"01" листопада 2011 р. Справа № 9/168/10
Господарський суд Миколаївської області в складі судді Філінюка І.Г., при секретарі Цихоня Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
За позовом Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми “Азалія”, 55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, пр. Леніна, 1/244,
До відповідача 1) Акціонерного товариства відкритого типу “Южноукраїнський домобудівний комбінат”, 55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Молодіжна, 12,
До відповідача 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток», 55001, м. Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул.. Дружби народів, 8, Код ЕДРПОУ 19292376
про: визнання договору купівлі-продажу недійсним
Представники сторін:
Від позивача: представник не з'явився.
Від відповідачів: представники не з'явились.
Від третіх осіб: представники не з'явились.
Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма «Азалія»звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом від 13.09.2010р. до АТВТ «Южноукраїнський домобудівний комбінат», товариства з обмеженою відповідальністю «Восток», та просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 27.10.09р.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.10.2010 р. провадження по справі № 9/168/10 було зупинено до розгляду Одеським апеляційним господарським судом справи № 18/74/10 за позовом ТОВ «Восток»до АТВТ «Южноукраїнський домобудівний комбінат»про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна (столярного цеху) від 27.10.09р.
Ухвалою господарського суду від 01.09.2011р. провадження по справі було поновлено.
Ліквідатор АТВТ «Южноукраїнський домобудівний комбінат»до канцелярії суду 21.09.2011р. надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
В судове засідання 04.10.2011р. та 01.11.2011р представники сторін не з'явились, хоча були належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про направлення на їх адресу ухвал суду №5400115650579; 5400115650480; 5400115650560.
На підставі ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 01.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -
27.10.2009p. між продавцем - АТВТ „Южноукраїнський домобудівний комбінат” особі ліквідатора Ратинської С.В. та покупцем -ТОВ «Восток»укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна(спр. арк. 7-8), за умовами п.1.1 якого продавець передає у власність покупця основні засоби, а саме: столярний цех, д-48 м, що знаходиться за адресою: м. Южноукраїнськ, вул. Промисловий майданчик, 6 , а покупець зобов'язується прийняти та оплатити за них грошову суму в розмірі 25000 грн., в т.ч. ПДВ 4166,67 грн. згідно акту приймання-передачі.
На підставі п.п 2.1-2.3 договору, покупець зобов'язаний оплатити повну вартість засобів виробництва та металоконструкції протягом 10 днів з дати підписання договору. Сторони домовились, що після повного розрахунку факт передачі основних засобів від продавця до покупця буде підтверджено актом прийому-передачі між сторонами за договором. Право власності на засоби, що є предметом цього договору, виникає у покупця з моменту підписання акту приймання-передачі.
Згідно з п.5.1 договору останній набирає силу з моменту підписання сторонами.
Наданий сторонами примірник договору купівлі-продажу від 27.10.2009p. свідчить, що він укладений сторонами у простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
Статтею 209 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно з ч.3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” встановлено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.
За такими обставинами, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна -столярного цеху від 27.10.2009р. в порушення вимог ст. 657 ЦК України не було нотаріально посвідчено та не було вчинено його державну реєстрацію, договір купівлі-продажу від 27.10.09 р. є неукладеним, тобто таким, який не породжує цивільно-правових наслідків для сторін.
Оскільки, самим фактом підписання, сторони договору не набули будь яких цивільних прав чи обов'язків відносно майна, усі інші підстави недійсності правочину, зазначені позивачем у позові, судом не приймаються до уваги, оскільки не впливають на висновок суду щодо неукладеності договору.
Також, судом не задовольняється клопотання ТОВ «Восток»(спр. арк. 17-18) та клопотання ліквідатора АТВТ «ЮДК»від 20.09.2011р. (спр. арк. 41-42) про припинення провадження по справі на підставі п. 1-1. ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки на підставі ст. 33 ГПК України, недоведеність позовних вимог є підставою відмови в задоволені позовних вимог.
На підставі вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічних послуг судового процесу покладені на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позову - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя I.Г.Філінюк
Рішення підписано 04.11.11 р.