти вимог та доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві та просив залишити рішення господарського суду міста Києва від 06 вересня 2011 року без змін.
У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 18 жовтня 2011 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
16 серпня 1999 року між АЕК «Київенерго» (енергопостачальна організація) та КПП АТФ «Укргазбуд» (абонент) було укладено договір № Гр.4 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі-Договір) (а.с. 21-22, 48-49).
Згідно п.1.1. Договору предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до п. 2.2.1. договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року в кількості та обсягах згідно з додатком №1 до цього Договору.
Абонент, відповідно до п.п. 2.3.1., 2.3.2. договору зобов'язується додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку №4 до Договору.
Додатком № 4 до Договору (п.п. 2 та 3) сторони погодили, що абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії. В разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку:
- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця;
- у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.
За період з листопада 2004 року по червень 2009 року відповідач спожив електричної енергії на загальну суму 852 868 грн. 86 коп., що підтверджується обліковими картками (а.с. 50-65) та провів часткову оплату в сумі 496 488 грн. 92 коп., тобто заборгованість відповідача за вказаний період складає 329 379 грн. 94 коп.
Відповідач посилається на те, що ухвалою господарського суду міста Києва від 31.12.2008р. порушено провадження у справі №49/18-б про визнання банкрутом АТФ «Укргазбуд» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника відповідно до ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а позивач не звертався у місячний строк з дня публікації, із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство. Тому вимоги позивача, що не заявлені протягом строку передбаченого п.1 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вважаються погашеними.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 31.12.2008р. порушено провадження у справі №49/18-б про визнання банкрутом Акціонерне товариство фірму «Укргазбуд» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника відповідно до ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон). Зупинено виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію). Зупинено заходи спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення проведення мораторію. Мораторій діє на весь час провадження справи про банкрутство.
Згідно з абз. 24 ст.1 Закону під мораторієм на задоволення вимог кредиторів розуміється - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.
Відповідно до абз. 6 ст.1 Закону грошові зобов'язання, які виникають після порушення справи про банкрутство, є поточними вимогами.
Тобто, мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну.
Відповідно до п.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до п. 7 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
14 лютого 2009 року в друкованому виданні газети «Голос України» була опублікована інформація про порушення справи про банкрутство АТФ «Укргазбуд».
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17 січня 2011 року у справі № 49/18-б затверджено мирову угоду від 08 листопада 2010 року, укладену між Акціонерним товариством фірмою «Укргазбуд» та кредиторами Акціонерним товариством «ХАРІМПЕКС», ТОВ «Інтертрансбуд», ВАТ «Атоменергокомплект» при узгодженні з розпорядником майна боржника арбітражним керуючим та представником трудового колективу боржника. Провадження у справі №49/18-б припинено. Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Згідно п.п.1,2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Провадження по справі № 49/18-б про банкрутство АТФ «Укргазбуд» було порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 31 грудня 2008 року, а позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача основного боргу за Договором за період з листопада 2004 року по червень 2009 року.
Зважаючи на наведені вище положення законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що заборгованість за період з листопада 2004 року по грудень 2008 року є конкурсною, а з січня 2009 року по червень 2009 року - поточною.
Позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до відповідача (боржника) на конкурсну заборгованість у справі про банкрутство.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за період з листопада 2004 року по грудень 2008 року задоволенню не підлягають.
Як вже зазначалось, мораторій не поширює свою дію на виконання поточних зобов'язань боржника щодо якого порушена справа про банкрутство.
Між сторонами відсутні розбіжності щодо обсягів теплової енергії поставленої позивачем відповідачу.
За приписами ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про теплопостачання», до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема, встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.
Відповідно до вимог ст. 20 Закону України “Про теплопостачання” тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Згідно з пунктом 7 статті 18 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.
Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Вартість спожитої відповідачем у спірному періоді теплової енергії сілід визначати за наступними розпорядженнями Київської міської державної адміністрації (виконавчого органу Київської міської ради): № 1780/1 від 25.12.2008 року та № 127 від 05.02.2009 року, які в подальшому скасовані указами Президента України № 65/2009 від 03.02.2009 року та № 76/2009 від 09.02.2009 року, № 230 від 02.03.2009 року, яке поновлює дію № 86 від 31.01.2007 року.
Колегією суддів Київського апеляційного господарського суду здійснено перерахунок суми боргу з урахуванням наведених вище обставин та встановлено, що за період з січня 2009 року по червень 2009 року заборгованість відповідача складає 87 564 грн. 14 коп.
Тобто, позовна заява в частині стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню в сумі 87 564 грн. 14 коп.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних та 3 % річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:Еліт 8.2.3», колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила що з відповідача слід стягнути 23 065 грн. 92 коп. інфляційних та 3 807 грн. 78 коп. трьох відсотків річних.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Господарським судом міста Києва при прийнятті рішення у справі не виконано вимог викладених вище. У зв'язку з чим місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи. Тому, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про задоволення позову у повному обсязі.
З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» в особі комбінату комунальних підприємств публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 06 вересня 2011 року слід скасувати частково і прийняти нове рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 99, 101-102, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» в особі комбінату комунальних підприємств публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» на рішення господарського суду м. Києва від 06 вересня 2011 року у справі № 33/194 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 06 вересня 2011 року по справі № 33/194 скасувати частково.
3. Прийняти нове рішення та викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:
«1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» в особі комбінату комунальних підприємств публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» (03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19, корп. 2; ідентифікаційний код 14277604) на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, ідентифікаційний код 26187763) 87 564 грн. 14 коп. основного боргу, 23 065 грн. 92 коп. інфляційних та 3 807 грн. 78 коп. трьох відсотків річних, 1 144 грн. 38 коп. державного мита та 73 грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В задоволенні позовних вимог у частині стягнення 241 815 грн. 80 коп. основного боргу, 6 836 грн. 79 інфляційних та 3 377 грн. 44 коп. трьох відсотків річних - відмовити.»
4. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, ідентифікаційний код 26187763) на користь публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» в особі комбінату комунальних підприємств публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» (03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19, корп. 2; ідентифікаційний код 14277604) 1 260 грн. 15 коп. державного мита за перегляд справи у Київському апеляційному господарському суді.
5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.
6. Справу № 33/194 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя
Судді