ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/31019.10.11
За позовомВідкритого акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів"
доПублічного акціонерного товариства "Укргазбуд"
простягнення 39 086,40 грн.
Головуючий суддя Бойко Р.В.
Судді: Пукшин Л.Г.
Копитова О.С.
Представники сторін:
від позивача:Мунченко Є.А.
від відповідача:Дорошенко Р.В.
Відкрите акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів" (надалі -ВАТ "Суднобудівний завод "Залів") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Фірми "Укргазбуд" про стягнення 39 086,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач згідно гарантійного листа №1/198 від 09.11.2010 р. передав в оренду для тимчасового проживання працівників відповідача місця у гуртожитку, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 39 086,40 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.07.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.08.2011 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2011 р. розгляд справи відкладено до 14.09.2011 р. у зв'язку із невиконанням сторонами вимог ухвали суду та необхідністю витребування додаткових доказів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.09.2011 р. розгляд справи відкладено до 28.09.2011 р. у зв'язку із невиконанням сторонами вимог ухвали суду та необхідністю витребування додаткових доказів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2011 р. вирішено здійснювати розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.
Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 28.09.2011 р. для здійснення колегіального розгляду справи визначено наступних суддів: Бойко Р.В. (головуючий), Пукшин Л.Г., Копитова О.С.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2011 р. справу №48/310 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 19.10.2011 р.
В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвал суду надав документи, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимоги ухвал суду виконав, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі. Повідомив, що Акціонерне товариство Фірма "Укргазбуд" на виконання Закону України "Про акціонерні товариства" змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Укргазбуд".
Відповідно до положень Статуту відповідача, затвердженого загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства Фірми "Укргазбуд" (протокол №16 від 27.07.2011 р.), Публічне акціонерне товариство "Укргазбуд" є правонаступником Акціонерного товариства Фірми "Укргазбуд".
Згідно із ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.
Таким чином, позивач у справі -Акціонерне товариство Фірма "Укргазбуд" має бути замінений правонаступником -Публічним акціонерним товариством "Укргазбуд" (надалі - ПАТ "Укргазбуд").
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
09.11.2010 р. ПАТ "Укргазбуд" направлено гарантійний лист №1/198 за підписом голови правління про надання місць у гуртожитку ВАТ "Суднобудівний завод "Залів" для тимчасового проживання працівників відповідача з гарантуванням своєчасної оплати.
У період з листопада 2010 року по березень 2011 року позивачем були надані місця для проживання осіб в гуртожитку ВАТ "Суднобудівний завод "Залів", що підтверджується табелями обліку часу проживання в гуртожитку.
Позивачем кожний місяць виставлялися рахунки-фактури, які за проживання в листопаді 2010 року (рахунок №21831 від 06.12.2010 р.) та грудні 2010 року (рахунок №21884 від 28.12.2010 р.) оплачені позивачем згідно платіжних доручень №2812 та №2854 відповідно.
Представники сторін пояснили, що договір у формі єдиного документу не складався.
Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Суд приходить до висновку про погодження сторонами вартості проживання з огляду на таке.
Наказом генерального директора ВАТ "Суднобудівний завод "Залів" №851 від 14.08.2008 р. встановлено ціну за проживання в гуртожитках з 01.09.2008 р. у розмірі 20,40 грн. за добу.
На підставі зазначеного наказу позивачем було розраховано плату за надання місць у гуртожитку ВАТ "Суднобудівний завод "Залів" для тимчасового проживання працівників відповідача, що підтверджується табелями обліку часу проживання в гуртожитку за період з листопада 2010 року по березень 2011 року.
Відповідачем оплачено рахунки №21831 від 06.12.2010 р. на суму 2 754,00 грн. та №21884 від 28.12.2010 р. на суму 10 730,40 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, які виставлені виходячи з кількості осіб, що проживали, по ціні 20,40 грн. за добу.
Згідно з ч. 3 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
За таких обставин, оплата відповідачем рахунків №21831 від 06.12.2010 р. та №21884 від 28.12.2010 р. свідчить про погодження ним ціни за проживання робітників у гуртожитку позивача.
Таким чином, між сторонами укладено договір оренди (надалі -"Договір"), а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.
Спір у справі виник у зв'язку із існуванням правових підстав для стягнення згідно Договору плати за проживання у гуртожитку за період з січня по березень 2011 року.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Листом №1/198 від 09.11.2010 р. ПАТ "Укргазбуд" просило надати 20 місць для проживання робітників, проте з табеля обліку часу проживання в гуртожитку за грудень 2010 року, який повністю оплачено відповідачем, вбачається проживання працівників відповідача в кількості, яка є більшою, ніж 20 чоловік, що згідно положень ст. 202 Цивільного кодексу України свідчить про волевиявлення відповідача на збільшення такої кількості.
Стосовно строку дії Договору суд відзначає наступне:
Відповідно до ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.
Гарантійний лист №1/198 від 09.11.2010 р. чи інші дії сторін, якими оформлено укладання правочину, не містять погодженого сторонами строку його дії. Наведений лист містить лише вказівку на мету перебування працівників ПАТ "Укргазбуд" у Керчі та не може вважатися строком дії правочину.
Таким чином, Договір укладено на невизначений строк, а жодна із сторін не попереджала іншу про відмову від такого договору, а тому протягом січня-березня 2011 року такий договір був чинний.
Більш того суд відзначає, що проживання осіб в гуртожитку фіксувалося табелями обліку проживання в гуртожитку заводу "Залів", які підписані прорабом дільниці ОСОБА_1. В матеріалах справи містяться табелі за підписом вказаної особи, як за проживання у листопаді-грудні 2010 року, так і за проживання у січні-березні 2011 року.
ОСОБА_1., який згідно письмових пояснень відповідача, копії наказу про прийняття на роботу та копії трудової книжки працює на посаді прораба відповідача з 2000 року та здійснював облік працівників відповідача, які користувалися послугами проживання за Договором.
Безпосередньо Договір було укладено шляхом листування та дій сторін, які полягають в т.ч. у наданні місць для проживання (позивачем) та оферта і оплата рахунків (відповідачем). Такі дії з боку відповідача вчинені повноважною особою -керівником.
Тобто, оформлення правочину здійснено не табелями, які підписані прорабом, а тому судом відхиляються твердження відповідача про відсутність у ОСОБА_1 повноважень на підписання правочинів.
Відповідач (в особі керівника) оплатив рахунки за проживання осіб, зафіксованих у табелях за підписом ОСОБА_1., у листопаді-грудні 2010 року, що свідчить про схвалення відповідачем дій ОСОБА_1, направлених на підтвердження виконання укладеного між сторонами Договору.
Отже, з огляду на чинність Договору у січні-березні 2011 року та підписання табелів за цей період особою, дії якої схвалені відповідачем, у позивача не було правових підстав для невиконання умов Договору та обмеження доступу працівників відповідача до гуртожитку. Як наслідок, у відповідача відсутні підстави для ухилення від виконання зобов'язання по оплаті спожитих послуг проживання.
Крім того, з листа №1/198 від 09.11.2010 р. вбачається, що проживання в гуртожитку працівників відповідача планувалося з метою ліквідації наслідків аварії магістрального водопроводу міста Керч.
Із наявного в матеріалах справи договору про закупівлю робіт за державні кошти, укладеного між АТ Фірма "Укргазбуд" та Виконавчим комітетом Керчинської міської ради, вбачається, що він був укладений 30.12.2010 р. за наслідками тендеру, проведеного у грудні 2010 року.
Виконання підрядних робіт на суму 10 895 240,00 грн. згідно договору від 30.12.2010 р. потребує часу, що свідчить про обґрунтованість тверджень позивача про проживання працівників відповідача в гуртожитку у період з січня по березень 2011 року.
Наявний акт виконаних робіт за договором від 30.12.2010 р., тобто в день укладення такого договору, не може бути доказом виконання підрядних робіт на суму більше 10 мільйонів грн. за 1 день.
Отже, підписання акту виконаних робіт 30.12.2010 р. (в день укладання договору), тобто в межах бюджетного року, в якому виділялися кошти для виконання робіт, не може бути єдиним доказом завершення виконання відповідачем таких робіт у грудні 2010 року, та не спростовує твердження позивача про наявність підстав для оплати коштів за проживання працівників у гуртожитку протягом січня-березня 2011 року.
Матеріалами справи підтверджується факт проживання працівників відповідача у гуртожитку позивача у період з листопада 2010 року по березень 2011 року на підставі чинного правочину, укладеного між сторонами. Розмір плати за проживання осіб, визначених у табелях, протягом січня -березня 2011 року становить 39 086,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторонами не було визначено строків виконання зобов'язання, оскільки ні гарантійний лист, ні рахунки, виставлені позивачем за користування відповідачем орендованими приміщеннями у спірний період, якими оформлено правочин, не містять строку виконання грошового зобов'язання.
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідач перерахував на поточний рахунок ВАТ "Суднобудівний завод "Залів" 13 484,40 грн. на оплату за проживання робітників у листопаді та грудні 2010 року.
03.06.2011 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про повернення заборгованості у розмірі 39 086,40 грн., яка одержана відповідачем 06.06.2011 р.
Отже, заборгованість відповідача становить 39 086,40 грн., а строк виконання грошового зобов'язання настав 13.06.2011 р. (06.06.2011 р. дата одержання претензії згідно повідомлення про вручення + 7 днів). Тобто, як на момент звернення до суду із позовом, так і на момент винесення судом рішення, має місце прострочення відповідача.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченого грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 39 086,40 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ПАТ "Укргазбуд" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 25, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Замінити відповідача -Акціонерне товариство Фірма "Укргазбуд" -Публічним акціонерним товариством "Укргазбуд".
2. Позов Відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" задовольнити повністю.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укргазбуд" (03110, м. Київ, вул. О.Пироговського, 19, корп. 2; ідентифікаційний код 14277604) на користь Відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" (98310, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Танкістів, 4; ідентифікаційний код 14307251) заборгованість у розмірі 39 086 (тридцять дев'ять тисяч вісімдесят шість) грн. 40 коп., державне мито у розмірі 390 (триста дев'яносто) грн. 86 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Головуючий суддя Р.В. Бойко
Судді: Л.Г. Пукшин
О.С. Копитова
Дата підписання повного тексту рішення -24.10.2011 р.