01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.09.2011 № 52/159
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коршун Н.М.
суддів:
за участю представників сторін:
від прокуратури Дарницького району міста Києва: Радзівіл Б.В. - старший помічник прокурора прокуратури Дарницького району м. Києва;
від Київської міської ради: представник - ОСОБА_1 - за довіреністю.
від Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавничий дім „Слай-Універсал": представник ОСОБА_2 - за довіреністю.
від Головного управління Держкомзему у м. Києві управління державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у м. Києві: представник - ОСОБА_3 - за довіреністю .
від Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації): представник - не з'явився.
від Комунального підприємства „Київтранспарксервіс": представник - ОСОБА_4 - за довіреністю
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу В.о. Прокурора Дарницького району міста Києва
на рішення Господарського суду м. Києва від 04.08.2011 року
у справі № 52/159 (головуючий суддя Чебикіна С.О. судді: Спичак О.М., Блажівська О.Є.)
за позовом Заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавничий дім
„Слай-Універсал"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Головне управління Держкомзему у м. Києві управління
державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель
у м. Києві
2. Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу
Київради (Київської міської державної адміністрації)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Комунальне підприємство „Київтранспарксервіс"
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування
шкоди у розмірі 1 484 289, 58 грн.
У квітні 2011 року Заступник прокурора Дарницького району м. Києва звернувся до Господарського суду м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Слай-Універсал» про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди у розмірі 1 484 289,58 грн.
Ухвалами господарського суду міста Києва від 12.04.2011 та 02.06.2011 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб Головне управління Держкомзему у м. Києві управління державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у м. Києві, Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс", Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
Рішенням господарського суду м. Києва від 04.08.2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, В.о. Прокурора Дарницького району м. Києва звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає ті ж самі підстави, що й в позовній заяві, а саме те, що 18.03.2011 року Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у м. Києві була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства, про що було складено акти №А188/6 та 37/6, якими встановлено, що ТОВ «Видавничий дім «Слай-Універсал» самовільно займає земельну ділянку площею 2,8 га на вул. Ревуцького, 1 Дарницького району м. Києва під влаштування, експлуатацію та обслуговування відкритої автостоянки, а також було складено протокол про адміністративне правопорушення від 18.03.2011 року №00188, відповідно до якого до адміністративної відповідальності притягнуто директора ТОВ «ВД «Слай-Україна» ОСОБА_5
Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (третя особа) не скористалося наданими їй процесуальними правами щодо участі свого представника в судовому засіданні, про причини неявки представника суд не повідомило, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 82303202. Клопотань від третьої особи про відкладення розгляду справи не надходило.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз'яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Неявка представника третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.
Заслухавши думку інших представників сторін, судова колегія вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника третьої особи, повідомленої належним чином.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, колегією суддів встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2011 року Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у м. Києві була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки за адресою: вул. Ревуцького, 1 Дарницького району м. Києва.
Перевіркою було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Слай-Універсал» самовільно займає земельну ділянку площею 2,8 га та не має документів, передбачених ст. 126 Земельного кодексу України.
Основним доказом по справі з боку позивача є акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства А118/6 та №37/6 від 18.03.2011 року, оскільки саме за вказаними актами нібито встановлено факт порушення чинного законодавства з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВД «Слай-Універсал».
Проте, дані акти складені з порушенням норм чинного законодавства та містять інформацію, яка не відповідає дійсності.
Так, в зазначених актах вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Слай-Універсал» самовільно займає земельні ділянки під влаштування, експлуатацію та обслуговування автостоянок.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не використовує земельні ділянки за вказаними адресами. Діяльність відповідача згідно умов договорів фінансово-господарської взаємодії щодо експлуатації майданчиків для відстою автотранспорту за вказаними адресами полягає в стягненні плати за паркування з водіїв транспортних засобів та підтриманні належного санітарно-технічного стану на місцях платного паркування.
Також, відповідач не будував, не облаштовував та не здійснює обслуговування автостоянок. За вказаними адресами розташовані платні місця для паркування транспортних засобів мешканців Дарницького району м. Києва, які відповідач експлуатує на підставі договорів фінансово -господарської взаємодії, укладених з оператором по паркуванню транспортних засобі в Дарницькому районі м. Києва.
Крім того, державними інспекторами з контролю за використанням і охороною земель в м. Києві, відповідно до п. 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963, здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття ТОВ «Видавничий дім «Слай-Універсал» земельної ділянки, яка становить 1484289,58 грн.
Закон України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.2003 року визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
За приписами ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” під самовільним зайняттям земельної ділянки розуміються будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до листа Держкомзему України №14-17-4/12991 від 11.11.2008 р. „Щодо застосування терміну “Самовільне зайняття земельної ділянки” зайняття земельної ділянки не вважається самовільним, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним. У разі використання земельної ділянки за наявності будь - яких інших рішень зазначених органів (наприклад про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, про погодження місця розташування об'єкту тощо), дані дії слід кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки.
Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування; прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок відноситься до повноважень Київської міської ради.
Згідно із ст. 116 Земельного кодексу України юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
В силу ст.30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні до відання сільських, селищних, міських рад належить прийняття рішень про організацію стоянок автомобільного транспорту, здійснення контролю за їх діяльністю відповідно до закону.
Спірна земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту - міста Києва, а тому розпорядження вказаною земельною ділянкою, передача її у власність чи користування громадян та юридичних осіб належать до повноважень Київської міської ради.
Рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 р. № 930/1591 „Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві”, єдиним оператором з паркування транспортних засобів, стягнення паркувального збору та виготовлення єдиних абонементних талонів з паркування автомобільного транспорту у м. Києві визначено Комунальне підприємство „Київтранспарксервіс”.
Пунктом 17.3.2 Правил паркування транспортних засобів у м. Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 р. №1051/1051 „Про Правила благоустрою м. Києва” встановлені особливі умови користування земельними ділянками, на яких розташовані спеціально обладнані та відведені місця, які полягають в розробці та погодженні в установленому цими Правилами порядку схем організації дорожнього руху, згідно яких у оператора виникає право надання платних послуг паркування транспортних засобів та не потребує розроблення проектів відведення цих земельних ділянок. На таких земельних ділянках оператор не має права здійснювати будь-яку діяльність окрім надання платних послуг з паркування транспортних засобів.
Документами, що посвідчують право на земельні ділянки, відповідно до статті 126 Земельного кодексу України, є державний акт про право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, встановленої форми, договір оренди землі, зареєстрований відповідно до закону.
Сам факт використання чи експлуатації об'єкту на земельній ділянці, наданій особі за рішенням уповноваженого органу або отриманої на іншій законній підставі, не є самовільним зайняттям земельної ділянки, а є лише використанням останньої без правовстановлюючих документів.
Так, як свідчать матеріали справи, в наданих актах перевірки земельного законодавства встановлено факт її використання без зазначених в акті документів (акту на право власності або договору оренди земельної ділянки).
Відповідно до п. 4.1.1 Рекомендацій Вищого господарського суду від 02.02.2010 року, № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства” у питанні про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.
В той же час, уповноваженим органом Київською міською радою рішенням № 1051/1051 від 25.12.2008 року встановлено особливі умови користування земельними ділянками, на яких розташовані спеціально обладнані та відведені місця для паркування транспортних засобів, що не потребують розроблення проектів відведення цих земельних ділянок, а відповідно висновок про самовільне зайняття та користування земельною ділянкою без належних документів не відповідає дійсності, оскільки для розміщення платних місць паркування дані документи не потрібні.
Рішенням Київської міської ради від 30.12.2010 року №573/5385 «Про бюджет міста Києва на 2011 рік» (в редакції рішення Київської міської ради №55/5442 від 24 лютого 2011 року) визначено перелік паркувальних майданчиків, які закріплені за Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс».
Адреса паркувального майданчика по вул. Ревуцького, 1 у Дарницькому районі м. Києва входить до вказаного Переліку.
Пунктом 7.3.1 Правил паркування транспортних засобів у м. Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 р. №1051/1051 „Про Правила благоустрою м. Києва” передбачено, що організація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір.
З Договору №ДНП-58 від 01.03.2011р., вбачається, що Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» надало Товариству з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Слай-Універсал» право на експлуатацію 950 фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів за адресою: м.Київ, Дарницький район, вул. Ревуцького, 1, який розташований в межах третьої територіальної зони паркування м. Києва.
Пунктом 5.2 Договору №ДНП-58 від 01.03.2011р. встановлено, що строк його дії розпочинається з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 р.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що на час проведення перевірок Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у м. Києві відповідач правомірно використовував земельну ділянку за адресою: вул. Ревуцького,1 у Дарницькому районі м. Києва.
За приписами ст. 56 Закону України „Про охорону земель” шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
В силу ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
На підставі викладеного та враховуючи правомірне використання відповідачем земельної ділянки за адресою: вул. Ревуцького, 1 Дарницького району м. Києва, колегія суддів не вбачає підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Слай-Україна» шкоди у розмірі 1 484 289,58 грн. та вважає, що висновок місцевого господарського суду щодо відсутності ознак самовільного зайняття Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Слай-Універсал» земельних ділянок за адресою вул. Ревуцького,1 Дарницького району м. Києва та як наслідок про відмову в позові про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, колегія визнає правомірним та обґрунтованим, оскільки діяльність відповідача за вказаними адресами здійснюється відповідно до рішення власника, Київської міської ради, на підставі діючих оплатних договорів з Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс».
Крім того, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовної вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, оскільки вона є похідною від вимоги про звільнення земельної ділянки, факт самовільного зайняття відповідачем якої позивачем не доведено.
За змістом ст. 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, встановлюється господарським судом на підставі доказів -фактичних даних, що встановлюються певними засобами доказування.
Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Апелянтом не надано належних доказів неправомірного користування відповідачем земельною ділянкою за адресою: вул. Ревуцького, 1 Дарницького району м. Києва у відповідності до вимог ст.ст.33-34 ГПК України, висновків господарського суду не спростовано, тому апеляційна скарга визнається необґрунтованою, і задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Апеляційну скаргу В.о. Прокурора Дарницького району м. Києва залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 04.08.2011 у справі №52/159 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 52/159 повернути до Господарського суду м. Києва .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді