ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 59/12026.10.11
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
До Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Укоопгарант"
3-тя особа, яка
не заявляє самостійних
вимог на предмет спору
на стороні відповідача ОСОБА_2
про стягнення 22 961,08 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники:
від позивачаОСОБА_1 -представник (дов. № 273/18 від 12.02.2010 р.)
від відповідачане з'явився
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачане з'явився
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Україна" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Укоопгарант" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 1061088/05АК від 03.07.2008 р. в розмірі 22 961,08 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що позивачем за договором добровільного страхування наземного транспорту № 1061088/05АК від 03.07.2008 р., внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля "Шевроле", державний номер НОМЕР_1 -ОСОБА_3., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб -автомобіль "Деу", державний номер НОМЕР_2, за участю якого скоєно ДТП, водій якого ОСОБА_4., визнаний винним у її скоєні, застрахований у Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Укоопгарант", згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/4838357, позивач просить стягнути з відповідача страхового відшкодування в розмірі 22 961,08 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.08.2011 р. порушено провадження у справі №59/120, залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4., розгляд справи призначено на 21.09.2011 р.
Представники сторін, 3-ї особи в судове засідання не з?явились, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
06.09.2011 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача клопотання про відкладення розгляду справи.
21.09.2011 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про відкладення розгляду справи.
Клопотання задоволені.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін, 3-ї особи, невиконанням вимог ухвали про порушення провадження у справі, суд, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України відклав розгляд справи на 05.10.2011 р., про що 21.09.11 р. винесено відповідну ухвалу.
Представники відповідача, 3-ї особи в судове засідання 05.10.2011 р. не з?явились.
Натомість 04.10.2011 р. відділом діловодства суду отримано від 3-ї особи, документи по справі та заяву про розгляд справи без його участі.
Представник позивача в судовому засіданні 05.10.2011 р. надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, з якого вбачається, що відповідач ТДВ "СК "Укоопгарант" знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11.
Також, в судовому засіданні 05.10.11 р. представник позивача надав клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання задоволено
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, з метою належного повідомлення відповідача про день та час розгляду справи, суд, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 26.10.2011 р., про що 05.10.2011 р. винесено відповідну ухвалу.
Представники відповідача, 3-ї особи в судове засідання 26.10.2011 р. не з?явились, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
В судовому засіданні 26.10.2011 р. представник позивача надав суду клопотання про заміну позивача на його правонаступника АТ "СК "АХА Страхування".
Клопотання задоволено, суд ухвалою від 26.10.2011 р. залучив до участі у справі правонаступника позивача, замінивши Приватне акціонерне товариство "СК "АХА Україна"на Приватне акціонерне товариство "СК "АХА Страхування".
В судовому засіданні 26.10.2011 р. представник позивача надав суду заяву про зміну розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 24 990,00 грн. Заява прийнята судом до розгляду.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 26.10.2011 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 26.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
03.07.2008 р. між ЗАТ "СК "Український Страховий Альянс" (правонаступником є Приватне акціонерне товариство "СК "АХА Страхування") та ОСОБА_3 було укладено Договір страхування № ИБ 1061088, за яким Приватне акціонерне товариство "СК "АХА Страхування" було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки "Шевроле", державний номер НОМЕР_1.
Згідно довідки ВДАІ, 16.09.2008 р. на вул. Спаська-Інженерна в м. Миколаїв сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки "Шевроле", державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3. та автомобіля марки "Деу", державний номер НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_4.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4. п. 10.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.10.2008 р.
17.05.2010 р. до ПАТ "СК "АХА Страхування" звернувся ОСОБА_3. із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.
Відповідно до Висновку авто товарознавчого дослідження № 000356-Д-17.09.08 З від 24.09.2008 р., розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Шевроле", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, склала 35 836,69 грн.
26.03.2009 р. ПАТ "СК "АХА Страхування" враховуючи Висновок автотоварознавчого дослідження № 000356-Д-17.09.08 З від 24.09.2008 р., здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 29 459,10 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4297 від 26.03.2009 р. та № 2582 від 17.08.2009 р.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "Деу", державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Шевроле", державний номер НОМЕР_1, належить Жовтневій районній спілці споживчих товариств.
Однак, цивільно-правова відповідальність Жовтневої районної спілки споживчих товариств в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "Деу", державний номер НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у ТДВ "Страхова компанія "Укоопгарант" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/4838357).
Вина водія ОСОБА_4., який керував автомобілем "Деу", державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.10.2008 р..
У відповідності до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як встановлено судом, водій ОСОБА_4., який спричинив ДТП, керував автомобілем "Деу", державний номер НОМЕР_2 на законній підставі, оскільки був працівником Жовтневої районної спілки споживчих товариств, що підтверджується постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20.10.2008 р. та довідкою Жовтневої районної спілки споживчих товариств, відповідно до яких ОСОБА_4. працював водієм в Жовтневій районній спілці споживчих товариств.
Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Шевроле", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВА/4838357), а до ПАТ "СК "АХА Страхування" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 1061088/05АК від 03.07.2008 р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_4. як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВА/4838357) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн.
Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза -частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до вищевказаного Полісу франшиза складає 510, 00 грн.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.
Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 24 990,00 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 249,90 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Укоопгарант" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11, Код ЄДРПОУ 21618844) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, Код ЄДРПОУ 20474912) шкоду в розмірі 24 990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 90 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.В. Картавцева
Дата складання
повного рішення: 31.10.2011 р.