ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 14/43024.10.11
За позовом Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АрмаПром»
про застосування наслідків нікчемного правочину.
Суддя: Мельник С.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю;
від відповідача: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство «Кременчуцький сталеливарний завод» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АрмаПром»про застосування наслідків нікчемного правочину.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.11 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.10.11 р.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 24.10.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
08.11.05 р. між ВАТ «Кременчуцький ставний завод», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Кременчуцький сталеливарний завод»(надалі -позивач) та ТОВ «АрмаПром»(надалі -відповідач) було укладено договір про надання фінансової допомоги № 807, у відповідності до якого позивач зобов'язався надати відповідачу фінансову допомогу, а відповідач зобов'язався її повернути до 01.06.06 р. (п. п. 1.1., 5.1. договору).
У позовній заяві як на підставу про встановлення факту нікчемності правочину зазначає, що договір № 807 від 08.11.05 р. є нікчемним, оскільки не відповідає вимогам, встановленим ч. ч. 2, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 2 ст. 215 передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Буквальне тлумачення поняття «нікчемний правочин»слід розуміти як нікчемна дія, тобто дія, яка не зумовлює появу жодного правового наслідку у вигляді виникнення, зміни або припинення цивільних прав і обов'язків. Таким чином, нікчемність правочину має бути прямо передбачена законом, який регулює відносини у певній сфері діяльності суб'єктів.
У той же час, недотримання вимог частин 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України є підставою визнання договору недійсним та не може бути врахована при встановленні факту нікчемності правочину.
Окрім того, рішенням господарського суду м. Києва у справі 24/56 від 08.02.07 р. позовні вимоги ВАТ «Кременчуцький ставний завод»про стягнення з відповідача 4 300 000,00 грн. заборгованості, 22 950 грн. пені та 18 918 грн. 3 % річних за невиконання умов договору № 807 від 08.11.05 р. задоволено.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано доказів нікчемності правочину, а тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя С.М. Мельник
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 28.10.2011