01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.10.2011 № 16/406
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача: Іванов О.Б. - директор (наказ № 1),
від відповідача: ОСОБА_1 - дов. № 38 від 15.09.2011 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н б/д Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Старатель» на рішення господарського суду міста Києва від 22.08.2011 року
у справі № 16/406 (суддя - Ярмак О.М.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Піраміда»
до Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Старатель»
про стягнення заборгованості 270 016, 91 грн.
03.08.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Піраміда» (позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Старатель» (відповідач) про стягнення боргу в сумі 185 944, 26 грн., 15 738, 17 грн. - 3% річних та інфляційних втрат - 68 334, 48 грн. (а.с. 2-4).
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.08.2011 року у справі № 16/406 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства закритого типу «Будівельна фірма «Старатель» на користь товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Піраміда» 185 944, 26 грн. основного боргу, 15 738, 17 грн. - 3% річних, 68 334, 48 грн. - інфляційних втрат та судові витрати.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Будівельна фірма «Старатель», через місцевий господарський суд подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права, оскільки суд не прийняв до уваги клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням представника у відпустці та розглянув спір за наявними матеріалами справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Старатель» прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.
Апелянт (відповідач у справі) у судовому засіданні 18.10.2011 року підтримав доводи апеляційної скарги.
Позивач у судовому засіданні 18.10.2011 року та у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів апелянта, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
04.04.2008 року між сторонами у справі укладено договір підряду № 4-04/08 (далі-договір), відповідно до п.1.1. якого, генпідрядник (відповідач у справі) доручив, а підрядник (позивач у справі) зобов'язався виконати, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, оздоблювальні роботи по об'єкту будівництво житлового будинку № 36 (за генпланом № 9) за адресою вул. Коцюбинського, с. Чайки, Києво - Святошинського району, Київської області (а.с.9).
Пунктом 2.1. договору сторони передбачили орієнтовну вартість робіт: з площ 18 240 кв. м. штукатурки стін за ціною 29, 00 грн. за 1 кв.м., 720 кв.м. штукатурки відкосів за ціною 36 грн. за 1 кв.м. та складає 554 880, 00 грн. Остаточна вартість робіт визначається та узгоджується сторонами згідно актів виконаних робіт форми КБ-2В, КБ-3.
Пунктом 3.1. договору встановлено строки виконання робіт: початок - квітень 2008 року, завершення -вересень 2008 року.
Умовами договору передбачено, що генпідрядник здійснює оплату робіт, виконаних підрядником за договором згідно актів КБ-2В та КБ-3 по фактично виконаним обсягам робіт та оформляє акти виконаних робіт на протязі 72 годин з моменту їх отримання та здійснює оплату по актах виконаних робіт на протязі 5 (п'яти) днів після їх підписання (п.п. 5.3., 5.4.)
Як вбачається з представлених в матеріалах справи актів приймання виконаних підрядних робіт з червеня 2008 року по вересень 2008 року (форма КБ-2В) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за червень - вересень 2008 року (а.с. 12-19), які підписані сторонами без зауважень, позивач виконав роботи на суму 495 184, 88 грн. Доказів, які б підтверджували неприйняття вказаних робіт, виявлення недоліків у виконаній роботі сторонами не надано.
До матеріалів справи долучено банківські виписки та картка рахунку (а.с.20-29), з яких вбачається, що виконані позивачем та прийняті апелянтом роботи по договору останнім оплачені частково в сумі 309 240, 72 грн., заборгованість апелянта перед позивачем станом на дату звернення позивача з позовом складала 185 944, 26 грн. та, як встановлено судом першої інстанції, станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена.
Позивач просить стягнути з відповідача 185 944, 26 грн. боргу по оплаті вартості виконаних робіт. Крім того, за невиконання грошових зобов'язань позивачем нараховано боржнику 15 738, 17 грн. - 3% річних та інфляційних втрат - 68 334, 48 грн. в порядку ст. 625 ЦК України.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду (виконання робіт), згідно якого, в силу ст. 837 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За змістом даної норми Цивільного кодексу України договір підряду - це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що зобов'язання за договором № 4-04/08 від 04.04.2008 року виникли між сторонами у справі, виконання робіт підрядником (позивач у справі) та прийняття робіт генпідрядником (відповідач у справі) підтверджено представленими в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт на суму 185 944, 26 грн., які підписано повноважними представниками підрядника та генпідрядника (позивача та відповідача у справі) без будь яких заперечень чи застережень, підписи осіб засвідчено печатками юридичних осіб (позивача та відповідача у справі).
Відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, про те що факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 185 944, 26 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу судом першої інстанції правомірно задоволено.
Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 15 738, 17 грн. - 3% річних та інфляційних втрат - 68 334, 48 грн., нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України.
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні збитки та проценти згідно зі статтею 625 ЦК України нараховуються за неправомірне користування чужими коштами, а отже, є платою за користування чужими коштами, що не носить, на відміну від неустойки, штрафного характеру, а має компенсаційний характер заходів впливу.
Інфляційні збитки та проценти, які передбачені ст. 625 ЦК України, не розраховані на отримання прибутку кредитором, оскільки останній міг отримати значно більший прибуток в разі використання коштів у виробничо-інвестиційних цілях, а тому проценти за ст. 625 ЦК України є визначений законом мінімум від знецінення боргу.
Таким чином у цивільно-господарських відносинах кредитор вправі вимагати компенсації збитків, що виникають у випадку неправомірного використання його коштів боржником, з урахуванням приписів статті 625 ЦК України, тобто у розмірі 3 % річних у поєднанні з інфляційними втратами, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та розрахунок 3 % річних, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо стягнення вказаних вимог є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Твердження апелянта про те, що місцевий господарський суд безпідставно не задовольнив клопотання про відкладення розгляду справи та розглянув справу за відсутністю його представника, чим порушив право останнього на захист своїх інтересів, колегія суддів відхиляються з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем через канцелярію суду було подано заяву, відповідно до якої останній просив відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що єдиний представник апелянта перебуває у відпустці та не зможе бути присутнім на судовому засіданні 22.08.2011.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах відповідно до приписів статей 32 - 34 ГПК України.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст.43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Проте, відповідачем відповідно до вимог ст.34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів наявності підстав для задоволення клопотання.
Колегія суддів звертає увагу на те, що заявлене клопотання відповідача не містило відомостей про намір заявника представити суду будь-які додаткові докази.
Крім того, відповідач, в силу вимог ст. 59 ГПК України, не скористався правом надання заперечень по суті спору за їх наявності ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції.
Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду міста Києва від 22.08.2011 року у справі № 16/406 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному процесуальному законодавству України, а відтак, передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 та 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Старатель» на рішення господарського суду міста Києва від 22.08.2011 року у справі № 16/406 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.08.2011 року у справі № 16/406 залишити без змін.
3. Справу № 16/406 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді