"04" листопада 2011 р.
Справа № 18/30/10
За позовом: Публічного акціонерного товариства комерційного банку «НАДРА»,
(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456,
для листування: 54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 46/1)
до відповідача: Приватного підприємства «УкрБелВест»,
(54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, 1, код ЄДРПОУ 30825935)
Суддя Давченко Т.М.
від позивача: ОСОБА_1, дов. №1-11-19041 від 25.08.2011р.
від відповідача: ОСОБА_2, дов. б/н від 05.02.2010р.
СУТЬ СПОРУ: стягнення 1579623,08 грн.
В судовому засіданні 01.11.2011р. у відповідності до приписів ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 04.11.2011р.
Відповідач надав суду відзив на позов, відповідно до якого проти позовних вимог заперечує, просить суд відмовити в задоволенні позову, у зв'язку з завищенням та невірним нарахуванням позивачем суми процентів за користування кредитними коштами, пропуском строку позовної давності на нарахування сум пені за несплату основного боргу та за порушення строку сплати процентів, а також нарахуванням пені з порушенням строку, встановленого ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.
Позивач заявою від 31.10.2011р. уточнив позовні вимоги збільшивши їх розмір та просить суд стягнути з відповідача 1293188,51 грн. основного боргу, 733648,59 грн. відсотків за користування кредитом, 51237,53 грн. -пені за порушення строку сплати процентів, 102449,27 грн. -пені за порушення строку сплати кредиту, 440056,75 грн. втрат від інфляції а також судові витрати.
Суд приймає зазначену заяву та в подальшому справа розглядається з врахуванням такого уточнення (збільшення).
Відповідач надав суду відзив на заяву про уточнення позовних вимог, в якому проти уточнених позовних вимог заперечує, мотивуючи це тим, що банком у позовній заяві не було заявлено вимогу щодо стягнення втрат від інфляції, тому це фактично це є зміною предмету позову, що після початку розгляду справи по суті є неприпустимим.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, суд -
03 квітня 2008 року за №03/04/2008/980-К20 між ВАТ КБ «Надра»та ПП «УкрБелВест»було укладено кредитний договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти в межах відкритої кредитної лінії з лімітом заборгованості за кредитною лінією в сумі, яка не може перевищувати 1250000,0 грн. з терміном користування кредитною лінією з 03.04.2008р. по 02.04.2010р. з щорічним переглядом умов фінансування, та з відсотковою ставкою -19,5% (п.п.1.1, 1.1.1, 1.1.2, 1.1.3).
Сума кожного окремого траншу, строки його повернення, розмір відсоткової ставки, а також інші умови, що можуть виникнути протягом дії договору обумовлюються при підписанні окремих додаткових угод, які є невід'ємною частиною договору (п.1.2.3 договору).
Кредитна лінія надавалась позичальнику на наступні цілі -фінансування закупок сільськогосподарської продукції (зернові, зернобобові, олійні) з метою подальшої реалізації (п.1.3 договору).
В подальшому умови договору змінювались.
Умовами додаткової угоди №1 від 04.04.2008р. сторони змінили строк користування кредитною лінією -по 05.05.2008р. включно, та встановили, що плата за користування виданими кредитними ресурсами встановлюється в розмірі 19,5% річних за період з 04.04.2008р. по 05.05.2008р.
Додатковими угодами №№2-14 сторони визначали розмір кредитних коштів, які надавались банком позичальнику та встановлювали строки їх повернення (а.с.12-24). Плата за користування кредитними коштами була визначена сторонами у розмірі 19,5%.
Додатковою угодою №17 від 06.08.2008р. сторони визначили, що банк надає позичальнику кредитні кошти у сумі 1392857,14 грн. в межах відкритої кредитної лінії строком дії до 05.09.2008р. включно та встановили плату за користування кредитними ресурсами у розмірі 23% річних за період з 06.08.2008р. по 05.09.2008р.
Додатковими угодами №№18-32 сторони визначали розмір кредитних коштів, які надавались банком позичальнику та встановлювали строки їх повернення (а.с.27-42). Плата за користування кредитними коштами була визначена сторонами у розмірі 23%.
Додатковою угодою №33 від 15.10.2008р. сторони змінили відсоткову ставку за користування кредитною лінією та визначили, що з 15.10.2008р. вона складає 25,0%.
Додатковою угодою №34 від 11.06.2009р. кредитний договір було викладено в новій редакції та погоджено, що банк встановлює ліміт заборгованості за кредитною лінією в сумі 1293188,51 грн., строк користування кредитною лінією -з 03.04.2009р. по 02.04.2010р. включно, відсоткова ставка за користування кредитом в межах кредитної лінії до 31.12.2010р. складає 25% річних. Збільшення відсоткової ставки за користування кредитом, зміна терміну користування кредитом а також обов'язок щомісячної сплати суми кредиту (у випадку, коли раніше позичальнику було надано відстрочення по поверненню суми кредиту) відбувається автоматично, починаючи з наступного місяця після виникнення факту невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, і не потребує підписання відповідної додаткової угоди. При зміні розміру відсоткової ставки та строку користування кредитом, позичальник повинен звернутись до банку для отримання інформації щодо зміни розміру щомісячного мінімально необхідного платежу. Невиконання цієї умови не позбавляє позичальника виконувати свої зобов'язання по цьому договору належним чином -своєчасно та в повному обсязі.
Згідно з розрахунком позивача за період дії кредитного договору відповідачу було видано кредит в сумі 11750100 грн., останнім було сплачено 10456911,5 грн., залишок заборгованості за кредитним договором складає 1293188,51 грн.
Окрім цього, за користування кредитними коштами позивачем нараховувались проценти, загальна сума яких згідно з розрахунком, доданим до заяви про уточнення позовних вимог, складає 1211823,58 грн. Відповідачем було частково сплачено нараховані проценти в сумі 478174,99 грн. Залишок заборгованості по процентах складає 733648,59 грн.
Відповідно до приписів ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Положеннями ст.530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Умови статті 599 Цивільного кодексу України встановлюють, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо завищення суми заборгованості шляхом застосування більш великої процентної ставки, оскільки це спростовується розрахунком, доданим до заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог. Також суд не приймає до уваги заперечення відповідача про те, що процентна ставка в сумі 25% діє лише до 31.12.2010р. згідно з умовами п.1.1.3 кредитного договору в редакції додаткової угоди від 11.06.2009р., оскільки частиною 1 статті 536 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок боржника сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.
На день розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення основного боргу та процентів за користування кредитними коштами.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу та процентів за користування кредитними коштами підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі п.4.2 кредитного договору (в редакції додаткової угоди від 11.06.2009р. №34) позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення строку сплати процентів за період з 27.04.2011р. по 27.10.2011р. (186 дн., ставка НБУ -7,75%) у загальній сумі 51237,53 грн.
Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають враховуючи наступне.
Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках до суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Як вбачається з розрахунку позивача, пеня за несвоєчасну сплату процентів була нарахована на всю суму заборгованості а не окремо на суму процентів, яка підлягала сплаті кожного місяця. За таких обставин, такий розрахунок не відповідає приписам ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 231 Господарського кодексу України, а тому ці позовні вимоги в такому вигляді не можуть бути задоволені судом.
Також позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення строку сплати кредиту за період з 27.04.2011р. по 27.10.2011р. (184 дн., ставка НБУ -7,75%) у загальній сумі 102449,27 грн.
Суд вважає, що ці позовні вимоги також не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно із ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до п.2.5 кредитного договору в редакції додаткової угоди №34 від 11.06.2008р., термін користування позичальником кожним траншем кредиту не може перевищувати 30 календарних днів від моменту його надання. При цьому умовами кредитного договору та додаткових угод до нього сторони встановлювали строки повернення кожного траншу.
Останній платіж на користь банку в рахунок погашення заборгованості відповідач повинен був здійснити до 15.10.2008р. включно (п.1 додаткової угоди №32 від 15.09.2008р.), отже прострочення відповідача почалось з 16.10.2008р.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, в тому числі і пені за несвоєчасне погашення кредиту, 02 березня 2010 року, тобто з пропуском строку позовної давності, встановленого статтею 258 Цивільного кодексу України для стягнення пені.
Відповідно до ч.ч.3,4 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення. Сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (вхід. №23522/2011 від 13.10.2011р.) просить суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту слід відмовити.
Позивачем також нараховано втрати від інфляції у загальній сумі 440056,75 грн., з яких 50250,63 грн. за порушення строку сплати відсотків (період нарахування -з вересня 2008р. по вересень 2011р.), та 389806,12 грн. -за порушення строку сплати кредиту (період нарахування -з жовтня 2008р. по вересень 2011р.), які від просить суд стягнути з відповідача.
Відповідно до приписів ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд вважає, що позовні вимог в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44,49,82,821,84,85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «УкрБелВест», 54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, 1, код ЄДРПОУ 30825935 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «НАДРА», 04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456, 1293188,51 грн. основного боргу, 733648,59 грн. процентів за користування кредитом, 440056,75 грн. втрат від інфляції, 24003,15 грн. держмита та 222,15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.М.Давченко
Рішення підписано суддею «09»листопада 2011р.