ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/29822.09.11
За позовом Заступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
До Київської міської ради Українського товариства мисливців і рибалок
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Київська міська організація Українського товариства мисливців і рибалок
Про повернення самовільної зайнятої ділянки та стягнення 6369,89 грн. шкоди
Суддя Ковтун С.А.
Представники учасників процесу:
Представник прокуратури ОСОБА_1(за дов. б/н від 12.09.2011 р.)
Від позивача та відповідача не з'явились
Від третьої особи ОСОБА_2 (за дов.); ОСОБА_3 (за дов.)
До господарського суду звернувся з позовом заступник прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Київської міської ради Українського товариства мисливців і рибалок про повернення самовільної зайнятої ділянки, привівши в придатний для використання стан, та стягнення 6369.89 грн. шкоди.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач займає спірну земельну ділянку без належних на те правових підстав.
Ухвалою суду від 15.07.2011 р. порушено провадження у справі № 6/298, розгляд останньої призначено на 12.09.2011 p..
У судове засідання 12.09.2011 р. з'явився представник Київської міської організації Українського товариства мисливців і рибалок, подавши клопотання про залучення її до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Клопотання мотивовано тим, що на спірній земельній ділянці розташована база «Смарагдова», яка належить Київській міській організації Українського товариства мисливців та рибалок, і остання на даний час здійснює оформлення землевпорядної документації на вказану земельну ділянку.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення у справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або за ініціативою господарського суду.
За таких обставин, клопотання судом задоволено.
У судовому засіданні представником позивача подано клопотання про продовження строку вирішення спору на п'ятнадцять днів. Клопотання судом задоволено.
Ухвалою суду від 12.09.2011 р. оголошено перерву у судовому засіданні до 22.09.2011 р., продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та залучено до участі у справі Київську міську організацію Українського товариства мисливців і рибалок як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов'язки останньої щодо однієї зі сторін.
Відповідач відзиву на позов не надав.
Третя особа у наданому суду поясненні позовні вимоги відхилила, зазначивши, що земельна ділянка водного фонду використовується нею на підставі рішення міськвиконкому № 740 від 28.07.1986 р.. Крім того у 2007 році відповідачем подано до Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища проект землеустрою спірної ділянки. Хоча правовстановлюючі документи на земельну ділянку досі не отримані, третьою особою сплачується земельний податок.
Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
28.07.1986 р. рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 740 було дозволено міській раді Українського товариства мисливців та рибалок влаштування рибальських баз, зокрема у Мінському районі на озері Верблюд.
Київська міська організація Українського товариства мисливців і рибалок на виділеній земельній ділянці розташувала риболовецько-спортивну базу «Смарагдова»та побудувала нежитлові приміщення, що підтверджується технічним паспортом.
04.09.1997 р. листом № 04-3278 Мінською районною державною адміністрацією м. Києва було погоджено закріплення земельної ділянки, виділеної за рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 740 від 28.07.1996 р., за риболовецько-спортивною базою «Смарагдова».
24.05.2007 р. Київським міським головою було надано згоду Київському міському товариству мисливців та рибалок на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку площею 1,893 га в м. Київ, район Оболонський риболовно-спортивна база «Смарагдова», вид землекористування оренда 15 років.
17.07.2007 р. Київська міська організація Українського товариства мисливців і рибалок подала до головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища проект землеустрою, який досі не погоджений.
13.07.2010 р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель м. Києва була здійснена перевірка дотримання вимог земельного законодавства, за результатами чого складено акт № 1473/24 та встановлено, що Київською міською організацією Українського товариства мисливців і рибалок самовільно використовується земельна ділянка площею 1,80 га під розміщення та обслуговування риболовно-спортивної бази «Ізумрудна»на березі затоки р. Дніпро в Оболонському районі.
У акті обстеження земельної ділянки від 13.07.2010 р. зазначено, що правовстановлюючі документи передбачені ст. 126 Земельного кодексу України відсутні.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку щодо права власності на земельну ділянку є державний акт. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України повноваження з надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності належать Київській міській раді, яка відповідно до п.12 перехідних положень Земельного кодексу України здійснює повноваження щодо розпорядження землями в межах міста Києва до розмежування земель державної та комунальної власності.
Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування втрат, понесених за час користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.
З огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331, статті 657 Цивільного кодексу України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.
Судом встановлено, що спірна земельна ділянка використовується не Київською міською радою Українського товариства мисливців і рибалок, а Київською міською організацією Українського товариства мисливців і рибалок (правонаступником Київського міського товариства Українського товариства мисливців і рибалок).
Оскільки відповідач є власником розташованих на ній нежитлових приміщень та ним вчинено дії щодо оформлення правовстановлюючих документів, відсутні правові підстави вважати, що він самовільно займає земельну ділянку. В даному випадку має місце користування позивачем земельною ділянкою, на якій розташовані об'єкти нерухомості, без документів, що посвідчують права на неї, що само по собі не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття.
За таких обставин, позовна вимога про повернення самовільної зайнятої ділянки та стягнення 6369,89 грн. шкоди є не обґрунтованою та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
В задоволені позову відмовити повністю.
СуддяС. А. Ковтун
Рішення підписано 02.11.2011 р.