01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.10.2011 № 59/81
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дзюбка П.О.
суддів:
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Будлайн Груп”
та апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Київметробуд”
на рішення Господарського суду м. Києва
від 02.09.2011р.
у справі №59/81 (суддя Картавцева Ю.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Будлайн Груп”
до Публічного акціонерного товариства “Київметробуд”
про стягнення 2 193 934,83 грн.
та за зустрічним
позовом Публічного акціонерного товариства “Київметробуд”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Будлайн Груп”
про стягнення 37 766 097,91 грн.
за участю представників сторін:
від Публічного акціонерного товариства “Київметробуд”: ОСОБА_1 дов. №835 від 11.10.2011р.
від Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Будлайн Груп”:
ОСОБА_2. дов. б/н від 30.09.2011р.,
Юдовський М.І. (керівник, витяг з ЄДРПОУ №21-10/4462-1 від 26.09.2011)
Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Будлайн груп” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" про стягнення з відповідача заборгованості за виконання робіт по договору субпідряду № 18/002 від 02.01.2008 р. в розмірі 2 193 934,83 грн. (1 873 711,48 грн. -основний борг, 144 735,16 грн. -пеня, 37 021,54 грн. -три відсотки річних, 138 466,64 грн. -інфляційні витрати).
08.07.2011 р. ПАТ “Київ метробуд” було подано до місцевого господарського суду зустрічну позовну заяву до ТОВ “Компанія “Будлайн груп” про стягнення 18 244 800,00 грн. пені.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.02.2011р. позовні вимоги за первісним позовом задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Будлайн груп" 1 873 грн. 48 коп. - основного боргу, 144 735 грн. 16 коп. - пені, 37 021,54 грн. 54 коп. - трьох процентів річних, 138 466 грн. 64 коп. -інфляційних втрат, 21 940 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Будлайн груп" на користь Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" 804 964 грн. 39 коп. -пені, 8 049 грн. 64 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ “Компанія “Будлайн Груп” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2011р. у справі № 59/81 в частині часткового задоволення позовних вимог за зустрічним позовом про стягнення пені у сумі 804964,39 грн. та 8049,64 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимоги повністю, в іншій частині рішення залишити без змін, а також стягнути з ПАТ “Київметробуд” на користь ТОВ “Компанія “Будлайн Груп” 4025,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат по сплаті інформаційно - технічного забезпечення судового процесу за розгляд апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, зроблені висновки є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство “Київметробуд” звернулось з апеляційною скаргою та уточненням до апеляційної скарги, в яких просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2011р. у справі № 59/81 повністю і постановити нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити повністю, а в задоволенні первісного позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального та матеріального права, зроблені висновки є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2011р. у справі №59/81, скарги прийняті до розгляду та порушено апеляційне провадження.
10.10.2011 р. через відділ документального забезпечення суду ТОВ “Компанія “Будлайн Груп” було подано заяву про застосування строку позовної давності до вимог зустрічної позовної заяви, в якій просить у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
11.10.2011 р. через відділ документального забезпечення суду ПАТ “Київметробуд” було подано заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог по первісному позову та за зустрічним позовом.
В судовому засіданні 18.10.2011р. представник ТОВ “Компанія “Будлайн Груп” заперечував клопотання про зарахування зустрічних однорідних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 18.10.2011 представник ТОВ “Компанія “Будлайн Груп” заперечував проти доводів апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Київметробуд” та просив дану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення в частині задоволення первісного позову - залишити без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 18.10.2011 представник ПАТ “Київметробуд” заперечував проти доводів апеляційної скарги ТОВ “Компанія “Будлайн Груп” та просив дану апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Компанія "Будлайн Груп" та ВАТ "Київметробуд", що перейменовано на ПАТ "Київметробуд" уклали договір субпідряду №18/002 від 02.01.2008 р., а також додаткову угоду №1 від 04.08.2008 р. до цього договору субпідряду, що є його невід'ємною частиною та діє з моменту її підписання. Станом на 30.11.2010 р. за період серпень-листопад 2010 року позивачем було фактично виконано і здано відповідачеві відповідно до умов договору будівельно-монтажні роботи, за які йому до сплати належить 1 873 711,48 грн., що підтверджується підписаними, без зауважень та заперечень щодо обсягів, якості, строків, вартості виконаних субпідрядних робіт та врахованих у них сум генвідрахувань на користь відповідача, як уповноваженим представником позивача, так і уповноваженими представниками відповідача - БМУ-6, Т3№4, Т3№14 ПАТ "Київметробуд" - Довідками про вартість виконаних підрядних робіт за типовою формою №КБ-3 з проставленими печатками відповідача та позивача на загальну суму до сплати позивачеві 1 873 711,48 грн. Згідно п. 3.1 договору відповідач зобов'язаний здійснити оплату за прийняті роботи не пізніше 15-ти днів з дати підписання форм КБ-2в та КБ-3. Тому відповідно до п. п. 1.1, 3.1 договору субпідряду №18/002 від 02.01.2008 p., абз. 1 п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний сплатити позивачу за прийняті будівельно-монтажні роботи. В порушення договору, станом на 15.12.2010 р. відповідачем за роботи по договору субпідряду № 18/002 від 02.01.2008 р. сплачено не було, а тому виникла заборгованість в розмірі 1 873 711,48 грн.
Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що 02.01.2008 р. між ВАТ "Київметробуд" та ТОВ "Компанія "Будлайн Груп" був укладений договір субпідряду № 18/002 від 02.01.2008 р. Відповідач за зустрічним позовом не виконує свої зобов'язання по виконанню та здачі робіт належним чином, оскільки виконав та здав роботи за договором лише частково на загальну суму 5 272 180,79 грн., в той час як загальна вартість робіт, яку він повинен був виконати та здати за договором, становить 20 160 000,00 грн. Крім того, відповідач за зустрічним позовом допустив грубе порушення строків виконання робіт за договором: взявши на себе зобов'язання виконати роботи в строк до 31.12.2008 р., однак відповідач виконував роботи за договором майже до кінця 2010 р., але повністю не виконав їх і до цього часу. Зважаючи на це, позивач за зустрічним позовом, керуючись п. 10.2 Договору просить стягнути з ТОВ "Компанія "Будлайн груп" пеню, з врахуванням заяв про збільшення позовних вимог, в розмірі 36 792 000,00 грн. та 974 097,91 грн. штрафу.
Рішення місцевого суду мотивоване наступним. Оскільки, договір субпідряду та додаткова угода до нього є дійсними та позивачем за первісним позовом доведено факт виконання зобов'язання, а саме будівельно - монтажні роботи, що підтверджується актами виконаних робіт по ф. КБ №2 та довідками ф. КБ№3, та за умови недоведеності відповідачем за первісним позовом факту оплати коштів за виконані роботи суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають виконанню. Враховуючи несвоєчасне виконання зобов'язань ТОВ “Компанія “Будлайн Груп” за договором субпідряду, тобто з порушенням строків, суд прийшов до висновку, що відповідач за зустрічним позовом зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,5 % від вартості виконаних робіт, як це встановлено договором. Натомість, зустрічні позовні вимоги судом задоволенні частково, оскільки, позивачем пропущено строк на звернення до суду з вимогами про стягнення пені за 07.07.2010р., а тому до даної частини вимог судом застосовано положення ст. 267 ЦК України та відмовлено в їх задоволенні. В частині інших позовних вимог за зустрічним позовом місцевий господарський суд зазначаючи, що позивачем було зроблено помилковий розрахунок пені, самостійно розрахував розмір пені та задовольнив позов частково та стягнув з ТОВ “Компанія “Будлайн Груп” на користь ПАТ “Київметробуд” 804964,39 грн. пені, а в іншій частині вимог відмови.
Між тим, апеляційний суд не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції та вважає, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права враховуючи наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції 02 січня 2008 року генпідрядник Відкрите акціонерне товариство «Київметробуд» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Київметробуд») та субпідрядник Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн Груп» уклали договір № 18/002 (надалі - договір), предметом якого є виконання субпідрядником (позивачем за первісним позовом) будівельно-монтажних робіт (надалі - підрядні роботи) на станціях «Голосіївська», «Васильківська» і КЧЛ «Червоний хутір» СПЛ Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд», а також прийняття та оплата виконаних робіт генпідрядником (відповідачем за первісним позовом).
Згідно з п. 2.1 договору вартість робіт визначається динамічною договірною ціною відповідно до ДБН Д 1.1.1.-2000 зі змінами та доповненнями та орієнтовно складає -16 800 000, 00 грн., крім того ПДВ - 3 360 000,00 грн. Загальна вартість робіт - 20 160 000,00 грн.
Відповідно до п. 5.1 договору здавання і приймання виконаних робіт проводиться згідно з актом здавання-приймання робіт, що підписується уповноваженими представниками сторін.
У п. 3.1 договору сторони погодили, що розрахунки за фактично виконані роботи провадяться щомісячно згідно з підписаними актами виконаних робіт форм КБ-2 та довідками форми КБ-3 протягом п'ятнадцяти днів після їх підписання.
За умовами п. 3.2 субпідрядник проводить відрахування генпідрядникові 10 % від вартості виконаних робіт по договірній ціні без урахування вартості матеріалів.
Сторони погодили, що повноважним представником у взаєминах та розрахунках за виконані підрядні роботи з субпідрядником за даним договором від відповідача виступають його структурні підрозділі - БМУ-3, БМУ-6, ТЗ-4, ТЗ-7 ВАТ «Київметробуд».
Статтею 4 договору сторони визначили, що строк виконання підрядних робіт починається 02.01.2008 року, а закінчується - 31.12.2008 року.
Сторони визначили свої зобов'язання за договором, зокрема, відповідач зобов'язався надати субпідряднику фронт робіт, матеріали та проектно-кошторисну документацію (п. 6.2); прийняти від субпідрядника закінчені види робіт (п. 6.5), а позивач - власними силами, якісно та в узгоджені терміни здійснює проведення робіт на об'єкті (п. 7.2).
Відповідальність сторін за договором визначена у ст. 10. Згідно із умовами п. 10.2 договору якщо субпідрядник не виконує належним чином свої зобов'язання по виконанню та здачі робіт в строки, передбачені цим договором, то він зобов'язаний сплатити на користь генпідрядника пеню в розмірі 0,5% від вартості робіт за цим договором за кожний день прострочення.
У п. 10.4 договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт генпідрядник зобов'язаний сплатити на користь субпідрядника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу.
За умовами п. 10.5 договору за неякісне або неналежне виконання робіт, субпідрядник сплачує генпідряднику штраф в розмірі 10% від вартості цих робіт та усуває за свій рахунок допущений брак.
У ст. 13 договору сторони досягли згоди, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, які обумовлені цим Договором.
04 серпня 2008 року сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору, якою п. 3.2 договору було викладено в новій редакції, відповідно до якої змінився розмір відрахувань на суму відсотків генпідряду з 10 % до 2 %. Інші умови договору залишилися без змін.
Виходячи з умов договору, прав та обов'язків стороні за договором він є за своєю правовою природою договором підряду.
Згідно із ст. 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх (ч. 1 статті). Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів (ч. 2 статті). Договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору (ч. 5 статті).
Відповідно до ст. 319 Господарського кодексу України договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками. Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.
Відповідно до ст. 323 Господарського кодексу України договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.
Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
У п. 5 розділу «Укладення договору підряду» Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року № 668, у редакції яка діяла на момент укладення договору, встановлено, що істотними умовами договору підряду є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта); права та обов'язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання.
Відповідно до ст. 321 Господарського кодексу України у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. Вартість робіт за договором підряду (компенсація витрат підрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису. Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін.
Згідно із ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
У ст. 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Вимоги первісного позову обґрунтовані тим, що на виконання умов договору позивач виконав власні зобов'язання по договору відповідно до п.п. 1.1, 3.2, ст. 7, ст. 8 та додаткової угоди до нього, а саме: виконав і здав відповідачу підрядні роботи належним чином протягом серпня-листопада 2010 року, а відповідач прийняв без зауважень та заперечень ці підрядні роботи, за які позивачу належить до сплати загалом 1 873 711,48 грн. Однак, в порушення п. 3.1 договору станом на момент подання позовної заяви відповідачем за роботи, виконання позивачем та прийняття відповідачем яких підтверджено двостороннім підписанням типових форм № КБ-2в та № КБ-3 за серпень-листопад 2010 р., суму у розмірі 1 873 711,48 грн. сплачено не було. Таким чином, станом на 15.06.2011 р. відповідач має сплатити позивачеві борг за договором за підрядні роботи, виконані згідно з актами в період серпень-листопад 2010 року, а також договірну пеню, 3 відсотки річних і втрати від впливу інфляції, загалом в розмірі 2 193 934,83 грн.
Відповідач проти задоволення позовних вимог первісного позову заперечує з тих підстав, що позивачем невірно визначений розмір заборгованості, а саме: позивач не врахував в рахунок оплати відповідачем коштів за договором в сумі 366 972,04 грн., які були помилково перераховані відповідачем на рахунок позивача, невірно розрахував суму інфляційних нарахувань, зокрема зайво нараховано 99 427,60 грн., а також нарахував непередбачені договірною ціною та документально не підтверджені витрати з будівництва в сумі 63 586,90 грн., що підтверджується довідкою КРУ.
Крім того, позивач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання за договором, внаслідок чого відповідачем поданий зустрічний позов по справі № 59/81 про стягнення з ТОВ «Компанія «Будлайн Гру» на користь ПАТ «Київметробуд» 36 792 000,00 грн. пені та 974 097,91 грн. штрафу.
Позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення з ТОВ «Компанія «Будлайн Груп» пені та штрафу обґрунтовані наступним:
Позивач за зустрічним позовом стверджує, що відповідач за зустрічним позовом до сьогоднішнього дня не виконав свої зобов'язання з виконання та здачі підрядних робіт належним чином, оскільки виконав та здав підрядні роботи за договором лише частково на загальну суму 5 272 180,79 грн., в той час як загальна вартість підрядних робіт, яку він повинен був виконати та здати за договором, становить 20 160 000,00 грн.
Крім того, відповідач за зустрічним позовом допустив грубе порушення строків виконання підрядних робіт за договором: взявши на себе зобов'язання, виконати підрядні роботи в строк до 31 грудня 2008 року, відповідач виконував частково підрядні роботи за договором майже до кінця 2010 р., але повністю не виконав їх і до цього часу.
Відповідач за зустрічним позовом проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючи на те, що позивач при розрахунку розміру пені та штрафу невірно застосував п. 2.1 договору, оскільки невірно визначив вартість робіт по даному договору, а тому, відповідно, неправильно розрахував розмір пені та штрафу.
Також відповідачем за зустрічним позовом подав заяву про застосування строків позовної давності в порядку статей 258, 261 ЦК України, оскільки річний строк звернення до суду завершився 01.01.2010 р. (зустрічний позов подано 08.07.2011 р.)
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн Груп» не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2). Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання (ч. 3). Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання (ч. 5). Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання (ч. 6 статті).
Частиною 7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Тотожні положення містяться у ст. 525 Цивільного кодексу України.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виходячи з вищезазначених норм чинного законодавства України, належним виконанням субпідрядником робіт за договором є виконання у строк з 02 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року підрядних робіт загальною вартістю 20 160 000,00 грн.
Колегією суддів встановлено, що сторони не вносили зміни до договору щодо умов про строк виконання та загальну вартість підрядних робіт за договором.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26 березня 2010 року у справі № 46/57, сторонами якої є сторони в даній справі, встановлено, що у період з березня 2008 року по листопад 2008 року субпідрядником було виконано робіт за договором загальною вартістю 3 398 469,31 грн.
Судом першої інстанції правильно було встановлено, що в період з серпня по листопад 2010 року позивач виконав підрядні роботи на загальну суму 1 873 711,48 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт КБ-2в та довідками КБ-3, які підписані сторонами без зауважень. Відтак, відповідач прийняв роботи та погодив вартість підрядних робіт, виконаних за договором в період з серпня по листопад 2010 року.
Загальна вартість виконаних робіт позивачем за договором становить 5 272 180,79грн. Таким чином, позивач не виконав підрядні роботи в обсязі, визначеному договором, а також допустив порушення строку виконання підрядних робіт, визначеного у ст. 4 договору.
Враховуючи вищенаведене, позивач за первісним позовом порушив умови договору, тобто допустив неналежне виконання договору.
Щодо позовних вимог за первісним позовом.
Відповідно до статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однією із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено факт виконання підрядних робіт на загальну суму 1 873 711,48 грн. наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт по КБ - 2в та довідками КБ -3.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Дослідивши умови договору, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідно до умов п. 6.2 договору вартість підрядних робіт визначається без урахування вартості використаних матеріалів та за мінусом відсотків за послуги генпідряду. Відтак, при перевірці розрахунків між сторонами суд виходить з ціни підрядних робіт, вказаної в довідках форми КБ-3.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не надав суду доказів сплати позивачу коштів за підрядні роботи за договором, виконані в період з серпня по листопад 2010 року.
В 2008 році ТЗ-4 ВАТ «Київметробуд» (відповідач), сплачуючи за виконані роботи по будівництву метро в 2008 році, перерахував на поточний рахунок позивача 438 312,04 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 107 від 30.01.2008р. на суму 49 112,04 грн.; № 467 від 24.04.2008р. на суму 70 000,00 грн.; № 537 від 13.05.2008р. на суму 50 000,00 грн.; № 553 від 14.05.2008р. на суму 49 200,00 грн.; № 769 від 04.07.2008р. на суму 170 000,00 грн.; № 1003 від 21.08.2008р. на суму 50 000,00 грн.
У всіх вищезазначених платіжних дорученнях ТЗ-4 ВАТ «Київметробуд» вказало у призначенні платежу: оплата за виконані роботи по будівництву метро згідно договору № 01-04/01-06.
Як зазначив відповідач за зустрічним позовом дане призначення платежу було вказано помилково замість оплати за виконані роботи згідно договору субпідряду № 18/002 від 02.01.2008 р. і таким чином було перераховано на рахунок ТОВ «Компанія «Будлайн Груп» по договору № 01-04/01-06 438 321,04 грн. замість 71 340,00 грн. Таким чином по договору № 01-04/01-06 здійснено переплату в розмірі 366 972,04 грн. В подальшому ТЗ-4 ВАТ «Київметробуд» в письмовому вигляді уточнило призначення платежу, зазначивши про те, що вищевказані суми сплачені за роботи виконані по договору субпідряду № 18/002 від 02.01.2008 р.
Під час розгляду справи Господарським судом міста Києва № 46/57 за позовом ТОВ «Компанія «Будлайн Груп» до ВАТ «Київметробуд» про стягнення заборгованості за договором субпідряду № 18/002 від 02.01.2008 р. за виконані та здані роботи в період з березня по листопад 2008 р., відповідач (ВАТ «Київметробуд») звертався до суду з клопотанням №140 від 15.02.2010 р. про проведення звірки розрахунків між ТОВ «Компанія «Будлайн Груп» та ВАТ «Київметробуд» та врахування 366 972,04 грн. в рахунок сплати за виконані роботи згідно з договором субпідряду № 18/002 від 02 січня 2008 року.
26.02.2010 р. у вищезазначені справі ТОВ «Компанія «Будлайн Груп» було подано заяву про зменшення та уточнення позовних вимог, відповідно до якої ТОВ «Компанія «Будлайн Груп» враховано дану оплату ПАТ «Київметробуд» у сумі 438 312,04 грн. та зменшено суму основного боргу до 2 699 632,52 грн.
Як вбачається з рішення господарського суду міста Києва у справі № 46/57 від 26.03.2010 року, постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2010 року та постанови Вищого господарського суду України у справі № 46/57 від 19.05.2011 року, копії яких долучені до справи, з ПАТ «Київметробуд» було стягнуто суму заборгованості саме у розмірі 2 699 632,52 грн.
Крім того, колегія суддів відхиляє посилання відповідача за первісним позовом на необхідність зарахування розрахунків, які здійснювалися у 2008 році, за роботи виконані в 2010 році з тих підстав, що ці сплати відповідно до умов договору здійснювалися в рахунок оплати підрядних робіт, виконаних позивачем у 2008 році.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду міста Києва по справі, що посилання відповідача за первісним позовом у відзиві на позовну заяву на існування переплати в розмірі 366 972,04 грн. та неврахування позивачем цих коштів у розрахунок заборгованості за договором субпідряду № 18/002 від 02.01.2008 р., є необґрунтованим та спростовується наявними у матеріалах справи доказами.
Апеляційний суд погоджується з мотивами відхилення судом першої інстанції доводів заперечення відповідача за первісним позовом стосовно врахування в суму заборгованості за договором непередбачених договірною ціною та документально не підтверджених витрат з будівництва (витрати пов'язані з відрядженням працівників на будівництво метро) в сумі 63 586,90 грн., оскільки акти приймання виконаних підрядних робіт за КБ-2в до договору були перевірені та підписані ПАТ «Київметробуд» без жодних зауважень та заперечень, а отже визнані та погоджені сторонами. Крім того, відповідач не надав кошторису, а відтак відсутні підставі стверджувати, що витрати на відрядження працівників на будівництво не включалися до договірної ціни підрядних робіт. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов до висновку, що у період з серпня по листопад 2010 року позивач за договором виконав підрядні роботи загальною вартістю 1 873 711,48 грн.
Відповідач не надав суду доказів сплати на користь позивача вартості виконаних підрядних робіт за період з серпня по листопад 2010 року.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Таким чином, відповідачем за первісним позовом було допущено порушення договору в частині оплати виконаних підрядних робіт за серпень-листопад 2010 року. Розмір заборгованості становить 1 873 711,48 грн., а тому вимоги первісного позову в цій частині є обґрунтованими.
Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача суми пені в розмірі 144 735,16 грн., 3 % річних у розмірі 37 021,54 грн., суму інфляційних нарахувань у розмірі 138 466,64 грн.
Відповідно до п. 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Штрафні санкції визначаються ч. 1 статті 230 ГК України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В порядку п. 10.4 договору за несвоєчасну оплату виконаних робіт генпідрядник зобов'язаний сплатити на користь субпідрядника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Апеляційний суд, здійснивши перевірку нарахувань позивачем за первісним позовом пені, трьох процентів річних та інфляційних нарахувань, встановив, що при здійсненні вищезазначених нарахувань не було допущено порушень вимог чинного законодавства України, в тому числі й положень ч. 2 статті 625 ЦК України.
Крім того, індекси інфляції, використані в розрахунку позивача, підтверджені офіційними листами департаменту статистики цін Державного комітету статистики України та перевірені судом.
Враховуючи вищенаведене, вимоги первісного позову про стягнення з відповідача 144 735,16 грн. - пені, 138 466,64 грн. - інфляційних втрат, 37 021,54 грн. - 3% річних за весь час прострочення платежу є обґрунтованими.
Щодо позовних вимог за зустрічним позовом.
Як правильно встановлено судом першої інстанції однією із вимог зустрічного позову є стягнення з відповідача пені за невиконання ним умов п.п. 2.1 та 4.1 договору, оскільки відповідач лише частково виконав та здав згідно з договором підрядні роботи на загальну суму 5 272 180,79 грн., а не як передбачено договором на суму 20 160 000,00 грн. Разом з тим, субпідрядник за договором взяв на себе зобов'язання виконати підрядні роботи в повному обсязі в строк до 31.08.2008 року, але не виконав їх в повному обсязі і до цього часу.
Сторонами не було надано доказів того, що вони вчинили дії, спрямовані на внесення змін до договору в частині розміру загальної вартості чи на дострокове розірвання договору. З огляду на вищезазначене апеляційний суд дійшов до висновку, що відповідач допустив порушення договору, оскільки не виконав підрядні роботи за договором в строк та в повному обсязі, тобто його порушення є триваючим.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплати неустойки.
Відповідач за зустрічним позовом під час розгляду справи судом першої інстанції звернувся до суду із заявою про застосування позовної давності до вимог зустрічного позову про стягнення пені за умовами п. 10.2 договору. Крім того, повторно відповідач звернувся із відповідною заявою до суду апеляційної інстанції.
Заяви відповідача про застосування строку позовної давності обґрунтовані тим, що в силу положень п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України строк позовної давності за вимогами про стягнення пені за умовами п. 10.2 договору сплив 01 січня 2010 року. Відтак, на його думку наявні підстави для відмови у задоволенні зустрічного позову в силу ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення сторін, вважає заяву про застосування строку позовної давності такою, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи, виходячи з наступного.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Публічне акціонерне товариство «Київметробуд» із зустрічною позовною заявою звернулося до суду 08.07.2011 року, про що свідчить реєстраційний штамп служби діловодства господарського суду м. Києва з зазначенням часу надходження заяви до суду.
Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи триваючий характер порушення відповідача за зустрічним позовом зобов'язання із виконання підрядних робіт в повному обсязі та в строк, визначений у п. 4.1 договору, доводи останнього, що строк позовної давності за вимогами із стягнення пені відповідно до п. 10.2 договору сплив 01 січня 2010 року, а відтак відсутні правові підстави для відмови у задоволені вимог зустрічного позову в частині стягнення пені за прострочення виконання та здачі робіт в строки, передбачені договором, є безпідставними.
Таким чином, враховуючи дату звернення позивача із зустрічним позовом, передбачений статтею 258 Цивільного кодексу України річний строк позовної давності обраховується з 08.07.2010 року по 08.07.2011 року.
Водночас, враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про пропуск позивачем за зустрічним позовом строку звернення до суду з вимогами про стягнення з ТОВ «Компанія «Будлайн Груп» пені за прострочення виконання зобов'язання за 07.07.2010 р., у зв'язку з цим позовні вимоги в частині стягнення пені з відповідача за зустрічним позовом за 07.07.2010 року не підлягають задоволенню в силу ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно із ст.3 Цивільного кодексу України до загальних засад цивільного законодавства відноситься, зокрема, свобода договору.
Згідно із ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 10.2 договору сторони визначили розмір пені за порушення строків виконання зобов'язання.
Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, які встановлюють свободу сторін договору визначати умови договору, в тому числі й умови, що стосуються забезпечення виконання зобов'язання за договором та становлення відповідальності винної стороною за порушення умов договору, колегія суддів відхиляє доводи відповідача за зустрічним позовом про те, що пеня в силу приписів чинного законодавства може стягуватися лише за порушення грошового зобов'язання. Крім того, апеляційний суд приймає до уваги, що, уклавши договір, відповідач виявив згоду щодо змісту умови, викладеної у п. 10.2 договору та щодо включення такої умови до договору.
Здійснення тлумачення змісту правочину, тобто встановлення змісту правочину, визначене в ст. 213 Цивільного кодексу України. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Порівнюючи умови п.п. 10.4, 10.5 та 10.6 договору з умовами п. 10.2 договору, апеляційний суд встановив, що у п.п. 10.4-10.6 договору штрафні санкції визначаються, виходячи із розміру певної частини вартості робіт. При цьому колегія суддів дійшла до висновку, що на виключення із правила, встановленого п.п. 10.4-10.6 договору, розмір пені за умовами п. 10.2 договору визначається із загального розміру вартості робіт, визначеним у п. 2.1 договору.
З огляду на вищевикладене висновок суду першої інстанції, що позивач невірно розрахував розмір позовних вимог, оскільки, при розрахунку пені неправильно застосував умови укладеного між сторонами договору, а саме: невірно визначив вартість робіт за договором та кількість прострочених днів, є хибним.
Не ґрунтується на фактичних обставинах справи також й висновок суду першої інстанції, що відповідач за зустрічним позовом остаточно виконав та здав роботи по договору 30.11.2010 р., тобто з моменту підписання сторонами актів здавання-приймання робіт за листопад 2010 року.
Суперечить положенням ст. 653 Цивільного кодексу України висновок суду першої інстанції, що прострочення виконання підрядних робіт за договором починається з 01.01.2010 року, оскільки як встановлено апеляційним судом сторони не вносили зміни до договору щодо строку виконання підрядних робіт та їхньої вартості.
Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
У ст. 189 Господарського кодексу України ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.
Згідно із ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим.
Виходячи із вищенаведених норм чинного законодавства України, ціною для договору підряду є загальна вартість підрядних робіт. Сторонами не було надано доказів затвердження ними кошторису, а відтак він, по-перше, не є частиною договору, по-друге, що сторони досягли не згоди, що кошторис визначає ціну договору - загальну вартість робіт за даним договором.
Згідно із п. 3 Загальної частини Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668, приблизна (динамічна) договірна ціна - договірна ціна, визначена на основі кошторису, що підлягає коригуванню з урахуванням уточнення обсягів робіт, цін на ресурси та інших підстав, визначених умовами договору підряду.
Відповідно до п. 3.3.3.3 Державних будівельних норм Д.1.1.1-2000 «Правила визначення вартості будівництва» Приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) встановлюється відкритим і може уточнюватися протягом всього строку будівництва, при цьому маса прибутку, врахована в договірній ціні на початок будівництва, не уточнюється, крім випадків, наведених у пункті 3.3.3.2.
Як встановлено колегією суддів, сторони не здійснювали коригування ціни договору - загальної вартості підрядних робіт шляхом внесення змін ані в договір, ані в кошторис.
Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до положень п. 1 наказу Міністерство регіонального розвитку та будівництва України від 4 грудня 2009 року № 554 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» типові форми N КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та N КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» є документами первинного обліку у будівництві.
Апеляційний суд відхиляє посилання відповідача за зустрічним позовом на те, що фактичну договірну ціну визначають довідки вартості виконаних робіт форми КБ-3, оскільки вони згідно із положенням норм чинного законодавства не є належними та допустимими доказами зміни умов договору щодо загальної вартості підрядних робіт.
Згідно із ч. 1 статті 323 Господарського кодексу України та п. 22 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, де зазначено, якщо під час укладання договору остаточно встановити договірну ціну неможливо, то сторони у договорі підряду визначають приблизну договірну ціну, а також порядок її коригування.
Водночас, колегія суддів враховує те, що сторони досягли згоди, що ціна договору - загальна вартість робіт є твердою і становить 20 160 тис. грн., про що свідчить відокремлення умови про загальну вартість робіт в окреме речення п. 2.1 договору. Суд також враховує, що договір не містить умов коригування ціни договору.
Незастосування судом першої інстанції положень норм ст.ст. 653 та 654 Цивільного кодексу України призвели до хибного висновку, що в силу ст. 323 Господарського кодексу України та п. п. 22 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві розмір ціни договору становить 1 873 711,48 грн. Крім того, цей висновок прямо суперечить й обставинам справи, оскільки Господарським судом міста Києва у справі № 46/57 встановлено факт виконання відповідачем за зустрічним позовом підрядних робіт за цим же договором у 2008 році, вартість яких судом першої інстанції не враховано.
Таким чином, станом на дату звернення до суду із зустрічним позовом прострочення виконання відповідачем зобов'язань за договором становить 553 днів. З урахуванням строку позовної давності вимоги про стягнення пені в порядку п. 10.2 договору є обґрунтованими з урахуванням строку позовної давності, тобто за період з 08 липня 2010 року по 08 липня 2011 року, виходячи з загальної вартості робіт в розмірі 20 160 000,00 грн., що, на думку позивача, становить 36 792 000,00 грн.
Апеляційний суд відхиляє посилання відповідача за зустрічним позовом на те, що позивач здійснив нарахування пені в порядку п. 10.2 договору з порушенням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Дослідивши умови договору, апеляційний суд дійшов до висновку, що сторони відповідно норм чинного законодавства України встановили у договорі інші правила щодо нарахування неустойки ніж, ті, що встановлені у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Так, за умовами п. 2.1 договору відповідач за зустрічним позовом сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,5% від вартості робіт за цим договором за кожний день прострочення.
Згідно із ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно із ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Апеляційний суд враховує той факт, що стягнення неустойки не може мати на меті збагачення кредитора, оскільки головною функцією пені є забезпечення виконання боржником зобов'язання. Крім того, суд враховує, що розмір пені перевищує загальний розмір вартості робіт та значно перевищує вартість робіт, що не виконані відповідачем за зустрічним позовом. З огляду на вищезазначене апеляційний суд, керуючись положеннями ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вважає можливим зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню в порядку п. 10.2 договору, до розміру подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за договором за період з 18 липня 2010 року по 18 липня 2011 року, що становить 3 151 311,78 грн.
Також позивач за зустрічним позовом просив стягнути з відповідача штраф за неналежне виконання підрядних робіт в розмірі 947 097,91 грн.
Апеляційний суд вважає необґрунтованими вимоги зустрічного позову про стягнення штрафу в порядку п. 10.5 договору, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 10.5 договору за неякісне або неналежне виконання робіт Субпідрядник сплачує Генпідряднику штраф в розмірі 10% від вартості цих робіт та усуває за свій рахунок допущенний брак.
Наявні в матеріалах справи акти КБ-2в свідчать, що позивач за зустрічним позовом прийняв підрядні роботи за договором без зауважень. Відтак, позивач визнав, що відповідачем не було допущено неякісного чи неналежного виконання підрядних робіт за договором.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд відмовляє у задоволені вимог за зустрічним позовом в частині стягнення штрафу в розмірі 947 097,91 грн. як безпідставних.
Публічне акціонерне товариство «Київметробуд» надало апеляційному суду заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 836 від 11 жовтня 2011 року, в якій повідомив про те, що він неодноразово під час розгляду справи судом першої інстанції робив усні заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог по первісному та зустрічному позовам, а також, керуючись ст. 601 Цивільного кодексу України, повідомив про зарахування зустрічних однорідних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн Груп» та Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» у розмірі 2 193 934,83 грн. До заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог ПАТ «Київметробуд» додало докази відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн Груп» за місцезнаходженням
Згідно із ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Таким чином, закон не виключає можливості здійснення відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог в процесі судового розгляду. Відповідна заява відповідача надана апеляційному суду в письмовій формі.
Загальна сума грошових вимог, які виникли у Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн груп» до Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» з умов договору субпідряду 18/002 від 02 січня 2008 року, становить 2 193 934,83 грн.
Загальна сума грошових вимог, які виникли у Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн груп» з умов договору субпідряду 18/002 від 02 січня 2008 року, становить 36 792 000,00 грн., яка зменшена судом до 3 151 311,78 грн.
Отже, вимоги сторін є однорідними. Разом з тим, строк виконання зобов'язання із сплати вартості виконаних підрядних робіт настав. Відповідно до умов договору щодо сплати настав й строк сплати пені за порушення умов договору у обох сторін.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України строк сплати розміру боргу з урахуванням 3 % річних та індексу інфляції настав для Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» з моменту звернення до нього з відповідною вимогою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн Груп».
Таким чином, між сторонами існують зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, а ПАТ «Київметробуд» вчинив дії, передбачені ст. 601 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відтак, випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог, передбачені статтею 602 ЦК України, за даних обставин відсутні.
Установивши наявність умов, встановлених ст. 601 ЦК України, та відсутність обставин, встановлених ст. 602 ЦК України, за яких зарахування зустрічних однорідних вимог не допускається, апеляційний суд вважає таким, що відповідає вимогам закону, вчинений Публічним акціонерним товариством «Київметробуд» односторонній правочин заява про зарахування зустрічних однорідних вимог № 836 від 11 жовтня 2011 року на суму 2 193 934,83 грн. за договором субпідряду № 18/002 від 02 січня 2008 року.
Відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Правовим наслідком зарахування зустрічних однорідних вимог є припинення зобов'язання. Відтак, з моменту вчинення Публічним акціонерним зобов'язанням «Київметробуд» зарахування зустрічних однорідних вимог припинилися матеріальні правовідносини за зустрічними грошовими зобов'язаннями між сторонами за договором в розмірі 2 193 934,83 грн.
З огляду на вищезазначене, Господарський суд міста Києва при прийняті рішення від 02 вересня 2011 року у справі № 59/81 допустив порушення норм матеріального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн Груп» не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» підлягає задоволенню частково, а рішення Господарського суду міста Києва скасуванню та прийняттю нового рішення, яким провадження у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн Груп» до Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» припинити; провадження у справі за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн Груп» в частині стягнення пені у розмірі 2 193 934,83 грн. припинити; зустрічний позов задовольнити частково, а саме вимоги за зустрічним позовом в частині стягнення пені, які не були зараховані як однорідні зустрічні вимоги, в розмірі 957 376,96 грн. задовольнити, а в частині вимог зустрічного позову про стягнення штрафу в розмірі 947 097,91 грн. - відмовити.
Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування чи зміни рішення, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції, покладаються: при відмові в позові - на позивача.
Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта, а при задоволенні апеляційної скарги - на іншу сторону. Керуючись ст. ст. 49, 80. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн Груп» залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» задовольнити частково.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2011р. у справі № 59/81 скасувати та прийняти нове рішення.
Припинити провадження у справі № 59/81 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн Груп» до Публічного акціонерного товариства «Київметробуд».
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8, код ЄДРПОУ 01387432) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн Груп» (04074, м. Київ, вул. Сокальська, 4, код ЄДРПОУ 33544164) 21 940 (двадцять одна тисяча дев'ятсот сорок) гривень 00 копійок державного мита за розгляд справи у суді першої інстанції та 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Припинити провадження у справі № 59/81 за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн Груп» в частині стягнення пені у розмірі 2 193 934 (два мільйони сто дев'яносто три тисячі дев'ятсот тридцять чотири) гривні 83 копійки.
Позовні вимоги за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн Груп» задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн Груп» (04074, м. Київ, вул. Сокальська, 4, код ЄДРПОУ 33544164) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8, код ЄДРПОУ 01387432) 957 376 (дев'ясот п'ятдесят сім триста сімдесят шість) гривень 96 копійок пені, 2 127 (дві тисячі сто двадцять сім) гривень 79 копійок державного мита за розгляд справи у суді першої інстанції та 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позовних вимог за зустрічним позовом відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Будлайн Груп» (04074, м. Київ, вул. Сокальська, 4, код ЄДРПОУ 33544164) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8, код ЄДРПОУ 01387432) 1 421 (одна тисяча чотириста двадцять одна) гривня 39 копійок державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
5. Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи № 59/81 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді