01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.10.2011 № 40/107
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів:
при секретарі:
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Волинської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»
на рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2011р.
по справі № 40/107 (суддя Пукшин Л.Г.)
за позовом Державного підприємства «Волинський науково-дослідний та проектний інститут
землеустрою»
до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі
Волинської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного
земельного кадастру»
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Регіональне відділення Фонду державного майна України по волинській області
про стягнення 30940,22 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - дов. № 1158 від 17.10.2011р.
від відповідача : ОСОБА_2 - дов. № 617 від 06.05.2011р.
від третьої особи не з"явились
Державне підприємство «Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Волинської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (надалі - відповідач, апелянт) про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 30940,22 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.06.2011р. у справі № 40/107 позовні вимоги задоволенні частково.
Стягнуто з Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” на користь Державного підприємства „Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” суму заборгованості по орендній платі в розмірі 2 205 грн. 77 коп., 3 % річних в сумі 172 грн. 56 коп., інфляційні нарахування в сумі 717 грн. 50 коп. за договором оренди № 168 від 20.12.04; суму заборгованості в розмірі 13 617 грн. 70 коп., 3 % річних в сумі 1 054 грн. 43 коп., інфляційні нарахування в розмірі 4 339 грн. 87 коп. за договором № 1 від 01.07.04.
Стягнуто з Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” на користь Державного підприємства „Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” витрати по сплаті державного мита в сумі 221 грн. 08 коп., 167 грн. 56 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2011р у справі № 40/107 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2011 апеляційну скаргу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Волинської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 18.10.2011р.
Встановлено, що в судове засідання 18.10.2011р. представник третьої особи не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Через відділ документального забезпечення 06.10.2011р. представником позивача був поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
20.12.04 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області (третя особа) та Державним підприємством „Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах”, що змінило своє найменування на Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру", (відповідач) було укладено договір оренди державного нерухомого майна № 168.
Відповідно до п.1.1 договору оренди № 168 від 20.12.04 (далі -договір) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину приміщення адміністративної будівлі, загальною площею 157,10 кв.м., яке розташовано за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 63, що знаходиться на балансі ДП „Волинський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”.
Майно передається в оренду з метою використання орендарем приміщення для розміщення офісу (п. 1.3 договору).
Згідно з п. 10.1 договору оренди його укладено строком на 11 місяців, з 01.07.04 до 01.06.05.
Відповідно до п.10.5 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця , договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Як вбачається з матеріалів справи строк дії договору неодноразово продовжувався за згодою сторін.
Відповідно до п. 5.2. договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно з п. 3.1 договору (з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 1 від 21.05.07) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 і становить без ПДВ за січень місяць 2007 р.: 1783,48 грн. Орендна плата за наступний місяць оренди (лютий 2007 року) визначається коригуванням розміру орендної плати за січень 2007 року на індекс інфляції за лютий місяць 2007 року.
Відповідно до п.3.3 договору орендна плата перераховується орендарем щомісячно в термін не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним і спрямовується -70 % від суми орендної плати до Державного бюджету, а 30 % від суми орендної плати на рахунок балансоутримувача.
01.07.04 позивач за актом прийому-передачі передав відповідачу зазначене нерухоме майно.
20.02.2009 відповідач повернув позивачеві за актом приймання-передачі державного нерухомого майна об'єкт оренди частину приміщення адміністративної будівлі, загальною площею 157,10 кв.м., яке розташовано за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 63.
Відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо перерахування орендної плати за договором оренди № 168 від 20.12.2004, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 2861,72 грн., а саме: за лютий 2008 року -655,95 грн (рахунок № СФ-0000036 від 11.03.08), за березень 2008 року -680,88 грн. (рахунок № СФ-0000050 від 08.04.08), за квітень 2008 року -701,99 грн (рахунок № СФ-0000064 від 08.05.08), за грудень 2008 року -822,9 грн (рахунок № СФ-0000003 від 30.01.09).
Факт наявності заборгованості зі сплати орендної плати згідно умов договору оренди № 168 від 20.12.04 в сумі 2861,72 грн. відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних платежів відповідачем суду не надано.
01.07.04 між позивачем (балансоутримувач) та відповідачем (орендар) було укладено договір № 1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі -договір № 1).
Відповідно до п.1.1 договору № 1 балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Винниченка, 63, загальною площею 1020 кв.м.., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт, пропорційно займаної ним площі в цій будівлі, за відсутності лічильників по обліку спожитих послуг окремим споживачем.
Згідно з п. 1.2 договору № 1 орендар користується приміщенням, яке складається з двох кімнат, загальною площею 157,1 кв.м.
Пунктом 2.1 договору № 1 з урахуванням змін, що внесені додатковою угодою від 30.12.07 визначено, що балансоутримувач зобов'язується забезпечити, зокрема, виконання всього комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території та створенню необхідних умов мешкання в ній і здійснення господарської діяльності, надання орендарю комунальних та інших послуг по діючим розцінкам і тарифам, в т.ч. по обслуговуванню погодженого з балансоутримувачем технічного обладнання приміщення, інформування орендаря про зміни витрат на утримання будівлі і тарифів на послуги, охорону приміщень.
Відповідно до п.2.2.3 договору № 1 орендна плата перераховується в термін до 25-го числа поточного місяця.
До договору додається розрахунок щомісячних платежів за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача.
Як вбачається з розрахунку до договору № 1 від 01.07.04 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю Волинська регіональна філія державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” на 2008 рік щомісячно відповідачем підлягають відшкодуванню витрати позивача на суму 5157,60 грн., в т.ч. податок на землю -67,11 грн, електроенергія -508,21 грн, тепло -602,69 грн, водопостачання -78,67 грн. ЖЕН -22,11 грн, санстанція -26,99 грн, вивезення сміття -36,61 грн, зарплата сторожів на нарахування га з/п -840,81 грн, послуги електрика -50,15 грн, інше (ремонт, знос) -2064,65 грн.
Згідно з п. 5.1 договору № 1 його укладено строком на 1 рік, з 01.07.04 до 30.06.05. включно.
Відповідно до п.5.4 договору № 1 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця , договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Строк дії договору неодноразово продовжувався за згодою сторін.
Відповідачем не надано доказів щодо зміни умов або визнання цього договору не дійсним. Не надано також належних та допустимих доказів того, що відповідач у спірний період просив у позивача розшифровку витрат по цьому договору.
Відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договором № 1 від 01.07.04 щодо відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг перерахування позивачеві.
В матеріалах справи наявні рахунки-фактури зі сплати комунальних та інших платежів за договором № 1 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю на загальну суму 55818,21 грн.
В грудні 2008 року позивачем було проведено коригування вартості комунальних та інших послуг, що підлягало відшкодуванню відповідачем, за період січень-листопад 2008 на 7 548 грн.
Відповідачем було сплачено відшкодування вартості комунальних та інших послуг на загальну суму 37 092,8 грн.
Факт наявності заборгованості за договором № 1 від 01.07.04 в сумі 18 725,41 грн. (55 818,21 грн. -37092,80 грн.) відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних платежів відповідачем суду не надано.
Твердження відповідача про необґрунтованість включення позивачем до рахунків, що виставлялись до сплати орендарю, сум, що передбачені пунктами „інше (ремонт, знос)” та „зарплата сторожів”, не приймаються до уваги, оскільки вказані пункти містяться в розрахунку до договору № 1 від 01.07.04, який є невід'ємною частиною договору, а отже був погоджений сторонами. Крім того, додатковою угодою від 30.12.07 до договору № 1 від 01.07.04 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю сторони доповнили перелік послуг, надання яких позивач зобов'язаний забезпечити пунктом 2.1.5 -охорона приміщень.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
28.03.11 позивач звернувся з даною позовною заявою до суду та просив стягнути з відповідача заборгованість, що виникла за період з січня 2008 по лютий 2009 року.
Під час розгляду справи відповідач подав заяву про застосування позовної давності та наслідків її спливу.
Зважаючи на те, що строк позовної давності з вимог позивача про стягнення заборгованості за період з 01.01.08 по 27.03.08 сплив на момент звернення до суду, а відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності до вимог у цій частині, суд, керуючись ст. 267 ЦК України, відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині заборгованості, строк сплати якої настав до 27.03.08, а саме вимоги про: стягнення орендної плати за лютий 2008 року в сумі 655,95 грн., стягнення заборгованості з відшкодування витрат балансоутримувача за січень-березень 2008 року в сумі 5107,71 грн.
Колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 2205,77 грн. (2861,72 грн. -655,95 грн.) та заборгованості з відшкодування витрат балансоутримувача в сумі 13617,70 грн. (18725,41 грн. -5107,71 грн.) підлягають задоволенню.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 231,59 грн. -3 % річних та 1009,40 грн. інфляційних нарахувань за договором оренди № 168 від 20.12.04, та 1520,28 грн. -3 % річних та 6588,96 грн. інфляційних нарахувань за договором № 1 від 01.07.04.
Згідно з п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Місцевим судом здійснено перерахунок розміру інфляційних нарахувань та 3 % річних за договором оренди № 168 від 20.12.04 та за договором № 1 від 01.07.04.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 2205,77 грн., 3 % річних в сумі 172,56 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 717,50 грн. за договором оренди № 168, а також заборгованості в сумі 13617,70 грн., 3 % річних в сум 1054,43 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 4339,87 грн. за договором № 1 від 01.07.04, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апелянтом (відповідачем) не наведено суду будь-яких доводів та не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б по суті спростовували висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення.
Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2011р. у справі № 40/107.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Волинської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2011р. у справі № 40/107 - без змін.
2. Матеріали справи № 40/107 повернути до Господарського суду м. Києва.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді