01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.09.2011 № 3/108
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коршун Н.М.
суддів:
за участю представників:
Від позивача: представник - ОСОБА_1 - за довіреністю.
Від відповідача: представник - ОСОБА_2. - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейдінг Сток»
на рішення Господарського суду м. Києва від 16.06.2011 року
у справі № 3/108 (суддя: Сівакова В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейдінг Сток»
до Комунального підприємства Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни)
про стягнення 147 011,00 грн.
У квітні 2011 року Господарським судом м. Києва порушено провадження у справі № 3/108 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейдінг Сток» до Комунального підприємства Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 147 011,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач повинен відшкодувати позивачу вартість узгодженого відповідачем ремонту майна об'єкту оренди в сумі 147 011,00 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.06.2011р. у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на прийняття місцевим господарським судом рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що відповідачем листами від 02.07.2007р. та від 19.12.2007р., а також актом приймання-передання було надано позивачу дозвіл на проведення капітального ремонту майна.
Відповідач до суду апеляційної інстанції подав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її вимог заперечив та просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 16.06.2011р.- без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2007 р. між Комунальним підприємством Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄвроТрейдінг СТОК» (орендар) було укладено попередній договір № 200-2007 оренди нерухомого майна (нежитлових приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежилі приміщення загальною площею 194 кв. м. на першому поверсі у виробничій будівлі СПБ та ВОХОР (об'єкт оренди) за адресою 03036, м. Київ-36, Аеропорт (корпус 51) - для розміщення офісу.
Пунктом 2.3 встановлено, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни), яке є орендодавцем.
У п. 2.2 договору сторони узгодили, що опис технічного стану об'єкта оренди на дату передачі його орендареві, його склад зазначається в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди.
Матеріали справи свідчать про те, що 23.07.2007р. сторонами було підписано акт приймання-передачі (нерухомого майна, будівель, споруд, приміщень), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення на 1-му поверсі в колишній виробничій будівлі САБ та в якому зазначена коротка характеристика приміщення: приміщення загальною площею 194,0 кв. м., яке буде використовуватись під офіс: стіни - олійне та вапняне фарбування; підлога - пофарбовані дерев'яні дошки, лінолеум, бетон, шліфований бетон, керамічна плитка; стеля - вапняне фарбування; віконні прорізи - дерев'яні, олійне фарбування; вхідні двері - дерев'яні, в усіх приміщеннях відсутні світильники, вимикачі, електророзетки, в с/вузлі відсутня сантехніка. Приміщення потребує ремонту.
Листом від 29.05.2007 позивач звернувся до відповідача з проханням дозволити виконання внутрішніх та зовнішніх ремонтних робіт будівлі згідно доданого кошторису.
Як вбачається з п. 5.3. договору, орендар має право виступати замовником на виготовлення проектно-кошторисної документації та проведення необхідного ремонту за письмовим дозволом орендодавця.
Відповідно до п. 7.3 договору орендар не має права без письмової згоди орендодавця проводити переобладнання, перепланування, ремонт об'єкта оренди, вести будівельні роботи на прибудинковій території. Дозвіл на виконання таких робіт оформляють листом орендодавця, в якому зазначається про надання дозволу, погодження проекту (якщо його наявність передбачена законодавством України), кошторису витрат та термін на виконання робіт.
Пунктом п. 7.4 договору сторони узгодили, що будівельні роботи на об'єкті оренди виконуються тільки на підставі проектно-кошторисної документації, розробленої та затвердженої в установленому чинними нормативними актами порядку та при наявності дозволу на ведення будівельних робіт, отриманого в установленому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач листом від 02.07.2007р. № 1.8-639 лише дав згоду на проведення ремонтно-будівельних робіт на першому поверсі в колишній будівлі служби авіаційної безпеки аеропорту, яку орендує позивач. Разом з даним листом позивачу направлено технічні умови по узгодженню інженерних мереж і загально-будівельних робіт.
Крім того, в даному листі відповідач зазначив про необхідність до початку ремонтних робіт подати на затвердження кошторисну документацію будівельних робіт на даному об'єкту.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази передання позивачем на затвердження відповідачу кошторисної документації, яка в свою чергу була б затверджена відповідачем.
Апелянт, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що ним було витрачено кошти на проведення капітального ремонту на суму більше ніж 330 000,00 грн., проте, враховуючи погоджений відповідачем розмір вартості ремонтних робіт в сумі 147 011,00 грн., просить стягнути з відповідача саме цей розмір виконаних робіт.
За приписами ч. ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.
Згідно ч. 3 ст. 778 ЦК України якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.
В силу ч. 2 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.
Положення даної статті вказують на те, що будь-які поліпшення переданого в оренду майна, можуть бути проведені наймачем виключно за згодою наймодавця (орендодавця), і наслідки такого поліпшення, зокрема їх відшкодування, залежать від згоди наймодавця (орендодавця) на його проведення та погодження розміру коштів які мають бути витрачені на проведення таких поліпшень.
Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 02-5/237 від 25.05.2000 (із змінами від 31.05.2002) вказують на те, що вирішуючи спори, пов'язані з використанням орендарем цього права, господарський суд повинен мати на увазі, що згода орендодавця на реконструкцію, переоснащення чи поліпшення орендованого майна має бути втілена у певну документальну форму, якщо ці дії не передбачені у самому договорі оренди.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач, у передбаченій умовами договору формі, погодження позивачу не надавав.
Пунктом 7.6. договору сторони передбачили, що вартість поліпшень об'єкта оренди, проведених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для об'єкта оренди, компенсації не підлягає.
Орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення об'єкта оренди, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди.
Поліпшення об'єкта оренди, виконані орендарем за власні кошти згідно з вимогами п. 7.3 і 7.4 договору, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, залишаються у комунальній власності територіальної громади міста Києва за винятком приватизації, продажу або іншого відчуження об'єкта оренди орендарю.
Крім того, обов'язковою умовою для відшкодування вартості ремонту є наявність належних доказів понесення цих витрат орендарем.
Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження понесення позивачем витрат за проведення ремонту орендованих приміщень не надано. Клопотань в порядку передбаченому ст. 38 Господарського процесуального кодексу України про витребування доказів представником позивача не заявлено.
На підставі вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейдінг Сток» є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають повністю.
Посилання апелянта на те, що відповідачем листами від 02.07.2007р. та від 19.12.2007р., а також актом приймання-передання було надано позивачу дозвіл на проведення капітального ремонту майна, судова колегія до уваги не приймає з підстав зазначених вище.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводами апеляційної скарги не спростовано зазначені вище обставини та висновки місцевого господарського суду.
Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого суду відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Місцевим господарським судом правильно дотримані вимоги ст. 49 ГПК щодо покладення судових витрат на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейдінг Сток» на рішення Господарського суду м. Києва від 16.06.2011 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 16.06.2011 року у справі № 3/108 - без змін.
3. Матеріали справи № 3/108 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді