01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.10.2011 № 20/155
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів:
при секретарі:
за участю представників
позивача: ОСОБА_1. - дов. від 05.08.2011р.;
відповідача-1: не з'явились;
відповідача-2: ОСОБА_2 - дов. б/н від 17.01.2011р.;
відповідача-3: не з'явились;
третьої особи: не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державного підприємства „Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України”
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 09.09.2011р.
у справі №20/155 (суддя Палій В.В.)
за позовом Глаксо Груп Лімітед (Glaxo Group Limited)
до 1) Ципла Лтд (Cipla Ltd.)
2) Державного підприємства „Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України”
3) Міністерства охорони здоров'я України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог
на предмет спору Державна митна служба України про захист порушеного права інтелектуальної власності
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2011р. у справі №20/155 задоволено клопотання Глаксо Груп Лімітед (Glaxo Group Limited) про вжиття заходів до забезпечення позову. До вирішення спору по суті вжито заходи до забезпечення позову, а саме: заборонено Державному підприємству „Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України” вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів на лікарський засіб „АБАМУН” (реєстраційне посвідчення №UА/6432/01/01, в тому числі і такі, що мають наслідком зміну назви лікарського засобу, його виробника, власника реєстраційного посвідчення, номера реєстраційного посвідчення. Заборонено компанії Ципла Лтд (Cipla Ltd.) вводити в цивільний обіг (в тому числі, продавати, міняти, вчиняти інші дії, спрямовані на реалізацію) на території України лікарський засіб „АБАМУН”, таблетки, вкриті оболонкою по 300 мг, №30 (реєстраційне посвідчення №UA/6432/01/01). Заборонено Державній митній службі України здійснювати митне оформлення лікарського засобу «АБАМУН», таблетки, вкриті оболонкою по 300 мг, №30 (реєстраційне посвідчення №UА/6432/01/01) виробництва Ципла Лтд (Cipla Ltd.).
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, відповідач-2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2011 р. у справі №20/155, мотивуючи це тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, внаслідок чого вжито заходів забезпечення позову за відсутності правових підстав для цього.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2011р. апеляційну скаргу відповідача-2 було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.03.2009р.
14.10.2011р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів відповідача-2.
17.10.2011р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи, судове засідання по якій призначено на 17.10.2011р., без участі представника Ципла Лтд (Cipla Ltd).
Колегія суддів задовольнила вказане клопотання відповідача-1.
17.10.2011р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання, в якому просив суд:
- здійснити належне повідомлення відповідача-1, який є іноземною юридичною особою, про розгляд Київським апеляційним господарським судом справи №20/155 з урахуванням вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965);
- відкласти розгляд справи щонайменше на шість місяців для забезпечення належного повідомлення відповідача-1.
Колегія суддів вирішила відмовити в задоволенні вищевказаного клопотання позивача, з наступних підстав. Передусім слід зазначити, що участь у судовому засіданні, подання письмових пояснень, клопотань, доказів та інше є процесуальним правом сторони, визначеним в ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Як уже зазначалось вище, 17.10.2011р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи, судове засідання по якій призначено на 17.10.2011р., без участі представника Ципла Лтд (Cipla Ltd). Тобто, відповідач-1 належним чином був повідомлений про розгляд даної справи Київським апеляційним господарським судом, однак не визнав за необхідне направляти свого представника у судове засідання, звернувшись до суду з відповідним клопотанням. Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів не вбачає перешкод для здійснення розгляду справи за наявними у ній матеріалами та за участю присутніх у засіданні представників сторін, тому підстави для задоволення клопотання позивача відсутні.
Представник відповідача-2 у судовому засіданні 17.10.2011р. підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити та скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2011р. у справі №20/155.
Представник позивача у судовому засіданні 17.10.2011р. заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд в задоволенні скарги відмовити та залишити без змін оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду як таку, що прийнята з дотриманням норм процесуального права.
Представники відповідача-3 та третьої особи в судове засідання 17.10.2011р. не з'явились, про причини нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв, клопотань або пояснень з приводу обставин, викладених в апеляційній скарзі, не надали.
Оскільки явка представників сторін та третьої особи у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін та третьої особи про місце, дату та час судового розгляду, а також приймаючи до увагу обмеженість строків розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду і відсутність клопотань щодо продовження цього строку з боку сторін, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу у відсутності представників відповідача-3 та третьої особи за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Глаксо Груп Лімітед (Glaxo Group Limited) (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Ципла Лтд (Cipla Ltd.) (далі - відповідач-1), Державного підприємства „Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України” (далі - відповідач-2), Міністерства охорони здоров'я України (далі - відповідач-3), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державної митної служби України (далі - третя особа) про захист порушеного права інтелектуальної власності на винахід „ГЕМІСУЛЬФАТ (1S, 4R) - ЦИС - 4 - (2 - АМІНО - 6 - (ЦИКЛОПРОПІЛАМІНО) - 9Н - ПУРИН - 9 - ІЛ) - 2 - ЦИКЛОПЕНТЕН - 1 - МЕТАНОЛУ АБО ЙОГО СОЛЬВАТ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ” за патентом України №56231 від 15.05.2003 року. Позивач просив Господарський суд міста Києва:
- зобов'язати відповідача-1 припинити порушення прав позивача на винахід „ГЕМІСУЛЬФАТ (1S, 4R) - ЦИС - 4 - (2 - АМІНО - 6 - (ЦИКЛОПРОПІЛАМІНО) - 9Н - ПУРИН - 9 - ІЛ) - 2 - ЦИКЛОПЕНТЕН - 1 - МЕТАНОЛУ АБО ЙОГО СОЛЬВАТ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ” за патентом України № 56231;
- визнати недійсним висновок відповідача-2 про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу „АБАМУН” у формі таблеток, вкритих оболонкою, по 300 мг, №30;
- визнати недійсним Наказ відповідача-3 від 19.04.2007р. №195 „Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали” в частині державної реєстрації на ім'я Ципла Лтд. лікарського засобу „АБАМУН” у формі таблеток, вкритих оболонкою, по 300 мг, №30;
- визнати недійсним реєстраційне посвідчення UA/6432/01/01 від 19.04.2007р. на лікарський засіб „АБАМУН”, таблетки, вкриті оболонкою, по 300 мг, №30.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2011р. було порушено провадження у справі №20/155 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 19.09.2011р.
07.09.2011р. через Відділ документального забезпечення Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони:
- третій особі здійснювати митне оформлення лікарського засобу „АБАМУН” виробництва відповідача-1 (реєстраційне посвідчення UA/6432/01/01);
- відповідачу-2 вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів на лікарський засіб „АБАМУН” (реєстраційне посвідчення UA/6432/01/01);
- відповідачу-1 вводити спірний лікарський засіб в цивільний обіг на території України.
Своє клопотання позивач обґрунтував тим, що невжиття вище перелічених заходів унеможливить виконання рішення суду у даній справі. Окрім того, позивач вважає, що існує небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.
Місцевий господарський суд своєю ухвалою від 09.09.2011р. задовольнив клопотання позивача та вжив заходів забезпечення позову, про які просив позивач. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що протягом розгляду спору у відповідачів існує можливість внесення змін до реєстраційних матеріалів на спірний лікарський засіб, що в свою чергу може призвести до зміни реєстраційного посвідчення та наказу, про визнання недійсними яких заявлені позовні вимоги. У випадку незастосування заходів забезпечення позову, про які клопотав позивач, виконання рішення суду у даній справі може бути утруднене, оскільки за умови зміни реєстраційних даних спірних лікарських засобів (в тому числі зміни назви лікарського засобу, його виробника, власника реєстраційного посвідчення, номера реєстраційного посвідчення) фактично зникне предмет спору у даній справі.
Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про наявність достатніх підстав для вжиття заходів до забезпечення позову помилковим, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
В ч.1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
З вищенаведеного вбачається, що єдиною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які можуть зумовити утруднення або неможливість виконання рішення господарського суду.
Виходячи з положень ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, випливає, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Окрім того, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення позову прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Аналогічна позиція викладена в Роз'ясненнях Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, Інформаційному листі від 12.12.2006р. №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову”, Постанові Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” від 22.12.2006р. №9.
Натомість, позивачем не було надано доказів на підтвердження викладеного в заяві про вжиття заходів забезпечення позову, зокрема, щодо обставин, наявністю яких він обґрунтовує застосування певного заходу до забезпечення позову.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду, необхідність вжиття заходів до забезпечення позову місцевий господарський суд обґрунтовує тим, що здійснивши державну реєстрацію спірного лікарського засобу, відповідач-3 фактично дозволив відповідачу-1 реалізовувати на території України даний лікарський засіб. Натомість, поза увагою суду залишилось те, що позивач не надав доказів, які б свідчили про факт реалізації відповідачем-1 лікарського засобу „АБАМУН” на території України або доказів, які б свідчили про те, що лікарський засіб „АБАМУН” знаходиться у цивільному обігу.
Тобто, всупереч вимогам ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, судом першої інстанції не зазначено в чому саме полягає небезпека для прав та інтересів позивача, а також не наведено обставин, які б унеможливлювали чи утруднювали виконання рішення суду по справі №20/155, тоді як згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні, тому клопотання позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про невірне застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинами справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин, апеляційна скарга Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 09.09.2011р. у справі №20/155 про вжиття заходів забезпечення позову - скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32-34, 66, 67, 75, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства „Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України” задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2011р. у справі №20/155 про вжиття заходів забезпечення позову скасувати. В задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
3. Матеріали справи №20/155 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.
Головуючий суддя
Судді