01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.10.2011 № 30/174
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів:
за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 20.10.2011 року
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства «Родинна злагода» на рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2011 року
по справі № 30/174 (суддя Ващенко Т.М.)
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області
до приватного підприємства «Родинна злагода»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головний навчальний центр «Зелена Буча» Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»
про розірвання договору оренди,-
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.08.2011 року по справі № 30/174 позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області задоволено повністю. Розірвано Договір оренди індивідуально визначеного майна (обладнання), що належить до державної власності № 144 від 17.03.2005 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та приватним підприємством «Родинна злагода». Зобов'язано приватне підприємство «Родинна злагода» повернути майно - частину нежитлового приміщення їдальні, площею 283,4 кв.м. Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області, шляхом виселення та підписання акту приймання-передачі. Стягнуто з Приватного підприємства «Родинна злагода» в доход Державного бюджету України 85,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, приватне підприємство «Родинна злагода» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, з урахуванням уточненої апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення суду, яким у позові відмовити повністю. В своїх доводах відповідач посилався на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2011 року по справі № 30/174 прийнято до провадження апеляційну скаргу ПП «Родинна злагода» та призначено розгляд справи у судовому засіданні.
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області на підставі ст. 96 ГПК України надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2011 року у справі № 30/174 відмовити повністю, рішення залишити без змін.
Головним навчальним центром «Зелена Буча» Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на підставі ст. 96 ГПК України надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2011 року у справі № 30/174 відмовити повністю, а рішення суду залишити без змін.
Представник відповідача був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення й підтримав доводи, які викладені в уточненій апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2011 року скасувати і прийняти нове рішення суду, яким у позові відмовити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні надав свої пояснення та просив рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП «Родинна злагода» - без задоволення.
Представник третьої особи в судовому засіданні надав свої пояснення та просив рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП «Родинна злогода» - без задоволення.
Згідно з ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга приватного підприємства «Родинна злагода» підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (Орендодавець) та приватним підприємством «Родинна злагода» (Орендар) укладено Договір оренди індивідуально визначеного майна № 144 (обладнання), що належить до державної власності (далі - Договір). Відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - частину нежитлового приміщення, цоколь площею 283,4 кв.м, розміщене за адресою: Київська область, смт. Буча, вул. Артема, 22, на першому поверсі, яке знаходиться на балансі Головного навчального центру «Зелена Буча» Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», вартість якого визначена експертним шляхом та становить 518 110,00 грн. (т. 1 ст. 14-15 а.с.).
Згідно з п. 3.3 Договору сторонами погоджено, що орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 05 числа наступного місяця, у співвідношенні: 30 % орендної плати -Балансоутримувачу; 70 % орендної плати - до Державного бюджету.
У відповідності до п. п. 5.2, 5.3, 5.4, 5.5, 5.8 Договору, Орендар зобов'язався:
- своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату;
- забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню й псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки;
- своєчасно здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонту орендованого майна;
- застрахувати орендоване майно не менше ніж на його балансову вартість на користь Балансоутримувача, в порядку, визначеному законодавством;
- щомісяця, до 12 числа, надавати позивачу інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою банку).
Як вважає позивач, відповідач належним чином умови договору не виконує, а тому він звернувся до господарського суду із позовом про розірвання договору, зобов»язання повернути майно та виселення.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог чинного законодавства України та умов Договору, відповідачем систематично не виконувались зобов'язання щодо своєчасної сплати орендної плати, надання позивачу інформації про перерахунок орендної плати у встановлений договором термін, відсутність відомостей щодо страхування майна, отримання дозволу від пожежного нагляду та здійснення капітального ремонту приміщення.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.11, ст. 759 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків - є договір, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Відповідно до ч. 1 ст. 12 та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору, а термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Як вбачається із умов Договору від 17.03.2005р. за №144 (п.10.1) сторони погодили строк його дії з 17.03.2005р. по 16.03.2006р. Додатковою угодою №2 від 24.02.2010р. до вказаного Договору оренди сторонами погоджено продовжити строк дії до 14.03.2012р.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1ст.762 КЦ України).
Частиною 3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено обов»язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Судом першої інстанції встановлено, що оплата орендної плати до бюджету за січень, лютий, березень 2005р. була проведена відповідачем лише 05.04.2005р., а за вересень 2007 року - 26.10.2007р., тобто відповідачем несвоєчасно сплачувались орендні платежі на користь позивача.
Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що даний висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи.
Так, відповідно до п.п. 2.1., 10.1. Договору від 17.03.2005р.за №144 орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, а саме з 17.03.2005 року.
Отже, оплата за січень, лютий, березень 2005 року не була проведена у відповідності до цього Договору, оскільки відповідач перебував у приміщенні їдальні (спірне майно), до дати його підписання з дозволу третьої особи, тобто між сторонами існували позадоговірні відносини.
Стосовно несвоєчасної сплати орендної плати за вересень місяць 2007 року, то, на думку колегії суддів, вказана обставина не є істотним порушенням і не свідчить про систематичне невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.
На підставі вищезазначеного та відповідно до ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 18 «Про оренду державного та комунального майна», п.п. 3, 5.1. Договору колегія суддів вважає, що відповідач не порушував свого основного обов'язку щодо своєчасної сплати орендної плати.
Також при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом зазначено, що під час спільної перевірки співробітниками відділу державного пожежного нагляду м. Ірпінь та ДЗ «Ірпінська міська санітарно-епідеміологічна станція» МОЗ України було складено акти обстежень, в яких вказані недоліки господарської діяльності підприємства, серед них, зокрема, встановлено, що ПП «Родинна Злагода» без погодження та укладання відповідного договору оренди самовільно облаштувало літній майданчик на 40 посадочних місць і палатки, де проводиться реалізація пива на розлив.
Вказане твердження спростовується матеріалами справи, оскільки відповідачем надано Договір № 31/08 від 01.06.2008 року, відповідно до якого останній зобов'язався забезпечити комфортні місця для відпочинку, а саме забезпечити майном згідно з Додатком №1 до даного Договору та у визначених місцях, з дозволу третьої особи, розмістити майно, що використовується слухачами, гостями, сторонніми організаціями третьої особи, з метою відпочинку, а не продажу та реалізацією власної чи іншої продукції.
Крім того, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, встановив, що відповідач порушив істотні умови договору оренди, при цьому посилався на висновки сумісної перевірки Ірпінського МРВ БОЗ УБОЗ ГУ МВС України в Київській області, відділом державного пожежного нагляду м. Ірпінь та ДЗ «Ірпінська міська санітарно-епідеміологічна станція» МОЗ України щодо дотримання вимог чинного законодавства ПП «Родинна Злагода».
Відповідно до ч. 4 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», у разі надання на підставі договору оренди чи інших договорів у тимчасове користування приміщень та обладнання за умови збереження виду діяльності та стану цих приміщень від орендаря не вимагається отримання документу дозвільного характеру.
Якщо орендар, орендує приміщення, власник якого вже має дозвіл, то згідно з ч. 13 ст.10 Закону України «Про пожежну безпеку», новостворені підприємства, у тому числі ті, що розміщуються в орендованих приміщеннях, які не змінюють виду своєї діяльності - дозвіл не оформляють.
Однак, у матеріалах справи міститься лист начальника відомчої служби пожежної безпеки генеральної дирекції УДППЗ «Укрпошта» №15-42 від 26.05.2011р., в якому зазначається, що відповідач виконав та усунув виявлені недоліки та здійснює заходи протипожежної безпеки відповідно до п. 5.3. Договору і порушення вимог пожежної безпеки не являється істотною умовою договору оренди, яка передбачена ч.1ст.284 ГК України.
Стосовно відомостей щодо здійснення відповідачем страхування майна у період за 2008 - 2009 років, судова колегія зазначає, що представником відповідача надані договори страхування та копії платіжних доручень, які засвідчують, що договори страхування укладались та вносилась оплата страхової премії своєчасно.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18-1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ч. 1 ч. 2 ст. 776 Цивільного кодексу України, поточний та капітальний ремонт речі, переданої у найм, проводиться наймачем за його рахунок.
Капітальний ремонт проводиться у строк, встановлений договором, якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк, п. 2 ч. 2 ст. 776 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 5.4 Договору, орендар зобов'язується своєчасно здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 08.08.2007р. відповідачем, за необхідністю, систематично, власними силами та коштами проводить поточний ремонт орендованого майна.
Даючи оцінку доказам у справі та доказам, які були надані суду під час розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про відсутність факту невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань.
Частиною другою ст. 651 ЦК України передбачено, що при відсутності згоди (домовленості) сторін про зміну або розірвання договору він може бути змінений чи розірваний на вимогу однієї із сторін лише за рішенням суду за наявності певних підстав, передбачених договором або законом. Однією із таких підстав є істотне порушення договору другою стороною. Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто йдеться про таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. При цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору, має довести наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, діленням другою стороною. Така шкода може бути виражена як у вигляді та (або) упущеної вигоди, так і моральної (немайнової) шкоди.
Згідно з частиною 1 ст.782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Враховуючи вимоги діючого законодавства та з огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав для розірвання договору оренди, зобов'язання повернути майно та виселення відповідача.
Разом з цим, судова колегія не приймає до уваги твердження відповідача про підсудність справи № 30/174 господарському суду Київської області, оскільки предметом спору у даній справі є розірвання договору оренди та зобов'язання повернути орендоване майно, а в силу ч. 1 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні господарських договорів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити грошо тощо. У даному випадку такою особою є відповідач, місцезнаходення якого: м. Київ, проспект Тичини, 19, кв. 29, тому справа № 30/174 віднесена до підсудності господарського суду міста Києва.
Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з нормами статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2011 року прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, і є таким що не відповідає нормам закону.
Таким чином, апеляційна скарга приватного підприємства «Родинна злагода» підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати та прийняти нове рішення суду, яким у позові Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області до приватного підприємства «Родинна злагода» про розірвання договору оренди, зобо»язання повернути майно та виселення відмовити повністю.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства «Родинна злагода» на рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2011 року по справі № 30/174 задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2011 року у справі № 30/174 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким у позові Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області до приватного підприємства «Родинна злагода» про розірвання договору оренди та вилучення майна - відмовити повністю.
3. Матеріали справи № 30/174 повернути до господарському суду міста Києва.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.
Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді