01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.10.2011 № 10/211
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів:
при секретарі судового засідання Шапконюк Ю.О.,
від позивача -Войцех В.І. -директор, довідка з ЄДР №002659 від 17.07.2008 року,
від відповідача -ОСОБА_2, довіреність б/н від 29.06.2011 року,
розглянувши апеляційну скаргу
фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
на рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2010 року
у справі №10/211 (суддя Котков О.В.)
за позовом приватного підприємства «ЛІКОМ», м. Київ,
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Київ,
про стягнення заборгованості, -
встановив:
У червні 2010 року ПП «ЛІКОМ»(далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ФОП ОСОБА_3 (далі -відповідач) про стягнення заборгованості. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору суборенди кавових автоматів моделі H/7»в кількості 2 (два) шт. в частині сплати орендних платежів.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.07.2010 року у справі №10/211 позов ПП «ЛІКОМ»задоволено. Зобов'язано ФОП ОСОБА_3 повернути ПП «ЛІКОМ»кавові автомати моделі H/7»в кількості 2 (два) шт. з адреси установки: м. Київ, проспект 40 річчя Жовтня 70, що були надані в суборенду за договором №239/с від 27.09.2008 року. Присуджено до стягнення з ФОП ОСОБА_3 з будь-якого її рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь ПП «ЛІКОМ», на будь-який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, суму основного боргу у розмірі 2 460,00 грн., штраф -41 900,00 грн., державне мито -528,60 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -236,00 грн. Вирішено повернути з Державного бюджету України ПП «ЛІКОМ» зайво сплачене державне мито у розмірі 14,93 грн.
При прийнятті рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про порушення відповідачем умов укладеного договору суборенди в частині сплати орендних платежів, відтак, обґрунтованість позовних вимог про повернення орендованого майна, стягнення заборгованості з орендної плати та штрафу.
Не погодившись із вказаним рішенням, ФОП ОСОБА_3 звернулась до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2010 року у справі №10/211 та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що вона сплачувала орендні платежі за усною домовленістю з позивачем в готівковій формі без оформлення квитанцій чи розписок, а тому стверджує, що заборгованість перед ПП «ЛІКОМ»відсутня. Також, як зазначає відповідач, вона вже повернула позивачеві орендоване майно, а невчасне повернення відбулося не з ї вини, тому відсутні підстави для стягнення штрафу. Також відповідач вказує на те, що її не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, а тому спірне рішення повинно бути скасоване на підставі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
У своєму відзиві позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та вважає спірне рішення обґрунтованим, просить суд залишити його без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 року у справі №10/211 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 на рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2010 року у справі №10/211 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 20.09.2011 року.
20.09.2011 року справу №10/211 було знято з розгляду та призначено на 18.10.2011 року, про що повідомлено сторін шляхом надсилання відповідних довідок.
В судовому засіданні 18.10.2011 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд їх задовольнити. Представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 26.08.2008 року між ТОВ «Нестле Україна»(орендодавець) та ПП «ЛІКОМ»(орендар) було укладено договір оренди ФС №26/08/08-1, за яким орендодавець надає за плату орендарю в тимчасове користування кавові автомати, при необхідності супутнє додаткове устаткування, включаючи до них відповідні документи, за умовами даного договору, а також згідно актів прийому-передачі, оформленими сторонами під час кожної передачі автоматів, Вартість автоматів, що передаються в оренду вказується в акті прийому-передачі.
Згідно п. 1.2 договору орендар гарантує своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату (орендну плату) згідно з умовами даного договору, а також використовувати вказані автомати для приготування і продажу кави та інших напоїв із інгредієнтів, вказаних у додатку №1, або надавати автомати третім особам для такого ж використання на основі відповідних договорів суборенди, в порядку та на умовах встановлених даним договором.
27.11.2008 року за договором оренди ФС №26/08/08-1 від 26.08.2008 року, ТОВ «Нестле Україна»передало ПП «ЛІКОМ»обладнання: Sagoma в кількості 1 шт., інвентарний номер 70010003638, серійний номер 04220012, Sagoma в кількості 1 шт., інвентарний номер 70010004840, серійний номер 05030067, Sagoma в кількості 70010005410, серійний номер 05100004, Sagoma в кількості 1, інвентарний номер 70010005795, серійний номер 05100052, серійний номер 05100052, Sagoma в кількості 1, інвентарний номер 70010011740, серійний номер 07120061, що вбачається з відповідного акту прийому-передачі обладнання.
27.09.2008 року між ПП «ЛІКОМ»(орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (суборендар) було укладено договір суборенди №239/с (далі -договір), згідно умов якого орендодавець зобов'язувався надати суборендареві за плату у тимчасове користування кавові автомати (надалі -автомати), які належать ТОВ «Нестле Україна», для приготування кави та гарячих напоїв, що мають використовувати винятково продукцію, вироблену компанією e»(далі -інгредієнти), що поставляються орендодавцем згідно договору купівлі-продажу і супутнє додаткове устаткування (далі -опції) у кількості та комплектації, яку визначено в акті прийому-передачі, що є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Стаття 759 Цивільного кодексу України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно п. 2.1 договору розмір орендної плати за користування автоматами та опціями встановлений у додатку №3 до договору.
Орендна плата за торговельні автомати на місяць становить ma H/7»- 341,67 грн., ПДВ -68,33 грн., всього з ПДВ 410,00 грн.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що внесення орендних платежів здійснюється суборендарем незалежно від результатів господарської діяльності щомісяця шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця до 5 (п'ятого) числа кожного місяця за поточний місяць. Обов'язок внесення суборендарем орендних платежів наступає з дати підписання акту прийому-передачі орендованого майна.
Сторонами підписано акт прийому-передачі від 10.12.2008 року, за яким орендодавець передав, а суборендар прийняв у строкове платне користування наступні матеріальні цінності: Sagoma H/7 в кількості 1, серійний номер 05100004, Sagoma H/7 серійний номер 05100052.
Згідно з ч. ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, відповідач зобов'язаний згідно умов договору суборенди перераховувати позивачеві до 5 (п'ятого) числа кожного місяця за поточний місяць на рахунок позивача кошти в розмірі 820,00 грн.
Як стверджує позивач, за період з червня місяця по серпень місяць 2009 року відповідач не здійснила оплату за оренду кавових автоматів, станом на 08.06.2010 року має прострочену заборгованості у розмірі 2460,00 грн.
Позивач надав суду докази надіслання відповідачеві претензії №22/01 від 22.04.2010 року з вимогами про сплату заборгованості за договором суборенди №239/с від 27.09.2008 року у розмірі 3360,00 грн. та повернення кавових автоматів моделі Sagoma/7 в кількості 2 шт., а саме поштовий чек №9314 від 23.04.2010 року.
Відповідачем не надано суду доказів в порядку ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження здійснення розрахунку з позивачем за договором суборенди, а тому висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 2460,00 грн. боргу колегія суддів апеляційного господарського суду вважає законним та обґрунтованим.
Разом з тим, відповідно до п. 4.1.6 договору суборендар зобов'язаний на першу вимогу повернути автомати орендодавцеві у справному і чистому стані протягом 5-ти (п'яти) днів у випадку: розірвання/припинення дії даного договору, порушення умов, зазначених у п. п. 2.3, 3.3, 4.1.1, 4.1.3, відсутність автоматів на затвердженому орендодавцем місці, заборгованості по орендній платі за автомати (п. 2.2 договору).
31.08.2009 року позивач надіслав відповідачу повідомлення про розірвання договору суборенди у зв'язку з порушенням умов п.п. 2.3, 3.3, 4.1.1, 4.1.3 договору, в якому викладено вимоги про сплату заборгованості та повернення кавових автоматів. Факт надсилання вказаного повідомлення на адресу відповідача підтверджують опис вкладення у цінний лист та поштовий чек №6340 від 31.08.2009 року.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач повернув позивачеві кавові автомати H/7»в кількості 2 шт. Отже, відповідач порушив умови п. 4.1.6 договору, а тому колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про зобов'язання відповідача повернути кавові автомати моделі H/7»в кількості 2 шт. з адреси установки.
Поряд із тим, як вбачається з позову, позивач просив суд стягнути з відповідача 456,33 грн. пені за прострочення останнім виконання грошових зобов'язань за договором суборенди.
Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.
Однак, резолютивна частина рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2010 року у справі №10/211 не містить висновку щодо вимог позивача про стягнення 456,33 грн. пені
Пункт 1-1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Позивачем було подано суду письмову заяву про відмову від позову в частині стягнення 456,33 грн. пені, яка, згідно мотивувальної частини спірного судового рішення, була прийнята судом. Тобто, спір в цій частині між сторонами спору відсутній, а провадження у справі в частині стягнення 456,33 грн. пені підлягає припиненню.
Отже, враховуючи заяву позивача про часткову відмову від позову та положення п. 1-1) ч. 1 ст. 80, п. 4) ч. 1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла до висновку про зміну рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2010 року у справі №10/211, оскільки його резолютивна частина не містить висновку щодо вимог позивача про стягнення 456,33 грн. пені.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 41 900,00 грн. штрафу з огляду на наступне.
Як вбачається з акту прийому-передачі від 10.12.2008 року обладнання, згідно якого відповідач отримала від позивача кавові автомати H/7», вартість одного автомата H/7»становить 20 950,00 грн.
Згідно п. 7.6 договору сторони погодили, що у випадку порушення суборендарем строків повернення орендодавцю автомата суборендар сплачує на користь орендодавця штраф у розмірі вартості автомату.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, на момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів повернення позивачеві орендованого майна. Тому, на переконання суду апеляційної інстанції, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 41 900,00 грн. (вартість одного кавового автомату -20 950,00 грн., відповідачем не повернуто 2 кавових автомати - 20 950,00 грн. х 2 = 41 900,00 грн.) на підставі п. 7.6. договору.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевим господарським судом правомірно присуджено до стягнення з відповідача 41 900,00 грн. штрафу за несвоєчасне повернення обладнання в розмірі вартості двох кавових автоматів H/7».
Підсумовуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду, керуючись ст. ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, дійшла до висновку про зміну рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2010 року у справі №10/211.
Керуючись статями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
постановив:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2010 року у справі №10/211 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2010 року у справі №10/211 змінити.
3. Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2010 року у справі №10/211 викласти в наступній редакції:
«1. Провадження у справі в частині стягнення 456,33 грн. пені припинити.
2. Позов задовольнити.
3. Зобов'язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_3 (01021, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) повернути приватному підприємству «ЛІКОМ»(03124, м. Київ, пров. Радищева, буд. 3, код 30638249) кавові автомати моделі H/7»в кількості 2 (два) шт. з адреси установки: м. Київ, проспект 40 річчя Жовтня 70, що були надані в суборенду за договором №239/с від 27.09.2008 року.
4. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (01021, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь приватного підприємства «ЛІКОМ»(03124, м. Київ, пров. Радищева, буд. 3, код 30638249) суму основного боргу у розмірі 2 460,00 грн., 41 900,00 грн. штрафу, 528,60 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Повернути з Державного бюджету України приватному підприємству «ЛІКОМ»(03124, м. Київ, пров. Радищева, буд. 3, код 30638249) зайво сплачене державне мито у розмірі 14,93 грн.».
4. В решті рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2010 року у справі №10/211 залишити без змін.
5. Справу №10/211 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді