Постанова від 20.10.2011 по справі 10/060-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2011 № 10/060-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів:

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 20.10.2011 року

розглянувши апеляційну скаргу дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» на рішення господарського суду Київської області від 12.07.2011 року

по справі № 10/060-11 (суддя Привалов А.І.)

за позовом дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз»

до дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Фастівський хлібокомбінат»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Бітімпекс-Ойл»

2. Закрите акціонерне товариства «УкрГаз-Енерго»

про стягнення 908,04 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 12.07.2011 року по справі № 10/060-11 відмовлено в позові дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» до дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Фастіський хлібокомбінат» про стягнення заборгованості у розмірі 908,04 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, дочірня компанія «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 12.07.2011 року по справі № 10/060-11 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити. В своїх доводах позивач посилався на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Ухвалами від 09.09.2011 року зазначену вище апеляційну скаргу апеляційним господарським судом було прийнято до провадження, поновлено строк на подання апеляційної скарги та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Ухвалою від 03.10.2011 року апеляційним господарським судом було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на боці позивача - Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України».

Дочірнім підприємством публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Фастівський хлібокомбінат» надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить рішення господарського суду Київської області від 12.07.2011 року по справі № 10/060-11 залишити без змін, а апеляційну скаргу ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» залишити без задоволення.

Представник позивача був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення й підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду Київської області від 12.07.2011 року скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити повністю.

Представники відповідача приймали участь в судовому засідання та надали свої пояснення й заперечили проти доводів, які викладені позивачем в апеляційній скарзі та просили апеляційну скаргу ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

В судове засідання представники третіх осіб не з'явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, які знаходиться в матеріалах справи. Таким чином, неявка третіх осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки учасники судового процесу, які не з'явилися в судове засідання, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась. За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників третіх осіб.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2006 року між дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» (виконавець) та дочірнім підприємством публічним акціонерним товариством «Київхліб «Фастівський хлібокомбінат» (замовник) було укладено договір про транспортування природного газу мережами високого тиску № 27.110/07 (далі -договір, а.с. 11-12).

Пунктом 1.1 договору узгоджено, що виконавець (позивач) зобов'язується протягом 2007 року надати послуги з транспортування природного газу магістральними газопроводами в межах обсягів, зазначених в п. 1.2 цього договору, які мають відповідати обсягам, зазначеним в окремому договорі на постачання природного газу.

Додатковою угодою № 2 до договору внесено зміни до пункту 1.1, а саме - за даним договором виконавець здійснює транспортування природного імпортованого газу; газу видобутого на території України; газу відібраного із підземних сховищ газу; та/ або із ресурсів постачальників, які не мають з ДК «Укртрансгаз» договорів на транспортування природного газу.

Пунктом 2.1.1 договору встановлено, що виконавець зобов'язується забезпечити транспортування природного газу, переданого постачальником, в загальному потоці до мережі ВАТ «Київоблгаз» для подальшої передачі замовнику в межах обсягів, погоджених у п. 1.2 цього договору, при наявності обсягу газу на поточний місяць, затвердженого ПАК «Нафтогаз України» та доведеного до виконавця балансовим відділом об'єднаного диспетчерського управління ДК «Укртрансгаз», й оформити зазначену роботу актами виконання робіт з транспортування газу.

Відповідно до п. 2.2.1 договору, замовник зобов'язується на основі копії акта прийому-передачі природного газу та прийняття послуг з його транспортування розподільчими газопроводами ВАТ «Київоблгаз» не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітнім, оформлювати з виконавцем фактичну вартість наданих послуг з транспортування газу за звітний місяць актом протранспортованого газу. Процедура оформлення акта наступна: копія двостороннього (тристороннього) акту передачі на транспортування газу між замовником та ВАТ «Київоблгаз», надається замовником нарочно або поштою до відділу реалізації газу виконавця. На підставі зазначеної вище копії акта виконавцем виписується акт протранспортованого газу в двох примірниках, які підписуються виконавцем та передаються представнику замовника у службі обліку надання послуг з транспортування газу виконавця нарочно під розпис у реєстрі або надсилаються поштою. Замовник належним чином оформлює акти і один повністю оформлений примірник оригіналу акту замовник повертає нарочно або поштою на адресу виконавця.

Відповідно до п. 3.1 договору та додаткової угоди № 2 про доповнення до договору №27.110/07 від 20.11.2006 року встановлено, що з 1 лютого 2007 року тариф на транспортування природного газу по газотранспортній системі виконавця, відповідно до постанови НКРЕ від 23.05.2006 року № 589 становить 26,60 грн. за 1 000 куб.м., крім того ПДВ - 5,32 грн., всього - 31,92 грн.

Пунктами 4.1. та 4.2 договору сторони погодили, що розрахунок за виконані транспортні послуги проводиться платіжним дорученням на рахунок виконавця згідно з реквізитами, вказаними в розділі 10 цього договору. В платіжному дорученні замовник вказує за яким договором та за який період здійснюється оплата. У випадку, коли замовник у платіжному дорученні не зазначив за яким договором та за який період проводиться оплата, виконавець має право віднести оплату на погашення заборгованості замовника за минулі періоди. Оплата проводиться авансовими платежами в розмірі до 100 % від планового місячного обсягу споживання газу на наступний місяць на підставі рахунку-фактури, що її надає виконавець. У разі відсутності рахунку-фактури на оплату авансових платежів, оплата проводиться на підставі акту протранспортованого газу за звітній місяць до 10 числа місяця, наступного за звітнім. У випадку оплати авансових платежів, замовник до 10 числа місяця, наступного за звітнім, сплачує виконавцю різницю між фактичною вартістю оформлених транспортних послуг та внесеним авансовим платежем за звітній місяць.

Згідно з пунктами 8.1. та 8.2. договору, він набирає чинності з 01 січня 2007 року і діє до 31 грудня 2007 року з урахуванням інших умов цього договору, а в частині фінансових розрахунків - до повного їх завершення. Дія цього договору поширюється також на відносини, які виникли між сторонами до його укладення і не були оформлені іншим договором на транспортування природного газу магістральними газопроводами. У разі, якщо жодна зі сторін договору за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення дії договору не заявить про свій намір розірвати або замінити його, строк дії договору автоматично продовжується на наступний рік і на тих самих умовах, які були передбачені договором (з урахуванням додаткових угод та листів про зміну тарифу).

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що відповідач у квітні 2008 року спожив природного газу в обсязі 23,500 тис.куб.м. Вартість послуг за транспортування природного газу складала 908,04 грн.

Позивач на адресу відповідача направив два примірники акта здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу за квітень 2008 року, проте відповідач відмовився від підписання зазначеного акту та надані послуги не оплатив.

При цьому, судовою колегію досліджено та встановлено той факт, що позивач, в порушення умов п. 2.2.1 договору № 27.110/07 від 20.11.2006 року не надав відповідачу акти приймання-передачі послуг з транспортування газу в строк визначений договірними умовами, а направив ці акти відповідачеві майже через три роки після вказаного періоду (квітень 2008 року).

Отже, свідчення позивача про своєчасність надання відповідачу актів приймання-передачі послуг з транспортування газу є недостовірними та нічим не підтвердженими, оскільки зазначені акти разом з податковими накладними направлені на адресу відповідача листом позивача від 28.02.2011 року листом №584/13 (а.с. 17).

Зазначене свідчить про те, що позивачем не надавалися відповідачу послуги з транспортування газу в період, зазначений ним в позовній заяві, а тому вимога оплатити послуги, які відповідачу не надавалися не є обґрунтованими.

Подані позивачем відомості ВАТ «Київгаз» про споживання природного газу промисловими споживачами за вказаний період (квітень 2008 року) підтверджують лише споживання газу відповідачем, а не обов'язок відповідача сплатити за послуги по транспортуванню газу саме позивачу.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем не надано жодних доказів виконання зі свого боку зобов'язань саме по договору на транспортування природного газу за №27.110/07 від 20.11.2006 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відповідно до договору на постачання природного газу №08-08/г, укладеного між відповідачем та третьою стороною №1 (товариство з обмеженою відповідальністю «Бітімпекс-Ойл») від 10.12.2007 року отримував газ закордонного походження, порядок оплати за транспортування якого визначалось безпосередньо постановою КМУ від 16.01.2007 року №31 «Про внесення змін в Постанову КМУ від 27.12.2001 року №1729», а саме: згідно з абзацом 2 п. 12 вказаної Постанови суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу (третя сторона №2), забезпечують у межах виділених постачальниками планових обсягів природного газу його транспортування відповідно до договорів, укладених із споживачами (крім населення).

Відповідно до абзацу 7 цього ж пункту суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, обмежують або припиняють подачу газу споживачам в установленому порядку у разі неповного проведення розрахунків за спожитий природний газ та надані послуги з його транспортування та розподілу, або для яких постачальником не виділено планових обсягів поставки газу. При цьому відповідальність за наслідки дій з припинення подачі газу несе сторона, яка не виконала умов укладених договорів.

Тобто, зазначеною постановою передбачено обов'язок споживача газу (відповідач) сплачувати постачальнику газу не тільки вартість спожитого газу, але й вартість транспортування цього газу до споживача.

Факт оплати вартості наданого газу та його транспортування до відповідача підтверджується наданими платіжними дорученнями, копії яких були посвідчені в установленому законодавством порядку та надані до господарського суду Київської області.

Таким чином, поставка природного газу закордонного походження у квітні 2008 року фактично здійснювалась третьою стороною №1 з ресурсів третьої сторони №2, між яким були укладені договірні відносини на постачання третьою стороною №1 (ТОВ «Бітімпекс-Ойл») газу своїм споживачам, серед яких був і відповідач.

З вищезазначеного вбачається, що відповідач мав розрахуватися за поставлений газ та вартість його транспортування з ТОВ «Бітімпекс-Ойл», яке в свою чергу, розраховувалось за отриманий газ та сплачувало вартість транспортування цього газу ЗAT «УкрГаз-Енерго», як власнику природного газу закордонного походження.

Так, матеріалами справи підтверджується, що у квітні 2008 року за результатами обліку були складені акти прийому-передачі газу між відповідачем та ТОВ «Бітімекс-Ойл», за якими відповідач у квітні 2008 року спожив 5,67 тис.куб.м. природного газу на загальну суму 7 689,78 грн.

Відповідач розрахувався за поставлений газ з ТОВ «Бітімекс-Ойл» у повному обсязі, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, платіжним дорученням №784 від 04.06.2008 року та обставинами, що встановлені рішенням господарського суду м. Києва у справі № 37/305 від 16.09.2008 року.

Разом з цим, більшу частину, в обсязі 17,83 тис.куб.м. спожитого природного газу у квітні 2008 року, відповідач отримав від ДК «Газ України», на підставі укладеного з останнім договору поставки природного газу №06/08-429 від 26.03.2008 року. За природний газ, отриманий від ДК «Газ України» відповідач сплатив 23 659,16 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 784 від 04.06.2008 року.

Частинами 2, 3 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Нормами статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На переконання судової колегії акт здачі-прийомки протранспортованого газу за квітень місяць 2008 pоку, на який посилається позивач у своїх доводах, не може бути доказом наявності заборгованості за послуги з транспортування газу, оскільки складений на підставі Реєстру за квітень 2008 року Боярського Лінійного виробничого управління газопроводів, який в свою чергу не містить будь-яких відомостей про власника газу та його постачальника.

Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Слід зазначити, що матеріалами справи підтверджується надання відповідачу послуг з транспортування газу у спірний період товариством «Бітімпекс-Ойл», з яким укладено відповідний договір на транспортування та проведення розрахунків за надані послуги у повному обсязі.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення заборгованості з відповідача за послуги з транспортування природного газу у квітні 2008 року за договором на транспортування природного газу № 27.110/07 від 20.11.2006 pоку, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз», викладені в апеляційній скарзі та надані нею докази, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Київської області від 12.07.2011 року прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.

Зважаючи на те, що доводи відповідача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду Київської області від 12.07.2011 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» - без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» на рішення господарського суду Київської області від 12.07.2011 року у справі № 10/060-11 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 12.07.2011 року у справі № 10/060-11 залишити без змін.

3. Справу № 10/060-11 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя

Судді

Попередній документ
19180292
Наступний документ
19180294
Інформація про рішення:
№ рішення: 19180293
№ справи: 10/060-11
Дата рішення: 20.10.2011
Дата публікації: 18.11.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: