79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
07.11.11 Справа№ 5015/5121/11
Суддя Н.Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи
За позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Надра”, м. Київ
До відповідача: Фермерського господарства „Хлібороби”, с.Поляна
Про стягнення 173869,69 грн.
В судове засідання з'явились:
від позивача: ОСОБА_1.-представник (довіреність в матеріалах справи);
від відповідача: не з'явився.
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Подано позов ПАТ комерційний банк „Надра” до Фермерського господарства „Хлібороби” про стягнення 173869,69 грн.
Ухвалою суду від 08.09.2011 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 26.09.2011 року.
Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалах суду.
В судовому засіданні 31.10.2011 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.
Відповідач в жодне із судових засідань участь свого представника не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.
В судовому завданні 07.11.2011 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
20.12.2007 р. між Львівським Регіональним Управлінням ВАТ КБ „Надра” та Фермерським Господарством „Хлібороби»в особі голови господарства п. Фітьо А.П. укладено Кредитний договір № 258/МБ-ЦВ про надання грошових коштів в сумі 100 000,00 грн. строком до 18.12.2009 р. зі сплатою 17,00 % річних, що обчислюється виходячи з 360 днів у році. Видача кредитних коштів засвідчується меморіальним ордером № NL -4 від 20.12.2007 р.
Згідно п.п.4.1.1. вище вказаного Кредитного договору повернення Кредиту та сплата відсотків здійснюється згідно з Графіком повернення Кредиту та сплати відсотків.
Умови Кредитного договору порушені Позичальником, тіло кредиту у встановлений термін не повернуто. Станом на 27.07.2011 р. заборгованість Позичальника за Договором становила : 100000,00 грн. -заборгованість по кредиту; 44483,27 грн. -заборгованість по відсотках, 11172,14 грн. -комісія.
За порушення строків погашення кредиту та відсотків, відповідно до п.9.1, п.9.3 договору позивачем нарахована : 7879,17 грн. - пеня за порушення строку сплати кредиту, 3110,94 грн. -пеня за порушення строку сплати відсотків, 7224,16 грн. штраф, які позивач просить стягнути з відповідача.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення .
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається із матеріалів справи, 20.12.2007 р. між Львівським Регіональним Управлінням ВАТ КБ „Надра” та Фермерським Господарством „Хлібороби»в особі голови господарства п. Фітьо А.П. укладено Кредитний договір № 258/МБ-ЦВ про надання грошових коштів в сумі 100 000,00 грн. строком до 18.12.2009 р. зі сплатою 17,00 % річних, що обчислюється виходячи з 360 днів у році. Видача кредитних коштів засвідчується меморіальним ордером № NL -4 від 20.12.2007 р.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В статті 1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно п.п.4.1.1. вище вказаного Кредитного договору повернення Кредиту та сплата відсотків здійснюється згідно з Графіком повернення Кредиту та сплати відсотків.
Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, умови Кредитного договору № 258/МБ-ЦВ від 20.12.2007 р. Фермерським Господарством „Хлібороби” порушені, тіло кредиту у встановлений термін не повернуто. Зокрема, станом на 27.07.2011 р. заборгованість відповідача за Кредитним Договором становила 100000,00 грн. заборгованість по кредиту і 44483,27 грн. заборгованість по відсотках.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 9.1 Кредитного договору № 258/МБ-ЦВ від 20.12.2007 р. встановлено, що у разі порушення Позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
За несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за користування кредитом за період з 25.01.2011 року по 26.07.2011 року позивачем нарахована відповідачу пеня в сумі 7879,17 грн. за порушення строків повернення кредиту та 3110,94 грн. за порушення строків сплати відсотків.
Провівши перерахунок пені з в рахуванням п.6 ст.232 ГК України , судом встановлено, що її розмір перевищує розмір пені, заявлений позивачем до стягнення. Таким чином, вимога позивача про стягнення пені підлягає до задоволення в межах заявлених позовних вимог.
Крім того, відповідно до п.9.3 Договору за порушення строків повернення кредиту та/ чи сплати відсотків за користування Кредитом Позичальник сплачує Банку штраф у 5% від суми заборгованості. Нарахований позивачем штраф в розмірі 7224,16 грн. підлягає до стягнення з відповідача.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач позов не заперечив, доказів погашення заборгованості по кредитному договору суду не подав. Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача та неподання ним доказів оплати боргу, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 1739,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75,82,84,85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задоволити.
2.Стягнути з Фермерського Господарства „Хлібороби” (81611, Львівська область, Миколаївський район, с. Поляна, код ЄДРПОУ 35462141) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Надра” (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) -173869,69 грн. - заборгованості, 1739,00 грн. -державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.11.2011 р.
Суддя Березяк Н.Є.