01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
28.09.2011 № 46/313-53/249
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коршун Н.М.
суддів:
за участю представників:
Від позивача: представник - не з'явився,
Від відповідача: представник - ОСОБА_1 - за довіреністю,
Від третьої особи: представник - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “АСК “Інго Україна”
на рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2011 року
у справі № 46/313-53/249 (суддя: Грєхова О.А.)
за позовом Закритого акціонерного товариства “Єврофінанс”
до Приватного акціонерного товариства “АСК “Інго Україна”
третя особа Відкрите акціонерне товариство “Комерційний банк “Надра”
про стягнення 49 790,00 грн.
У липні 2010р. Закрите акціонерне товариство "Єврофінанс" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства “АСК “Інго Україна” про стягнення 49 790,00 грн. страхового відшкодування за договором страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водії та пасажирів від нещасних випадків (поліс № 240573634).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що у зв'язку з настанням страхового випадку та на підставі Договору страхування звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, проте відповідач в порушення умов Договору страхування не сплатив суму страхового відшкодування.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.09.2010 р. № 46/313 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2011р. № 46/313 рішення Господарського суду м. Києва від 24.09.2010р. № 46/313 скасовано, позов задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2011р. № 46/313 постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2011р. № 46/313 та рішення Господарського суду м. Києва від 24.09.2010р. № 46/313 скасовано, справу передано на новий розгляд.
30.05.2011р. Господарським судом м. Києва залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача відкрите акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра".
Рішенням господарського суду м. Києва від 10.06.2011р. позовні вимоги задоволено частково, а саме стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" на користь Закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" 37 490 (тридцять сім тисяч чотириста дев'яносто) грн. 30 коп. страхового відшкодування, 374 (триста сімдесят чотири) грн. 90 коп. витрат по сплаті державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити..
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що страхувальником не було надано довідку про наявність або відсутність алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння водія ОСОБА_2 на момент настання страхового випадку.
Позивачем та третьою особою не використано наданого їм законом права на участь їх представників у судовому засіданні. Причин неявки суду не повідомлено. Однак, матеріали справи містять докази належного їх повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується, зокрема, поштовими повідомленнями № 27639826, № 27639834 про вручення їх представникам поштових відправлень.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз'яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та третьої особи за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника відповідача, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.09.2007р. між Закритим акціонерним товариством «Єврофінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Валмі Автомотів» укладено Генеральний договір оперативного лізингу № FC/070056.
Відповідно до пункту 1.1 договору, лізингодавець зобов'язався після підписання сторонами ДОЛІС, передати лізингодавцю у володіння та користування на умовах лізингу, що визначені у відповідному ДОЛІС предмет лізингу - ТЗ, а лізингоодержувач приймає на себе зобов'язання в порядку, строки та на умовах, визначених у відповідному ДОЛІС, сплачувати на користь лізингодавця лізингові платежі.
Як передбачено п. 1.2 договору, склад та вартість ТЗ, його технічні характеристики (марка, модель), комплектність та інші параметри визначаються в ДОЛІС та Специфікації.
Крім цього, 24.09.2007 р. між Закритим акціонерним товариством «Єврофінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Валмі Автомотів» був укладений договір оперативного лізингу і сервісу № LА 07000235 (далі - договір оперативного лізингу і сервісу, ДОЛІС).
Встановлено, що предметом лізингу згідно договору оперативного лізингу і сервісу визначено транспортний засіб Daewoo Lanos Ріск Uр ТF55УY02.
Відповідно до п. 2.2 генерального договору оперативного лізингу транспортний засіб вважається переданим у лізинг на умовах цього Договору та договору оперативного лізингу і сервісу з дати підписання акту приймання - передачі.
Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору оперативного лізингу і сервісу, Закритим акціонерним товариством "Єврофінанс" було придбано транспортний засіб Daewoo Lanos Ріск Uр ТF55УY02, державний номер НОМЕР_1, та передано його у користування ТОВ "Валмі Автомотів", що підтверджується актом приймання-передачі від 12.10.2007 р., який підписаний та скріплений печатками обох сторін.
Пунктом 6.2 генерального договору оперативного лізингу сторони узгодили, що транспортний засіб страхується по програмі повного КАСКО, а також страхується цивільна відповідальність перед третіми особами.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору 30.09.2008р. між Закритим акціонерним товариством "Єврофінанс" та Закритим акціонерним товариством "АСК "ІНГО Україна" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "АСК "ІНГО Україна" ) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 240573634, відповідно до умов якого застраховано автомобіль "Заз Ланос", д/н НОМЕР_1. Страхова сума за договором страхування - 50 800,00 грн.
Договір страхування укладено на підставі Правил добровільного страхування засобів наземного транспорту (крім залізничного) (авто каско) ЗАТ АСК "ІНГО Україна", що зареєстровані ДкРРФП України 01.02.2007 року за №0670174, з умовами якого позивач ознайомився під час укладання договору страхування та погодився з ними, про що свідчить його підпис на договорі страхування.
За зазначеним договором страхування вигодонабувачем є Відкрите акціонерне товариство "Комерційний Банк "Надра".
Як свідчать матеріали справи, 13.10.2008 р. до Закритого акціонерного товариства "АСК "ІНГО Україна" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "АСК "ІНГО Україна" ) звернувся представник страхувальника із повідомленням про автоаварію, відповідно до якого 10.10.2008 р. за участю застрахованого автомобіля сталася ДТП.
Однак, відповідачем було відмовлено у виплаті страхового відшкодування із посиланням на відсутність серед поданих позивачем документів довідки медичного закладу про наявність або відсутність алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння водія застрахованого автомобіля, яка згідно пункту 11.2. (г) договору страхування № 240573634 від 30.09.2008 р., підпункту 15.2.4. пункту 15.2., підпункту 13.2.6. пункту 13.2. Правил страхування є обов'язковою для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування при повній загибелі ТЗ.
За приписами ст. 6 Закону України "Про страхування" загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилам страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього закону. Відповідно до ст.16 Закону України "Про страхування" договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.
Пунктом 10.1. генерального договору оперативного лізингу передбачено, що при виникненні страхового випадку страхувальник чи його представник повинен негайно (протягом години) в межах населеного пункту та не пізніше 6-ти годин за його межами сповістити про це спеціалізовану службу/страховика та викликати відповідні компетентні органи (Державтоінспекцію, міліцію, пожежну охорону або інші), а на території інших країн відповідні їм служби; письмово оформити заяву про страховий випадок не пізніше 3-х робочих днів з моменту його настання; пред'явити пошкоджений засіб транспорту представнику страховика для огляду та погодження з ним подальших дій з урегулювання претензії.
В силу ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» змістом зобов'язань страховика є вжиття протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику, а при настанні страхового випадку - здійснення страхової виплати або виплати страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Із матеріалів справи вбачається, що для визначення вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля було проведено автотоварознавче дослідження, відповідно до звіту (№ 2082 від 22.10.2008р.) якого вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля становить 38 500,30 грн.(а.с. 28 - 30).
В матеріалах справи міститься довідка УДАІ Головного управління в м. Києві МВС України (а.с. 26), яка свідчить про те, що страховик 17.10.2008р. направив до вказаного Управління ДАІ запит щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 10.10.2008 р. за участю застрахованого страховиком транспортного засобу, та про те, що страховику стало відомо про те, що водій, який керував автотранспортним засобом, перебував у тверезому стані.
Однак, причиною відмови у здійсненні страхової виплати стало невиконання страхувальником зобов'язань, передбачених Правилами страхування, за пунктом 13.2.6 яких при повній загибелі транспортного засобу страхувальник повинен подати довідку медичного закладу про наявність або відсутність алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння страхувальника / водія застрахованого автомобіля станом на момент настання страхового випадку.
Як передбачено положеннями ст. 991 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 991 ЦК України договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що передбачені законом обов'язки страховика щодо визначення ним обставин, характеру та розміру збитків і самостійного з'ясування причин та обставин страхового випадку не можуть бути перекладені на страхувальника і тоді, коли за умовами договору страховик, володіючи інформацією про відсутність у водія застрахованого транспортного засобу ознак сп'яніння у момент настання страхового випадку, вимагає від страхувальника подання документів, які додатково підтверджують чи спростовують наявну у страхувальника інформацію, тобто відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є неправомірною.
На підставі викладеного, судова колегія відхиляє посилання апелянта на те, що Страхувальником не було надано довідку про наявність або відсутність алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння водія ОСОБА_2 на момент настання страхового випадку, як необґрунтовані.
За приписами ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Пунктом 10.3. договору передбачено, що страхування під повною загибеллю розуміються випадки, коли вартість відновлювального ремонту засобу транспорту складає більше, ніж 75% страхової суми.
З матеріалів справи вбачається, що Закритим акціонерним товариством "АСК "ІНГО Україна" застрахований автомобіль було визнано таким, що повністю загинув.
Відповідно до п. 10.3 договору при повній загибелі (конструктивній або фактичній) страхове відшкодування сплачується в межах страхової суми з вирахуванням зносу за період дії даного договору страхування, франшизи та дійсної ринкової вартості залишків пошкодженого транспортного засобу .
Зі звіту автотоварознавчого дослідження № 2082 вбачається, що ринкова вартість досліджувального ДТЗ - "Заз Ланос", д/н НОМЕР_1 на момент проведення оцінки - 22.10.2008р. складала 44 062,89 грн.; вартість відновлювального ремонту складає 38 500,30 грн.
За договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №240573634 від 30.09.2008 р. розмір франшизи встановлений в сумі 1 010,00 грн.
На підставі викладеного, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про часткове стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 37 490,30 (44 062,89 грн. - ринкова вартість ТЗ - 5 561,59 грн. - вартість залишків (44 062,89 грн. - ринкова вартість ТЗ - 38 500,30 грн. вартість відновлювального ремонту) відповідно до розрахунку суду першої інстанції.
Стосовно тверджень апелянта про те, що в договорі добровільного страхування наземних транспортних засобів № 240573634 від 30.09.2008 р. Вигодонабувача - ВАТ «КБ «Надра», судова колегія повідомляє наступне.
Як вбачається з договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 240573634 від 30.09.2008 р. в ньому не передбачено обов'язок позивача повідомляти вигодонабувача про страховий випадок.
Крім того, відповідно до п. 9.3 договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 240573634 від 30.09.2008 р. саме страхувальник має право на одержання страхового відшкодування.
При цьому, судова колегія роз'яснює відповідачу те, що в разі порушення права вигодонабувача зі сторони позивача чи відповідача при загибелі автомобіля "Заз Ланос", д/н НОМЕР_1 він не позбавлений можливості звернутися до сторін з відповідним позовом в окремому провадженні.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи відповідача не спростовують встановлені вище обставини.
Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Судом першої інстанції правильно дотримані вимоги ст. 49 ГПК України стосовно покладення судових витрат на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “АСК “Інго Україна” на рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2011 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2011 року у справі № 46/313-53/249 - без змін.
3. Матеріали справи № 46/313-53/249 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді