01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.10.2011 № 22/203
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Синиці О.Ф.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з'явились,
від відповідача -Чернишев О.О.,
від третьої особи - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з
обмеженою відповідальністю “Екологічна милосердна громада “Добрий Київ”
б/н від 09.09.2011
на рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2011
у справі №22/203
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Екологічна
милосердна громада “Добрий Київ”, м.Київ
до публічного акціонерного товариства “Кредит Європа Банк”, м. Київ
третя особа-товариство з обмеженою відповідальністю “Тегател”, м. Київ
про визнання недійсним договору іпотеки,
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.08.2011 (суддя Самсін Р.І.) відмовлено в задоволенні позову ТОВ “ЕМГ “Добрий Київ” про визнання недійсним договору іпотеки №SME/22-P2 від 28.05.2009, яким забезпечені вимоги ПАТ “Кредит Європа Банк” за договором про надання фінансових послуг № SME/22 від 28.05.2009, укладеного з ТОВ “Тегател”. Як підставу недійсності договору іпотеки позивачем визначено введення його в оману щодо кола поручителів за кредитним договором, а саме: позивач зазначає, що відповідачем не були укладені інші договори забезпечення виконання зобов'язання ТОВ “Тегател” перед банком, передбачені ст. 18 кредитного договору, зокрема, поруки та застави. За умови не укладення інших договорів щодо забезпечення зобов'язання третьої особи перед банком позивач не укладав би з відповідачем спірного договору іпотеки. Суд, враховуючи укладення банком всіх договорів забезпечення кредитного договору відповідно до його умов та надання їх в копіях до матеріалів справи, дійшов висновку, що підстави на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог не свідчать про недійсність спірного договору іпотеки. Крім того, судом зазначено, що матеріали справи не підтверджують факт умисного обману або замовчування обставин відповідачем, які мають істотне значення і наявність їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням позивача укласти угоду на невигідних для нього умовах.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати та прийняти нове, яким визнати недійсним договір іпотеки №SME/22-P2 від 28.05.2009, укладений між позивачем та відповідачем. Апелянт стверджує, про неукладення банком інших договорів забезпечення виконання зобов'язання ТОВ “Тегател” перед банком передбачених ст. 18 кредитного договору, зокрема, поруки та застави, чим введено його в оману щодо дійсного кола поручителів за кредитним договором. Крім того, заявник вказує на те, що рішення суду прийнято за відсутності позивача та третьої особи.
Представники позивача та третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені у письмовій формі належним чином. Крім того, додатково позивача про час та місце засідання було повідомлено телефонограмою від 17.10.2011. Неявка позивача та третьої особи не перешкоджає розгляду скарги. Подальше ж відкладення призведе до затягування її розгляду, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного розгляду скарги.
Перевіривши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
28.05.2009 між ЗАТ “Кредит Європа Банк”-іпотекодержатель (відповідач) (правонаступником якого є ПАТ “Кредит Європа Банк”) та ТОВ “Екологічна милосердна громада “Добрий Київ” - іпотекодавець (позивач), укладено договір іпотеки №SME/22-Р2, відповідно до умов якого іпотекодавець передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку майно на яке, відповідно до законодавства може бути звернено стягнення (п. 1.1 договору іпотеки), який посвідчено нотаріально 28.05.2009 за номером 1837.
Іпотека за вказаним договором забезпечує повне виконання зобов'язань боржника- ТОВ “Тегател” (третя особа) за договором про надання фінансових послуг № SME/22 від 28.05.2009.
Статтею 18, укладеного банком з третьою особою договором про надання фінансових послуг визначено, що кредитна лінія забезпечується: порукою виданою ОСОБА_2; порукою виданою ОСОБА_3; договором застави майнових прав на вклад, який розміщений ОСОБА_1 на вкладному рахунку в банку згідно договору про строковий банківський депозит (резидентів); договором застави товарів в обороті, які належать на праві власності клієнту; договором іпотеки нежилих приміщень з ТОВ “Спільне підприємство “Моніка”, які розміщені в місті києві по вул. Микільсько-Слобідська, буд.2 та договором іпотеки нежилих приміщень з ТОВ “Екологічна милосердна громада “Добрий Київ”, які розміщені в місті києві по вул.Горького, 9.
Позивач вважає, що укладений з ним договір іпотеки є недійсним, оскільки його було введено в оману щодо кола поручителів за кредитним договором вказаним в пункті 18. Зокрема, позивач зазначив, що банком не було укладено інших договорів забезпечення виконання зобов'язання ТОВ “Тегател” перед банком передбачених ст. 18 кредитного договору, зокрема, поруки та застави.
За таких обставин позивач звернувся з позовом про визнання недійсним договору іпотеки з підстав передбачених ст. 230 ЦК України.
Дійсно, ч. 1 ст. 230 ЦК України встановлено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Під обманом слід розуміти навмисне введення в оману однією стороною правочину іншої сторони з метою вчинення правочину. Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть.
Аналізуючи матеріали справи, пеляційний господарський суд дійшов висновку, що в діях відповідача не вбачається умислу з метою порушити права позивача шляхом укладення договору іпотеки.
Доводи позивача про неукладення інших договорів про забезпечення зобов'язання за договором фінансових послуг є наслідком виконання/невиконання однієї з умов кредитного договору і не можуть бути обставиною, що свідчить про обман з боку банку.
Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини.
Враховуючи умови наведеної норми законодавства позивач сам вирішував питання щодо укладення чи відмови від укладення вказаного договору іпотеки.
Крім того, необхідно зазначити, що в матеріалах справи наявні договори поруки, застави та іпотеки, укладені банком на виконання умов статті 18 договору фінансових послуг (а.с. 49-58) в строк встановлений умовами договору. Присутній в судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтвердив факт укладення передбачених статтею 18 договору фінансових послуг договорів.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог не свідчать про недійсність спірного договору іпотеки та не підтверджують факт умисного обману або замовчування обставин відповідачем, які мають істотне значення і наявність їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням позивача укласти угоду на невигідних для нього умовах.
В своїй апеляційній скарзі апелянт, також, вказує на порушення судом норм процесуального права, а саме: відхилення судом клопотання позивача про відкладення розгляду справи та розгляд її за відсутності представників позивача та третьої особи. Проте, такі заперечення не можуть бути підставою для скасування рішення суду. Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладається, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні. Враховуючи повідомлення позивача та третьої особи належним чином про час і місце розгляду справи та можливість її розгляду за їх відсутності, апеляційний господарський суд не вбачає в діях господарського суду порушень норм процесуального права. Крім того, ухвалою господарського суду від 29.07.2011 розгляд справи відкладався на підставі телеграми позивача про неможливість присутності представника товариства в судовому засіданні (а.с. 69).
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми закону обов'язок доведення факту умисного введення відповідачем позивача в оману, а саме: неукладення відповідачем договорів поруки, застави, іпотеки на виконання умов статті 18 договору фінансових послуг, покладається на останнього. Проте, позивач в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, не вказав причин поважності неявки та недовів свою позицію щодо суті спору належними доказами, а тому суд розцінює такі дії позивача як ухилення від прийняття участі в судовому засіданні.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2011 у справі №22/203 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Екологічна милосердна громада “Добрий Київ” - без задоволення.
2. Справу № 22/203 повернути господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді