ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
3215531.10.11
За заявою ОСОБА_1
про вжиття запобіжних заходів
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від заявника: ОСОБА_2 -дов № б/н від 17.02.2011 року;
від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест»- не з'явився;
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду м. Києва із заявою згідно якої просить суд вжити запобіжні заходи шляхом витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест»належним чином завірену копію протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест», на якому приймалося рішення про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства.
Ухвалою від 27.10.2011 року заяву ОСОБА_1 про вжиття запобіжних заходів призначено до розгляду на 31.10.2011 року.
В судовому засіданні 31.10.2011 року представник заявника надав усні пояснення по суті заяви, відповідно до яких просив суд заяву про вжиття запобіжних задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання 31.10.2011 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Розглянувши подані матеріали та заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 суд не вбачає підстав для вжиття запобіжних заходів з наступних підстав.
Відповідно до ст. 43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.
До видів запобіжних заходів включені: витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб. При цьому, перелік запобіжних заходів, які може бути застосовано судом, є вичерпним і розширенню не підлягає. Отже, за змістом статті 43-1 вказаного Кодексу, підставами вжиття запобіжних заходів є обставини, які дозволяють заінтересованій особі стверджувати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення. При цьому, заінтересована особа повинна довести необхідність терміновості вжиття запобіжних заходів, тобто необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 43-4 ГПК України господарський суд має право вимагати від заявника додати до заяви будь-який наявний у нього доказ про порушення або загрозу порушення його прав.
Як зазначено у п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007 № 01-8/251 «Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів», частиною першою статті 43-4 ГПК встановлено дводенний строк розгляду господарським судом заяви про вжиття запобіжних заходів. У разі, якщо суд вважає за необхідне вчинити під час розгляду заяви певні процесуальні дії (наприклад, викликати представників заявника чи заінтересованих осіб, витребувати додаткові докази тощо), такі дії мають відбуватися в межах зазначеного строку.
Ухвалою суду про призначення заяви до розгляду, заявника було зобов'язано надати докази що свідчать про імовірність настання обставин, зазначених у статті 43-1 ГПК України (підстави побоюватись, що подача потрібних доказів стане згодом неможливою або утрудненою (якими є такі підстави, в чому полягає неможливість їх подання), а також підстави вважати, що права заявника порушені або існує реальна загроза їх порушення), обґрунтувати підстави терміновості вжиття запобіжних заходів, з посиланням на докази що свідчать про необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову, обґрунтування обраного виду запобіжного заходу у відповідності зі ст. 43-2 ГПК України, вказати обставини, які викликають у заявника побоювання, що подача потрібних для нього доказів стане згодом неможливою чи утрудненою, представити належні докази що таке підтверджують, обставини, які підтверджують порушення прав заявника, або його уявлення про загрозу порушення цих прав і реальність такої загрози.
Вказаних вимог суду заявником не виконано, викладене заявником у заяві не є підставою для вжиття запобіжних заходів, не свідчить про наявність обставин, які підтверджують порушення прав заявника, або його уявлення про загрозу порушення цих прав і реальність такої загрози.
Статтею 43-3 ГПК України передбачено, що запобіжні заходи вживаються до моменту звернення до суду з позовною заявою з метою попередження та збереження доказів правопорушення, а після подання відповідної заяви вжиті запобіжні заходи не припиняються, а діють вже як заходи забезпечення позову.
Отже, за своєю правовою природою, запобіжні заходи - це заходи, спрямовані на збереження відповідних доказів та на запобігання правопорушенню з метою якнайшвидшого реагування на протиправні дії, а заходи до забезпечення позову за своїм змістом застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду. Тобто, заходи, що вживаються судом як запобіжні мають бути спрямованими також на забезпечення позову, який буде поданий до суду з метою захисту порушених прав та інтересів заявника.
Як зазначено у п. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007 № 01-8/251 «Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів»у вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника;
- наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 433;
- імовірності настання обставин, зазначених у статті 431;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Виникнення у заявника сумнівів щодо утруднення отримання доказів у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» не може бути підставою для їх витребування шляхом прийняття ухвали про вжиття запобіжних заходів, а жодних належних доказів вважати, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест»будуть порушені процесуальні права ОСОБА_1 суду не представлено. Заявником також не доведено, що з боку товариства вчиняються якісь дії направлені на порушення прав заявника.
За таких обставин, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, ОСОБА_1 не доведено підстав для вжиття запобіжних заходів до подання позову по витребуванню документів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест», тоді як докази, які заявник просить витребувати, можуть бути витребувані ухвалою суду у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест», як учасника судового процесу.
Вимоги викладені у заяві ОСОБА_1 визнаються судом необґрунтованими та безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.
В силу положень ч. 6 ст. 43-4 ГПК України у разі відсутності підстав, встановлених статтею 431 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
Керуючись ст. 434, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття запобіжних заходів -відмовити.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Спичак О.М.