Справа № 2-654/11
іменем України
"07" листопада 2011 р. Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Савицького О.А.
при секретарі Дикому Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України про зобов'язання здійснити перерахунок розміру оплати за проживання в гуртожитку, позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимог на предмет спору, ОСОБА_3 до Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України про зобов'язання здійснити перерахунок розміру оплати за проживання в гуртожитку,
24.07.2009р. позивачка звернулася до суду з позовом до Національної академії наук України, в якому просила суд визнати рахунки за житлово-комунальні послуги, виставлені відповідачем починаючи з березня 2009 року до сплати для позивачки неправомірними; зобов'язати відповідача надалі проводити розрахунок розмірів квартирної плати і комунальних послуг, згідно з діючими тарифами та чинним законодавством України, тобто такими, що діяли до березня 2009 року, а також просила стягнути на її користь судові витрати.
Судом до участі у справі, в якості співвідповідача було притягнуто Державне житлово-комунальне підприємство НАН України, до якого позивачкою також ставилися позовні вимоги.
Під час розгляду справи в суді, представником позивачки декілька разів змінювались позовні вимоги, в решті визначившись сторона позивачки просила суд зобов'язати Державне житлово-комунальне підприємство НАН України зробити їй перерахунок плати за житлово-комунальні послуги починаючи з 01.03.2009р. за встановленими такими нормативними актами: Постанов комісії з регулювання енергетики України за № 926 від 20.07.2006р., за № 1239 від 25.10.2008р., Розпоряджень КМДА № 641 від 30.05.2007р., № 979 від 31.08.2009р., № 978 від 30.07.2007р., № 978 від 30.07.2007р., № 1192 від 15.10.2009р., № 1333 від 30.11.2009р., № 1127 від 28.08.2007р., № 1332 від 30.11.2009р.. Крім того позивачка просила визнати дії відповідачів щодо не здійснення їй нарахувань за проживання в гуртожитку відповідно до перелічених нормативно правових актів протиправними, а виставлені рахунки недійсними. Також позивачка просила зобов'язати відповідачів надалі проводити їй розрахунки розмірів плати за житлово-комунальні послуги, згідно з офіційно встановленими розпорядженнями КМДА тарифами, та зробити перерахунок її платежів за минулий період коли нарахування здійснювались не відповідно до вказаних нею вимог, а також стягнути понесені судові витрати, які складаються з судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, витрати на правову допомогу.
В судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання про закриття провадження в справі в частини повних вимог, що стосуються відповідача Національної академії наук України, у зв»язку з чим ухвалою суду від 07.11.2011 року провадження в справі в частині вимог ОСОБА_1 до Національної академії наук України було закрито.
Судом до сумісного розгляду з первісним позовом було прийнято позов третьої особи, що заявила самостійні вимоги на предмет спору, чоловіка позивачки за первісним позовом ОСОБА_3 до Державного житлово-комунального підприємства НАНУ про зобов'язання здійснити перерахунок розміру оплати за проживання в гуртожитку, починаючи з 01.03.2009р. відповідно до наступних нормативних актів: Постанов комісії з регулювання енергетики України за № 926 від 20.07.2006р., за № 1239 від 25.10.2008р., Розпоряджень КМДА № 641 від 30.05.2007р., № 979 від 31.08.2009р., № 978 від 30.07.2007р., № 978 від 30.07.2007р., № 1192 від 15.10.2009р., № 1333 від 30.11.2009р., № 1127 від 28.08.2007р., № 1332 від 30.11.2009р., а також просив стягнути на його користь судові витрати.
В судовому засіданні позивачка та її представник заявлені позовні вимоги відносно відповідача Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України підтримала в повному обсязі, з підстав, викладених в позові, з урахуванням поданих уточнень до позову, просили суд їх задовольнити, а також підтримали позов третьої особи.
Третя особа свій позов підтримав, з підстав викладених в ньому, а також вважає, що позов його дружини також підлягає задоволенню.
Представник відповідача проти позовів заперечив, вважає їх безпідставним та необґрунтованим, наполягає на тому, що відповідач при нарахуванні плати за проживання в гуртожитку позивачам діяв в межах повноважень та відповідно до вимог закону, а тому просив в задоволенні позовів відмовити.
Вислухавши пояснення позивачки та її представника, третю особу, що заявила самостійні вимоги на предмет спору, представника відповідача, дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд вважає, що обидва позови не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК України).
Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_1 та їх донька ОСОБА_4 зареєстровані та постійно мешкають в гуртожитку по АДРЕСА_1.
Вказаний гуртожиток належить Національній академії наук України та перебуває на балансі та обслуговуванні у відповідача ДЖКП НАНУ.
З пояснень сторін встановлено, що позивачі своєю сім'єю займають дві кімнати в гуртожитку, в яких передбачено встановлення п'яти ліжкомісць.
Саме виходячи з займаної площі, яка розрахована на п'ять ліжкомісць позивачам нараховується плата за користування житлом в гуртожитку, а саме з 01.03.2009 року по 500 грн. за місяць, з чим і не погоджуються позивачі.
Відповідно до п. 38 Примірного положення про гуртожитки, затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. за № 208 (далі по тексту - Примірне положення) плата за користування жилою площею в приміщеннях, що знаходяться в спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках, провадиться за встановленими ставками. Витрати на комунальні послуги входять до ставки плати за користування жилою площею і окремо плата за них не стягується.
Громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.
Згідно з п. 1 Постанови Бюро Президії НАН України за № 151 від 31 травня 2007р., встановлено з 01 липня 2007р. плату за проживання у гуртожитках для аспірантів та співробітників НАН України у розмірі 100 грн. на місяць за 1 ліжко-місце, для громадян сторонніх організацій - 150,0 грн. на місяць за 1 ліжко-місце.
В судовому засіданні представник відповідача зазначав, що з позивачів береться плата по 100 грн. за 1 ліжко-місце, з урахуванням того скільки фактично таких місць займають. При цьому у вказану суму входить, як плата за користування жилою площею, так і за комунальні послуги.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем правомірно нараховується плата позивачам за проживання в гуртожитку виходячи з оплати за кожне ліжко-місце яке вони фактично займають, оскільки в цю оплату входять, всі складові оплати за житлово-комунальні послуги, що нараховуються при визначенні вартості таких послуг в квартирах, а також інші витрати, які несе відповідач як балансоутримувач гуртожитку, а тому суд приходить до висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог заявлених як в первісному позові, так і в позові третьої особи, що заявила самостійні вимоги.,
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57 - 60, 79, 88, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України про зобов'язання здійснити перерахунок розміру оплати за проживання в гуртожитку
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до Державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України про зобов'язання здійснити перерахунок розміру оплати за проживання в гуртожитку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: