01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.10.2011 № 51/180
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Вербицької О.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю б/н від 11.07.2011 року;
відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю б/н від 28.10.2008 року.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК"
на рішення господарського суду міста Києва
від 10.08.2011 року
у справі № 51/180 (суддя - Пригунова А.Б.)
за позовом ОСОБА_3
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК"
про зобов'язання усунути перешкоди у здійсненні прав учасника товариства та надання документів
Рішенням господарського суду м. Києва від 10.08.2011 року у справі № 51/180 за позовом ОСОБА_3 (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" (далі - відповідач, ТОВ "ДСЛК") про зобов'язання усунути перешкоди у здійсненні прав учасника товариства та надання документів - позов задоволено частково. Зобов'язано ТОВ "ДСЛК" надати ОСОБА_3 копії річних балансів та звітів про фінансово-господарську діяльність ТОВ "ДСЛК" за 2009 та 2010 роки. Стягнуто з ТОВ "ДСЛК", з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь позивача 42,50 грн. державного мита 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ "ДСЛК" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю, в позові відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що при прийнятті спірного рішення, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 15 хв. 18.10.2011 року.
13.10.2011 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, де представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
18.10.2011 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явились представники позивача та відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ "ДСЛК" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 є учасником ТОВ "ДСЛК", що підтверджується довідкою Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців Серії АЕ № 026956. ОСОБА_3 також вказано серед учасників товариства у статуті ТОВ "ДСЛК".
15.02.2011 р. представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив повідомити позивача про фінансову діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" із наданням копій фінансових звітів за 2009 та 2010 роки, оскільки, відповідачем не було надано повідомлень про фінансову діяльність ТОВ "ДСЛК".
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав позивачу річних балансів, звітів товариства про його діяльність, протоколів ревізійної комісії та протоколів зборів органів управління товариства за 2009 та 2010 роки.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про органи управління юридичної особи.
У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про господарські товариства» господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.
Статтею 140 Цивільного кодексу України передбачено, що товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право, зокрема, одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.
У відповідності до положень ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом, а також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.
Відповідно до п. 5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" учасники товариства мають право, зокрема, одержувати інформацію про діяльність товариства, знайомитись з усіма документами.
Аналогічні норми закріплені і в Господарському кодексу України статтею 88 якого передбачено, що учасники господарського товариства мають право, серед іншого, одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо.
З метою забезпечення правильного та однакового застосування судами законодавства, яке регулює корпоративні відносини Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення у формі постанови «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»від 24.10.2008 р. № 13 у п. 36 якого зазначається, що господарське товариство зобов'язане надавати учаснику (акціонеру) на його вимогу лише документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства, якщо інше не передбачено установчими документами товариства.
Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції що, вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача надати ОСОБА_3 копії річних балансів, звітів про фінансово-господарську діяльність ТОВ «ДСЛК» за 2009 та 2010 роки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що довіреність на представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 є судовою довіреністю на представництво позивача виключно в судах та не надає ОСОБА_4 права здійснювати представництво та реалізацію корпоративних прав ОСОБА_3, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК», зокрема, на отримання фінансової звітності, яка є конфіденційною інформацією для сторонніх осіб, що не мають відповідних повноважень на отримання такої інформації.
Також, відповідач зазначає, що заява представника ОСОБА_3, адресована Забарі Т.І., тоді як керівником ТОВ «ДСЛК» є Карпенко Р.В. та відповідно до п. 19.2.4. та п. 19.2.10. статуту товариства представляє його у відносини з третіми особами, організовує та забезпечує ведення бухгалтерського обліку та звітності товариства.
Колегія суду не може погодитись з такими доводами ТОВ«ДСЛК», виходячи з наступного.
Так, щодо твердження відповідача про те, що представник ОСОБА_3 звернувся із заявою до неуповноваженої особи, колегія суду відзначає, що як вбачається з матеріалів справи, заява про надання відомостей про фінансову діяльність ТОВ "ДСЛК" надіслана на юридичну адресу ТОВ «ДСЛК», а тому підлягала розгляду у загальному порядку, а відтак - та обставина, що заява була адресована виконуючій обов'язки директора ТОВ «ДСЛК» Забарі Т.І. не позбавляє посадових осіб відповідача обов'язку розглядати останню.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
У відповідності до ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Відповідно до ст. 244 Цивільного кодексу України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Як вбачається матеріалів справи, довіреність від імені ОСОБА_3 від 12.06.2008 р., видана на ім'я ОСОБА_4 передбачає, серед іншого, право представляти позивача на зборах ТОВ «ДСЛК», представляти його інтереси у відповідності до норм статуту товариства, підписувати протоколи зборів ТОВ «ДСЛК» та отримувати будь-які документи стосовно діяльності цього товариства.
Отже, вищенаведене свідчить, що ОСОБА_3 уповноважив свого представника на представництво його інтересів як учасника ТОВ «ДСЛК», зокрема, надав право на отримання документів стосовно діяльності товариства.
Що ж до вимог про зобов'язання відповідача усунути перешкоди в здійсненні прав учасника товариства і надати йому протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства за 2009 та 2010 роки колегія суду зазначає наступне.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
В силу вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, проаналізувавши наявні у справі докази, колегія суду вважає за необхідне зазначити, що позивачем не доведено здійснення відповідачем перешкод ОСОБА_3 в реалізації прав учасника ТОВ «ДСЛК» та не надано доказів звернення до відповідача із запитом про надання йому протоколів ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства за 2009 та 2010 роки, а відтак -у даному випадку відсутнє порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_3, як учасника ТОВ «ДСЛК», на отримання інформації про діяльність товариства.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На думку апеляційної інстанції ТОВ "ДСЛК" не доведено вимоги апеляційної скарги, отже, вона не підлягає задоволенню.
Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення у справі, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-
Рішення господарського суду м. Києва від 10.08.2011 року у справі № 51/180 за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" про зобов'язання усунути перешкоди у здійсненні прав учасника товариства та надання документів - залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "ДСЛК" - без задоволення.
Справу № 51/180 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді
19.10.11 (відправлено)