ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/42731.10.11
За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»
до Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»
про стягнення 7 514,65 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 13/2 від 13.01.11
від відповідача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю № 08/08/11 від 08.08.11
Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»страхового відшкодування в розмірі 7 514,65 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором № 640530038 від 14.09.2007 з страхування засобів наземного транспорту, внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою власника пошкодженого автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_2, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб -автомобіль ВАЗ 217030, державний номер НОМЕР_1, яким скоєно ДТП, водій якого визнаний винним у її скоєні, застрахований у ПрАТ «НФСК «Добробут», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/1458941, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 7 514,65 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.09.2011 порушено провадження у справі № 53/427, розгляд справи призначено на 17.10.2011.
В судовому засіданні 17.10.2011 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до цивільного законодавства шкода, завдана майну та особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика є суброгацією. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора в зобов'язанні: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач по договору КАСКО) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик по договору КАСКО виступає замість потерпілого.
При суброгації перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку.
Відповідно до позовної заяви та доданих до неї документів страховий випадок (ДТП, внаслідок якої було пошкоджено застраховане позивачем авто) стався 02.03.2008. Відповідно до платіжного доручення №1083 від 09.07.2008 позивач сплатив 7 514,65 грн. та прийняв суброгаційне право вимоги відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України.
Таким чином, закінчився трирічний строк позовної давності відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України 02.03.2011.
Позовна заява, з якою позивач звернувся до суду датована 12.07.2011.
Враховуючи те, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності, а також те, що ПрАТ «НФСК «Добробут»заявляє про застосування в даному спорі строку позовної давності, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.
В судовому засіданні 17.10.2011, в порядку ст.. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 31.10.2011.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача просив в позові відмовити.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 10.10.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
Позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір договором № 640530038 від 14.09.2007 з страхування засобів наземного транспорту, відповідно до якого позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки «Toyota Corolla»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2).
02.03.2008 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась у м. Львові по вул. Шевченка, 116, автомобіль марки «Toyota Corolla»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою відділом ДАІ м. Львова.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля «ВАЗ 217030»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), гр. ОСОБА_4 вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Залізничного районного суду м. Львова від 25.03.2008.
Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля транспортного засобу «Toyota Corolla»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2) позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження у ФОП ОСОБА_5 Згідно з висновком спеціаліста № 78 від 22.03.2008 розмір матеріального збитку в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді складає 8 715,30 грн.
Позивач страховим актом № 1017 від 25.06.2008 визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 7 514,65 грн., виплата якого позивачем підтверджується платіжним дорученням № 1083 від 09.07.2008.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність винної особи у заподіянні збитків, була застрахована у відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.
Таким чином, судом встановлено, що позивач має суб'єктивне право на відшкодування завданих йому збитків за рахунок відповідача, проте відповідні позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Стаття 256 Цивільного кодексу України встановлює, що особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу протягом строку позовної давності. Загальна позовна давність встановлена статтею 257 Цивільного кодексу України тривалістю у три роки. Відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
ОСОБА_3 отримав право на відшкодування завданої йому майнової шкоди у момент її нанесення, а саме - 02.03.2008 року. Позивач, в межах виплаченого ним страхового відшкодування, з 09.07.2008 року отримав відповідно право регресної вимоги до відповідача, яке є похідним від права ОСОБА_3, а відтак -право позивача повинно знаходитись виключно у межах прав, які мав ОСОБА_3 до відповідача.
Таким чином, перебіг строку позовної давності для регресної вимоги позивача повинен обчислюватись від дати початку перебігу строку позовної давності основного зобов'язання - з 02.03.2008 року, тобто дати виникнення первинного права на позов.
Позовна заява про відшкодування завданих дорожньо-транспортною пригодою збитків подана до Господарського суду міста Києва 12 липня 2011 року, тобто після спливу встановленого законом строку позовної давності за основним зобов'язанням.
Відповідно до пункту 6 статті 261 Цивільного кодексу України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання. У даному випадку основне зобов'язання відшкодувати завдані збитки виникло у відповідача перед ОСОБА_3 02.03.2008 року.
Вказана позиція узгоджується з Аналізом судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договору страхування, схваленим на нараді суддів Верховного Суду України 11 липня 2011 року.
Відповідачем заявлено клопотання про застосування правових наслідків спливу строку позовної давності та відмови на цій підставі у позові відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України.
Виходячи з наведеного, Господарський суд міста Києва відповідно до пункту 3 та пункту 4 статті 267 Цивільного кодексу України відмовляє у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна».
Відмова у задоволенні позову внаслідок спливу позовної давності позбавляє заінтересовану особу можливості здійснити своє матеріальне право примусово, проте не заперечує добровільного виконання боржником свого цивільного обов'язку.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 44, 49, 75, 78, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.А. Грєхова
Повне рішення складено 01.11.2011