01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.10.2011 № 11/53
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 04.10.2011 року,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Талалаївський цегельний завод» на рішення господарського суду Чернігівської області від 07 квітня 2011 року (повний текст рішення складено та підписано 12.04.2011 року) по справі № 11/53 (суддя Бобров Ю.М.)
за позовом Талалаївської селищної ради Талалаївського району
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Талалаївський цегельний завод»
про Розірвання договору оренди
за участю прокурора Талалаївського району
Прокурор Талалаївського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Талалаївської селищної ради звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Талалаївський цегельний завод» про розірвання договору оренди землі від 03 вересня 2008 року.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 07.04.2011 року у справі № 11/53 позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду Чернігівської області, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Чернігівської області від 07 квітня 2011 року по справі № 11/53 скасувати та постановити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права та процесуальних вимог, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, зокрема :
- при винесенні рішення судом першої інстанції не враховано результат проведеної працівниками регіонального відділення ФДМУ 23.03.2011 року перевірки, якою встановлено факт понаднормове використання орендованого державного майна.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2011 року розгляд справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Талалаївський цегельний завод» на рішення господарського суду Чернігівської області від 07 квітня 2011 року по справі № 11/53 було призначено на розгляд у відкритому судовому засіданні на 12.07.2011 року об 10 год. 15 хв.
У судове засідання 04.10.2011 року представник відповідача не з'явився, поштові повідомлення про вручення кореспонденції повернулися на адресу суду у зв'язку із відсутністю відповідача за вказаною адресою. Однак як вбачається з наявних матеріалів справи адреса відповідача є чинною оскільки вона зазначена на всіх документах, що надійшли від відповідача, крім того в матеріалах справи відсутня будь-яка інша адреса.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення місцевого господарського суду скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
03 вересня 2008 року Талалаївською селищною радою Талалаївського району Чернігівської області (Орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Талалаївський цегельний завод” (Орендарем) укладено договір оренди землі згідно умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, землі запасу -сільськогосподарські угіддя, рілля яка знаходиться на землях Талалаївської селищної ради загальною площею 29,7078га (п.1, 2 Договору).
Договір укладено на 49 років (п. 8 Договору).
Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі грошової оплати з розрахунку 10% грошової оцінки, що становить 146 760,00 грн. за рік на рахунок Талалаївської селищної ради.
Орендна плата вноситься щомісячно рівними долями по 12 230,00 грн. (п. 11 Договору).
У п. 38 Договору сторони передбачили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї з сторін з підстав, визначених законом.
Договір зареєстровано у Талалаївському райвідділі Чернігівської РФЦДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 10 вересня 2008 року за № 040883700021.
Як свідчать матеріали справи ТОВ „Талалаївський цегельний завод”, в порушення умов Договору, з жовтня 2009 року припинив сплату орендної плати.
Зокрема цей факт встановлено постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.05.10р. у справі № 2а-1100/10/2570 (а.с.13), яка набрала законної сили. Крім того, як встановлено судом першої інстанції, Талалаївська селищна рада листом № 125 від 15.06.10р. (а.с.11) повідомила відповідача, що станом з 01.01.10р. по 02.06.10р. ним не внесена орендна плата за земельну ділянку площею 29,7078 га. Заборгованість на 02.06.10р. становить 38 335,64 грн.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до ст. 1 Закону оренда землі -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно ст. 13 Закону договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Враховуючи викладене колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що договором оренди від 03.09.2008 року, а саме п. 38 договору сторони чітко визначили підстави розірвання договору у випадку взаємної згоди сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання, випадкового знищення або пошкодження орендованої земельної ділянки, яка істотно перешкоджає її використання, а також з інших підстав передбачених законом.
Однак, у наведеному вище пункті договору чітко не встановлено невиконання чого саме може призвести до розірвання договору. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази пошкодження орендованої ділянки, або її знищення, що перешкоджає її використанню, письмо оформленої взаємної згоди сторін та порушення істотних умов договору, як підстави передбаченої чинним законодавством, колегія суддів не знаходить підстав для розірвання оскаржуваного договору оренди.
Згідно з п.1 ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Так, недоотримання коштів за оренду землі не визнається підставою розірвання договору.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Позивачем не надано належних доказів істотного порушення умов договору оренди, оскільки наявність заборгованості по орендній платі не тягне за собою розірвання договору.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Чернігівської області від 07 квітня 2011 року по справі № 11/53 не відповідає дійсним обставинам справи, прийняте на підставі невідповідних висновків, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Талалаївський цегельний завод» на рішення господарського суду Чернігівської області від 07 квітня 2011 року по справі № 11/53 - задовольнити повністю.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 07 квітня 2011 року по справі № 11/53 - скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Судові витрати по справі покласти на позивача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
3. Матеріали справи № 11/53 повернути до господарського суду Чернігівської області.
4. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді