91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
26.10.11 Справа № 19/121/2011.
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом
Державного підприємства „Державний резервний насіннєвий фонд України”, м.Київ
до Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми „Еріка”, м.Ясне Лутугинського району Луганської області
про стягнення 9720 грн. 00 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача -представник не прибув;
від відповідача -представник не прибув.
Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на cвою користь 9720 грн. 00 коп. штрафу за не укладання договору страхування предмету застави, яка забезпечує виконання зобов'язання за договором поставки від 25.03.2011 № 1-007.
Сторони не скористалися наданим їм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечили участі повноважних представників у судовому засіданні, хоча були належним чином повідомлені про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.09.2011(позивачу) та відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена (відповідачу).
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, станом на час розгляду справи.
Неприбуття сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.
Відповідач відзиву до суду не надав, проте у другому судовому засіданні, яке відбулося 21.09.2011, надав оригінал договору добровільного страхування заставленого майна, яке використовується в підприємницьких (комерційних) цілях від 26.04.2011 №11/1114615/0512/11, з описом застрахованого майна на суму 42306 грн. 55 коп. та оригінал платіжного доручення від 23.08.2011 №1 на суму 253 грн. 83 коп., за яким сплатив страховий платіж за цим договором, тим самим підтвердив про відсутність штрафу.
Отже судом, надані відповідачем докази, залучаються до матеріалів справи та приймаються до розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи та встановивши фактичні обставини, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
Між Державним підприємством „Державний резервний насіннєвий фонд України”, м.Київ (позивач, постачальник) та Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірмою „Еріка”, м.Ясне Лутугинського району Луганської області (відповідач, покупець) 25.03.2011 був укладений договір поставки насіння № 1-007.
Згідно умов п.1.1. договору постачальник зобов'язався передати у власність покупця насіння сільськогосподарських рослин, а останній в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити його вартість в термін передбачений цим договором.
Відповідно до п.2.1.1 постачальник зобов'язаний передати протягом 10 днів, після виконання п.3.2.1 договору, насіння (ячмінь „Прерія” першої репродукції, у кількості 12 тонн по ціні 2700 грн. за тонну без урахування ПДВ.
Сторонами у п.3.2 договору обумовлено, що розрахунок проводиться покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника поетапно:
- п.3.2.1 договору - суму в розмірі 9720 грн. 00 коп. на умовах 100% передоплати;
- п.3.2.2 договору - суму заборгованості у розмірі 22680 грн. 00 коп. покупець сплачує наступним чином: 200 грн. до 01.05.2010, 200 грн. до 01.06.2011, 200 грн. до 01.07.2011, 200 грн. до 01.08.2011, 21880 грн. до 01.09.2011.
У розділі 8 договору сторони передбачили особливі умови.
Так, п.8.1 договору передбачено, що порядок виконання умов цього договору забезпечується договором застави (колісний трактор МТЗ-80), який повинен бути нотаріально посвідченим та укладеним до 01.04.2011. Предмет договору застави має бути застрахованим на користь ДП „Держрезервнасінфонд” до 05 квітня 2011 року.
Відповідно до п.8.2 договору покупець сплачує продавцеві штраф у розмірі 30% від загальної вартості договору при не укладенні договору застави, що забезпечує виконання п.3.2.2 та п.8.1.
На виконання вказаних умов договору позивач передав відповідачу насіння, що підтверджується накладною від 29.03.2011 № 1-023 на суму 32400 грн. 00 коп. (а.с.13). Зазначене насіння було отримано відповідачем, на підставі довіреності від 29.03.2011 серії ЯОЖ № 554697, виданої на ім'я ОСОБА_1 (а.с.14).
Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2011 між цими ж сторонами (де заставодержателем є позивач, а заставодавцем -відповідач), був укладений такий договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Лутугинського районного нотаріального округу Луганської області ОСОБА_2, про що зроблений відповідний запис в реєстрі за № 1352. Відповідно до п.2.1 цього договору застави, в забезпечення своєчасного та повного виконання вищезазначених зобов'язань за договором поставки, заставодавець надає наступне майно -колісний трактор МТЗ-80, 1992 року випуску, реєстраційний № 00665ВВ, свідоцтво про реєстрацію від 27.03.2007 серія АБ № 348713, видане Лутугинською ІДНТ, що належить відповідачу заставною вартістю 42306 грн. 55 коп..
Відповідно до п.5.4 договору застави, законодавець зобов'язаний застрахувати предмет застави на протязі трьох днів з дня підписання договору застави.
При цьому, позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою від 13.07.2011 № 138-3/2-14/28 про повернення загальної заборгованості в сумі 22680 грн.00 коп., посилаючись на п.8.2 договору поставки, за яким покупець сплачує продавцеві штраф у розмірі 30% від загальної вартості договору при не укладанні договору застави, що забезпечує виконання п.3.2.2 та п.8.1 договору. Про підтвердження відправлення цього листа-вимоги свідчать фіскальні чеки від 14.07.2010 № № 5303, 5304 та описи відправлення поштової кореспонденції від 14.07.2011 № № 1107551, 1107527, але відповідач даний лист-вимогу проігнорував.
Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 т.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.8.2 договору № 1-007 від 25.03.2011 покупець сплачує продавцеві штраф у розмірі 30% від загальної вартості договору при не укладенні договору застави, що забезпечує виконання п.3.2.2 та п.8.1.
Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи викладені приписи цивільного законодавства сторони при укладенні договору поставки № 1-007 від 25.03.2011 погодили і обрали такий вид забезпечення зобов'язання як застава, що підтверджується укладеним договором застави від 29.03.2011 та сторонами не оспорюється.
Також, як вбачається з п.8.2 сторони передбачили відповідальність у вигляді штрафу за не укладення договору застави. Тобто, вказаним пунктом договору сторонами чітко визначено, що підставою для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 30% від загальної вартості договору є не укладення покупцем договору застави.
В даному випадку такий договір застави сторонами укладений, що підтверджується матеріалами справи (а.с.11-12) та сторонами не оспорюється.
Позивач в позовній заяві посилається на те, що згідно п.8.1 договору поставки № 1-007 від 25.03.2011 предмет договору застави має бути застрахованим на користь ДП „Держрезервнасінфонд”, що відповідачем в обумовлений договором строк зроблено не було.
Але, не укладення відповідачем згідно з умовами договору поставки № 1-007 від 25.03.2011 договору страхування предмету застави не є підставою для стягнення з покупця штрафу, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.
Крім того, відповідач надав до суду копію договору застави від 29.03.2011 та оригінал договору добровільного страхування заставленого майна, яке використовується в підприємницьких (комерційних) цілях від 26.04.2011 №11/1114615/0512/11, з описом застрахованого майна на суму 42306 грн. 55 коп. та оригінал платіжного доручення від 23.08.2011 № 1 на суму 253 грн. 83 коп., за яким сплатив страховий платіж за цим договором.
Як вбачається з цього договору п.4.1 вигодонабувачем, на користь якого укладається цей договір, є Державне підприємство „Державний резервний насіннєвий фонд України” у межах та в період існування кредиторської заборгованості страхувальника за договором застави № б/н від 25.03.2011.
За вказаних обставин у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
У судовому засіданні 26.10.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
1. У задоволенні позовних вимог Державного підприємства „Державний резервний насіннєвий фонд України”, м.Київ до Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма "Еріка", с.Ясне Лутугинського району Луганської області відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача по справі - Державне підприємство „Державний резервний насіннєвий фонд України”, м.Київ.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 31.10.2011.
Суддя Т.В.Косенко