Справа № 1407/2-403/11
іменем України
"09" лютого 2011 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді - Вуїва О.В., при секретарі - Кашарайло А.А.,
за участю: позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В січні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу в якому вказувала, що 31 серпня 2002 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Вознесенського міського управління юстиції Миколаївської області між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, актовий запис № 190.
Від шлюбу мають спільного малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Причиною розпаду сім'ї є несумісність характерів, внаслідок чого виникали постійні скандали та непорозуміння. Шлюбні відносини припинені близько року тому. Проживають окремо. Спору про розподіл сумісно нажитого майна та місця мешкання дитини немає. На примирення не згодна. В зв'язку з цим позивачка просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2
Позивачка в судовому засіданні свої вимоги підтримала в повному обсязі, надавши пояснення аналогічні викладеним в позові. Додатково пояснила, що шлюбні відносини між нею та відповідачем припинені з жовтня 2010 року. На примирення не погодилася та просила про розірвання шлюбу.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду письмову заяву про розгляд справи без його участі та повне визнання позовних вимог.
Оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін, а тому суд вважав можливим розглядати справу без участі відповідача.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до висновку про необхідність застосування наслідків визнання позову відповідачем, передбачених ст. 174 ЦПК України, оскільки таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Зокрема судом встановлено, що 31 серпня 2002 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Вознесенського міського управління юстиції Миколаївської області між сторонами було зареєстровано шлюб, актовий запис № 190 (а.с. 4).
Від шлюбу подружжя має спільного малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).
Шлюбні відносини між сторонами припинені.
Сторони жодним чином не виявили бажання зберегти сім'ю.
Згідно ст. 112 СК України суд, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову та інші обставини постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.
За таких обставин, враховуючи відносини між позивачкою та відповідачем, відсутність бажання досягти примирення, суд вважає, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам дитини, що мають істотне значення, і шлюб між сторонами, відповідно до вимог ч.3 ст.105, ст.112 Сімейного кодексу України має бути розірвано.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 174, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -- задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстровано 31 серпня 2002 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Вознесенського міського управління юстиції Миколаївської області, актовий запис №190 - розірвати.
Після набрання рішенням суду законної сили сторонам присвоюються прізвища: позивачці -«ОСОБА_1», відповідачу -«ОСОБА_2».
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: /підпис/ О.В.Вуїв
Згідно з оригіналом: суддя: