Справа № 2-4108/11
іменем України
"07" листопада 2011 р. Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Савицького О.А.
при секретарі Дикому Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні,
31.08.2011р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила припинити право власності ОСОБА_2 на 22/100 частини квартири АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на цю частку в квартирі та зобов'язати Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна скасувати запис про реєстрацію права власності ОСОБА_2 у вказаній квартирі, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. та витрати з ІТЗ -120 грн..
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що відповідно до рішенням Апеляційного суду м. Києва від 22 лютого 2005 р. за нею визнано право власності на 78/100 частин АДРЕСА_1, 22/100 частин спірної квартири належить відповідачу, ОСОБА_2 її колишньому чоловіку, шлюб з яким розірваний 05.10.1999р. відділом РАГС Старокиївського РУЮ в м. Києві на підставі рішення Печерського райсуду м. Києва від 24.09.1999р. З 2006р. квартирою користується тільки відповідач. В листопаді 2008р. він замінив замок і не впускав її до жилого приміщення. Рішенням Шевченківського районного суду від 15 жовтня 2009 р. був задоволений позов ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення, однак і це судове рішення не врегулювало конфлікт між сторонами щодо користування спірною квартирою, у зв'язку з чим позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом, оскільки між нею і відповідачем склалися напружені стосунки щодо користування спільним майном.
Ухвалою суду від 07.11.2011 року вимоги позивачки щодо зобов'язання Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна скасувати запис про реєстрацію права власності ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1, було закрито, оскільки ці вимоги не підлягають розгляду в порядку встановленому ЦПК України.
В судовому засіданні представник позивачки підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позові, просила задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає їх незаконними та безпідставними. В своїх поясненнях представник відповідача зазначає, що відповідач не згоден з експертною оцінкою спірного житлового приміщення, також відповідач не має іншого місця проживання, тому припинення права власності ОСОБА_2 на 22/100 частин АДРЕСА_1
Вислухавши пояснення представника позивачки, представника відповідача, дослідивши письмові докази зібрані в справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що відповідно до рішення Шевченківського районного суду м.Києва у цивільній справі №2-2069/05 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції Шевченківського району м.Києва, ОСОБА_2 про визнання права власності і виключення майна з акту опису, за відповідачкою визнано право на 78/100 частин квартири АДРЕСА_1
Згідно довідки Київського міського БТІ 78/100 частин квартири АДРЕСА_1 зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна на праві приватної власності за ОСОБА_1 та записано в реєстровій книзі №д-398-138 за реєстровим №8584 29 березня 2005р.
Як вбачається з наданого суду плану за поверхами кв. №8, загальною площею 189,2 кв.м., складається з чотирьох кімнат, житловою площею 77,5 кв.м..
Відповідно до Звіту з експертної оцінки майна від 14 травня 2010 року, проведеного експертом - оцінювачем Агентства нерухомості «Благовест», ринкова вартість квартири № 8, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що визначена за методом аналогів продажів порівняльного підходу в травні 2010р. при подачі позовної заяви, складала 3629490 грн..
Оскільки в судовому засіданні, представник відповідача не погодився з експертною оцінкою спірного об'єкту нерухомості та наполягав на призначенні судової будівельно-технічної експертизи для визначення ринкової вартості спірної квартири.
Ухвалою суду від 06 червня 2011р. у справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза за якою на вирішення експерта були поставлені узгоджені між сторонами питання щодо визначення ринкової вартості АДРЕСА_1 та визначення ринкової вартості 22/100 частин АДРЕСА_1 за умови, що буде відчужуватись саме вказана частка, на момент проведення експертизи.
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №168/15 від 7 вересня 2011 р., проведеної Київським судовим експертно-консультаційним центром «Будівельник»дійсна (ринкова) вартість квартири АДРЕСА_1 на час проведення експертизи складає 3862132,5 грн. Дійсна (ринкова) вартість 22/100 частини квартири АДРЕСА_1, за умови відчуження тільки цієї частини, на час проведення експертизи складає 849669,2 грн.
Суду надане рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2011р. у справі №2-0-65/11 р. за позовом ОСОБА_3, зацікавлена особа: ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, яким встановлено, що відповідач та ОСОБА_3 з березня 2010 р. перебувають в фактичних шлюбних відносинах та проживали однією сім'єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу у будинку АДРЕСА_2 та в АДРЕСА_1, а також заява відповідача в Господарський суд Київської області від 05.07.11 р. (вх. №2563) у справі ОСОБА_2 до ТОВ «АВЕРС», де відповідач вказує своє місце проживання: 77300, АДРЕСА_3.
За таких обставин, суд не може прийняти до уваги пояснення представника позивача про те, що спірне жиле приміщення є єдиним місцем проживання відповідача у зв'язку з чим, на його думку, неможливо припинити право власності на його частину в спільному майні колишнього подружжя.
Також, з матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що сторони після припинення шлюбу та фактичних шлюбних відносин в 2006р. мають інші сім'ї, між ними після розлучення склалися неприязні відносини, тому проживання в одній квартирі є неможливим.
У відповідності до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших власників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдає істотної шкоди інтересам співвласникам та членам сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
17 січня 2011 р. платіжним дорученням №1 ОСОБА_1 на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м.Києва в банку АТ «Укрексімбанк»внесено вісімсот сорок дев'ять тисяч шістсот шістдесят гривень 20 коп., як сплата вартості 22/100 частин спірного жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1
Стаття 183 ЦК України встановлює, що неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.
Згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України у п. 14 постанови від 22 грудня 1995 р. №20 зі змінами внесеними постановами від 25 травня 1998 р. №15 «Про судову практику за позовами про захист прав приватної власності»квартира, яка є спільною сумісною чи частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватись як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири.
Представник відповідача в судовому засіданні не спростовував доводи позивача про те, що спірне жиле приміщення за своїми технічними параметрами не може бути переобладнане в два і більше ізольованих жилих приміщень з самостійними виходами, і не заявляв в інтересах відповідача позов про поділ квартири в натурі з вищевказаних причин.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінюючи в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, щодо припинення права на частку у спільному майні: квартири. АДРЕСА_1 в розмірі 22/100 частин квартири, які належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України на користь позивачки з відповідача підлягають до стягнення судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 1700 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 1820 грн..
На підставі викладеного, відповідно до ст. 183, 365 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 169, 212-215, 223, 292, 294 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні, задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_2 на 22/100 частини квартири АДРЕСА_1, визнавши на вказану частку квартири право власності за ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн. судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 849669 (вісімсот сорок дев'ять тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн. 20 коп., як компенсацію за його частку в квартирі АДРЕСА_1, які знаходяться на депозитному рахунку Шевченківського районного суду м.Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: